Апеляційний суд Запорізької області

Справа №22-3114/06                                                                                                     Головуючий у 1-й інстанції: Огієнко Н.В.

Суддя-доповідач: Гончар О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2006 року                                                                           м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого               Кочеткової І.В.

суддів                          Гончара О.С, Маловічко С.В.

при секретарі              Ткаченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від "11" квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про визнання актів недійсними і стягнення матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ   :

В травні 1999 року позивачі звернулись до Оріхівського районного суду Запорізької області з позовом до Оріхівської районної електричної мережі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка була їм спричинена в наслідок відключення від електромережі. В ході судових засідань позивачі, уточнюючи свої позовні вимоги просили стягнути зазначену шкоду з ВАТ ''Запоріжжяобленерго", структурною одиницею якого без права юридичної особи є Оріхівська РЕМ. Крім того, позивачі просили визнати недійсними чотири акти складені в 1998 році, якими було зафіксовано порушення позивачами правил користування електричною енергією. Справа слухалась неодноразово.

Останнім рішенням Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від "11" квітня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ВАТ "Запоріжжяобленерго" про визнання актів недійсними і стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої в наслідок відключення від електроенергії відмовлено.

На зазначене рішення позивачами подано апеляційні скарги, в яких вони, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять зазначене рішення скасувати, ухваливши нове, яким задовольнити позовні їх вимоги про стягнення з ВАТ "Запоріжжяобленерго" матеріальної та моральної шкоди в повному обсязі заявлених вимог.

Дослідивши в засіданні апеляційного суду обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції правильно визначився з тим, що строки позовної давності щодо визнання недійсними актів №НОМЕР_1, №НОМЕР_2., ІНФОРМАЦІЯ_1 про порушення позивачами правил користування електричною енергією на час заяви такої позовної вимоги 25.04.05р. сплинули. Суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подача позивачами ще в 1999 році позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не призупиняла перебіг строку позовної давності, щодо вимоги про визнання недійсними зазначених актів, оскільки дані вимоги відрізняються між собою предметом позову.(а.с. 262)

Більш того, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Як зазначено в резолютивних частинах апеляційних скарг апелянти не ставлять перед судом апеляційної інстанції питання про визнання зазначених актів недійсними.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ.

Відповідно до ст. 441 ЦК України в редакції закону від 1963 року організація повинна відшкодувати шкоду заподіяну незаконними винними діями її робітників при виконанні ними своїх трудових обов'язків.

Суд правильно послався на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 26.12.00р. яким було відмовлено в задоволенні заяви позивачів про визнання неправомірними дій начальника Оріхівської РЕМ по відключенню їх від електромережі. (а.с. 91)

Дане судове рішення було обов'язковим і для суду першої інстанції, який правильно дійшовши висновку про відсутність в діях посадових осіб відповідача неправомірних дій і обгрунтовано звільнив відповідача від обов'язку щодо відшкодування шкоди позивачам.

На день розгляду справи районним судом неправомірності дій відповідача суду надано не було.

Керуючись ст. ст. 307, 308. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.          

Рішення Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від "11" квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про визнання актів недійсними і стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте,може бути оскаржена шляхом

подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

проголошення.