Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 3788 Головуючий у 1-й інстанції: Безпалько Т.Д.
2006 р. Суддя-доповідач: Боєва В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Боєвої В.В.
Прокопенко О.Л.
При секретарі: Череватій О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Запоріжжяобленерго", третя особа - Запорізьке обласне управління у справах захисту прав споживачів - про визнання недійсними та відміну договору № НОМЕР_1 про користування електричною енергією побутовим споживачем, акту № НОМЕР_2 про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем, два розрахунки розміру відшкодування збитків, нанесених постачальнику на суму 1076 грн. 41 коп. і 617грн. 19 коп., рахунок за проведення повторної експертизи лічильника на суму 134,2 грн., акту № НОМЕР_3,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом в якому зазначала, що 20.11.2004 р. з нею був укладений договір № НОМЕР_4, який підготовила контролер Вільнянського РЕМ ОСОБА_2., про користування електричною енергією. Підписав договір представник ВАТ „Запоріжжяобленего", начальник Вільнянського РЕМ Чуприна В.Г.
Вважаючи даний договір недійсним і незаконним тому, що його зміст протирічить типовому договору, затвердженому Постановою КМ України від 26.07.1999р. № 1357,додаток 1 до Правил звання електричною енергією для населення, позивач просить визнати його недійсним та відмінити. В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що договір значно зменшує конституційні права позивача як споживача, носить дискримінаційний характер, так як у викладених статтях є положення, які відсутні у типовому договорі та Правилах користування електричною енергією для населення, саме:
В порушення ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів" - відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про найменування нормативного документу, вимогам якого повинна відповідати послуга. Також у договорі неправомірно виставлені вимоги, які відсутні у типовому договорі та не відповідають ст. 21 Закону України „Про захист прав споживачів", а саме:
В п. 9.3 договору вказано, що споживач зобов"язаний заперечувати надійне та непорушне кріплення щитка з з електролічильником до місця кріплення відповідно до вимог Правил улаштування зоустановок, які позивачу не відомі і ніхто її з ними не ознайомив. А згідно п. б ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", вона, як споживач не знайома і не має спеціальних знань в питаннях використання та обслуговування приладів обліку електричної енергії, а тому позивач вважає, що це не є її справа, так як у Правилах і типовому договорі вказано, що енергопостачальник зобов'язується проводити споживачу планові повірки, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами.
В п. 22.2, 22.3 договору незаконно вказано, що енергопостачальник несе відповідальність перед споживачем тільки у випадку відсутності у позивача боргу за спожиту електричну енергію. У п.22.5 також незаконне вказане, що енергопостачальник не несе матеріальної відповідальності у вигляді штрафних санкцій у випадках: відсутності \ енергоресурсів в необхідній кількості, чи в наслідок обставин, що не залежать від енергопостачальника.
Незважаючи на наявність такого типового договору та правил користування електричною енергією населення,
у договорі з позивачем були включені пункти, за які вона несе відповідальність . 23.8 - зміна ии включення приладів
обліку, 23.9 - надання недостовірної інформації, якої і про що їй не відомо. Також не -відомо чому, строк позовної
давності, в порушення вимог типового договору (три роки), енерго-постачальником встановлено п*ять років. З
правилами улаштування електроустановок, правилами безпечної експлуатації електоустановок, Правилами технічної
експлуатації установок позивача ніхто не ознайомив. Позивач вважає договір таким, що не відповідає вимогам ст. ст.
З, 15, 18, 21 Закону України „Про захист прав споживачів", Правилам користування електричною енергією для
населення, типовому договору. '
Крім того, позивач зазначала в позові, що 18.07.2005 р. в її помешкання за адресою:АДРЕСА_1, в її відсутність, зайшли працівники структурного підрозділу ВАТ „Запбріжжяобленерго" -Вільнянський РЕМ, електромонтери ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та стали проводити перевірку лічильника і склали акт № НОМЕР_5 про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем з відміткою: „нарушена пломба госповерителя, на пломбе стоит медная проволка". В цьому акті неправомірно сказано, що вона як споживач, від підпису відмовилась. Перевіряючі також в акті написали, що споживач є ОСОБА_6 - дочка позивача, яка відмовилась підписати цей акт, так як вона не являється віповідальною особою (тобто, стороною укладеного договору з енергопостачальником). На підставі цього акту відповідач намагається відшкодувати з неї збиткі за порушення Правил користування електричною енергією (спочатку ця сума складала 1076, 41 грн, а згодом , в зв*язку з арифметичною помилкою, ця сума стала складати 617,19 грн .) Згодом було проведено експертизу цього лічильника, за яку відповідач також хоче стягнути з неї 134,2 грн. - акт № НОМЕР_3 Позивач, вважаючи такі акі та розпрахунки неправомірними, просить визнати їх недійсними та відмінити.
Рішенням Вільнянського,, районного суду Запорізької області від 10 травня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ „Запоріжжяобленерго", третя особа: Запорізьке обласне управління у справах захисту прав споживачів - про визнання недійсними та відміну договору № НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 про користування електричною енергією, акту №НОМЕР_2 про порушення . Правил користування електричною енергією побутовим споживачем, розрахунки розміру відшкодування збитків нанесених енергопостачальнику на суму 1076,41 грн та 617,19 грн. та рахунок за проведення повторної експертизи лічильника на суму 1342 грн., акт № 3 ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати з інформаційного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. на користь державного підприємства „Судовий інформаційний центр".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення в зв*язку з тим, що судом першої інстанції неповно з*ясовані обставини, що мають значення для справи, що рішення не відповідає дійсним обставинам справи, постановлено з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог в частині визнання недісним та відміни договору № НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 про користування електричною енергією, оскільки при підписанні такого договору сторонами не висловлювалось ніяких зауважень щодо невідповідності певних пунктів договору діючому законодавству, протокол розбіжностей не укладався. Цей договір протягом тривалого часу сторонами виконувався, оскільки відповідач надавав споживачу електроенергію, а ОСОБА_1 (споживач) здійснювала оплату за спожиту електроенергію.
З огляду на вищевказане підстави для визнання недісним та відміни договору № НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 про користування електричною енергією відсутні, в цій частині судове рішення відповідає обставинам справи та закону.
Проте, в іншій частині судове рішення підлягає зміні, оскільки відповідно до частини 1 статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог щодо визнання недійсними акту № НОМЕР_2 про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем, два розрахунки розміру відшкодування збитків, нанесених енергопостачальнику на суму 1076 грн. 41 коп і 617 грн. 19 коп., рахунку за проведення повторної експертизи лічильника на суму 134 грн. 20 коп., акту №НОМЕР_3, суд першої інстанції виходив з того, що таке порушення мало місце і збитки відповідачу були спричинені з вини позивача.
Такий висновок суду не відповідає обставинам справи.
З матеріалів справи та пояснень сторін у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що порушень Правил користування електричною енергією з боку ОСОБА_1 фактично не було. Вона регулярно оплачувала за спожиту електроенергію, контролери раз на тиждень впродовж всього терміну дії договору перевіряли у її будинку стан електропроводки та електролічильника і ніяких зауважень щодо неправильності установки чи екссплуатації електролічильника не було.
Так, 25.08.2005р. комісією у складі працівників цеху приборів обліку ВАТ "Запоріжжяобленерго" голови комісії, інженера ЦПО ОСОБА_7, а також члена комісії заступника начальника ЦПО ОСОБА_7, члена комісії ОСОБА_8, інженера державного підприємства Запорізького регіонального центру стандартизації, метрології та сертифікації був складений акт № НОМЕР_3 проведення експертизи лічильника електроенергії № НОМЕР_4 типу СО -1 445, вилученого з помешкання ОСОБА_1 (а.с. 7). Згідно висновків „госпломба свободно снялась с пломбировочной проводки". Експертиза була проведена в відсутності позивача незважаючи на те, що вона неодноразово прохала та приїздила до "Обленерго" з метою встановлення строків проведення ескпертизи. У Вільнянському РЕМ вона отримала копію акту експертизи, в якій був відсутній підпис члена комісії ОСОБА_8, оскільки вона мала особливу думку про незаконність проведення такої експертизи та складання даного акту з посиланням на порушення вимог Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", ДСТУ 2708-99 п.п. 38,40 Правил користування електричною енергією для населення. З цього акту вбачається, що з вини Вільнянського РЕМ були прострочені строки проведення планових перевірок та ремонту лічильника, який встановлений у помешканні ОСОБА_1 (більш як тридцять років по тому). Остання повірка проводилась у 1 кварталі НОМЕР_3 (згідно експертизи та пломби на лічильнику), тобто, такий акт не може бути безсумнівним доказом пошкодження пломби з вини ОСОБА_1
З огляду на вищевказане судова колегія вважає, що по цій справі має місце неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, що є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314,317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 травня 2006 року по цій справі змінити. Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсними акту № НОМЕР_2 про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем, два розрахунки розміру відшкодування збитків, нанесених енергопостачальнику на суму 1076 грн. 41 коп і 617 грн. 19 коп., рахунку за проведення повторної експертизи лічильника на суму 134 грн. 20 коп., акту №НОМЕР_3.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двох місяців в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.