УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого-судді − Матієк Т.В.,
суддів − Журавля О.О., Єленіної Ж.М.,
за участю прокурора − Гуменюк Л.М.,
захисників − ОСОБА_1, ОСОБА_2,
засудженого − ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_3 – ОСОБА_1 на постанови Святошинського районного суду м. Києва від 4 листопада 2009 року та за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_3 – ОСОБА_2 на постанови Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року та від 9 листопада 2009 року,
встановила:
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 24.06.2009 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами настрок 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
На вказаний вирок подали апеляції прокурор Сукач О.О. та адвокат ОСОБА_2
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20.07.2009 року апеляція адвоката ОСОБА_2 була повернута останньому у зв’язку з тим,що він не був визнаний захисником по справі та не заявив відповідного клопотання.
В подальшому адвокат ОСОБА_2 з порушенням строків на апеляційне оскарження повторно звернувся до суду з апеляцією і клопотанням про допуск
Справа № 11-а- Категорія КК: 328
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_4 Доповідач Матієк Т.В.
його в якості захисника засудженого ОСОБА_3 Суд першої інстанції задовольнив клопотання, допустив ОСОБА_2 в якості захисника засудженого ОСОБА_3 і прийняв його апеляційну скаргу.
В подальшому апеляції на вирок прокурора та захисника у відповідності до вимог закону були направлені до Апеляційного суду м. Києва для розгляду у визначений судом першої інстанції день, а саме, 7.10.2009 року.
Постановою попереднього розгляду Апеляційного суду м. Києва від 5.10.2009 року кримінальна справа відносно ОСОБА_3 була повернута досуду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 350, 353 КПК України. Апеляційний суд вказав, що апеляція захисника ОСОБА_2 подана з пропуском строків на апеляційне оскарження і, крім того, було зазначено про невідповідність вказаної апеляції вимогам ст. 350 КПК України.
9.11.2009 року суд першої інстанції на виконання постанови попереднього розгляду Апеляційного суду м. Києва від 5.10.2009 року виніс постанову, якою залишив без розгляду апеляцію на вирок захисника ОСОБА_2, у зв’язку з тим, що захисник пропустив строк на апеляційне оскарження вироку і не подав клопотання про його відновлення.
Крім того, після надходження справи до суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 23.10.2009 року подав письмове клопотання про поновленняйому строку на апеляційне оскарження вироку, посилаючись на те, що судом першої інстанції було порушено право на захист засудженого. ОСОБА_1 посилався на те, що суд безпідставно не допустив його до участі у справі в якості захисника в ході проведення судового слідства, тому він був позбавлений можливості своєчасно оскаржити вирок суду.
У вищевказану дату до суду надійшло і клопотання засудженого ОСОБА_3., яке за своїм змістом є аналогічним з клопотанням захисника ОСОБА_1 Засуджений просив суд поновити йому та його захиснику ОСОБА_1. строк на апеляційне оскарження вироку з підстав викладених у клопотанні захисника.
4.11.2009 року постановами Святошинського районного суду м. Києва засудженому ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_1 було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження у зв’язку з тим, що вказані в клопотаннях причини пропуску строку є безпідставними і не можуть бутивизнані поважними. Крім того, суд вказав на те, що при подачі клопотань ні засуджений, ні його захисник ОСОБА_1 не подали апеляційні скарги на вирок суду.
На постанови суду першої інстанції від 4.11.2009 року захисник ОСОБА_1. подав апеляцію, в якій просить скасувати вищезазначеніпостанови суду від 4.11.2009 року, поновити йому строк на апеляційне оскарження вироку, посилаючись на те, що строк був пропущений у зв’язку з порушенням судом першої інстанції права на захист ОСОБА_3
На постанови суду першої інстанції від 20.07.2009 року та від 9.11.2009 року захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати
вищевказані постанови. Апелянт посилається на те, що суд безпідставно в порушення вимог закону повернув йому постановою від 20.07.2009 року його апеляцію на вирок, оскільки він надав суду ордер, який і підтверджував його повноваження як захисника. На думку захисника, суд повинен був керуватися вимогами ст. 352 КПК України. Крім того, апелянт вважає, що апеляція навирок подана ним у встановлені законом строки, а саме 9.07.2009 року, а не 29.07.2009 року, як невірно зазначено в постанові суду від 9.11.2009 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисників, які підтримали подані апеляції та просили їх задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, яка не заперечувала проти задоволення поданихапеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, апеляцію захисника ОСОБА_2 слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи по суті в суді першої інстанції підсудний ОСОБА_3 відмовився від послуг свого захисника, вказавши, що свої інтереси в суді буде захищати самостійно (а.с. 148, 149). В подальшому до кінця судового слідства від підсудного чи інших осіб, в тому числі від його брата ОСОБА_1, не надходило жодних клопотань щодо забезпечення його права на захист. Засуджений ОСОБА_3 був присутній при оголошенні вироку 24.06.2009 року та згідно наявної розписки 30.06.2009 року отримав копію вироку (а.с. 185).
В судовому засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_3 пояснив про те, що заяву від 4.06.2009 року, яка міститься на а.с. 148, про відмову від послуг захисника при судовому розгляді справи писав він власноручно, зауважень на протокол судового засідання в цій частині він не подавав.
В подальшому, а саме, лише 29.07.2009 року засуджений ОСОБА_3після того, як суд першої інстанції повернув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2. останньому, звернувся до суду з клопотання про допуск вказаного адвоката в якості його захисника. Вказане клопотання було вирішено судом та адвокат ОСОБА_2 був допущений в якості захисниказасудженого ОСОБА_3 та подав до суду апеляційну скаргу в інтересах останнього (а.с. 201, 208). Слід вказати, що жодних клопотань від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з приводу допуску останнього в якості захисника засудженого до суду першої інстанції не надходило.
Після надходження справи до апеляційного суду, а саме 21.09.2009 року, від ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3 надійшли заяви про допуск ОСОБА_1. в якості захисника засудженого ОСОБА_3 Вказане клопотання було задоволено постановою попереднього розгляду Апеляційного суду м.Києва від 22.09.2009 року.
Вказане вище свідчить про те, що судом першої інстанції не булодопущено порушення права на захист підсудного, а в подальшому засудженогоОСОБА_3. Суд першої інстанції в повному обсязі забезпечив ОСОБА_3 можливість реалізувати своє право на захист шляхом роз’яснення вказаного права в судовому засіданні, надання йому копії вироку суду, допуск за його клопотанням
захисника, прийняття до розгляду апеляції вказаного захисника. Засуджений ОСОБА_3 мав можливість своєчасно у передбаченому законом порядку оскаржити вирок суду як самостійно, так і за допомогою адвокатаОСОБА_2. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши ОСОБА_3 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку. З аналогічних підстав є правильними та обґрунтованими і висновки суду, викладені у постанові від 4.11.2009 року, якою відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку ОСОБА_1 Захисник ОСОБА_1 не навів у своєму клопотання жодних поважних причин пропуску строку, оскільки, як зазначалося вище, право на захист засудженого порушено не було.
Крім того, колегія суддів погоджується й з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для відмови в поновленні строку ОСОБА_3 та ОСОБА_1. стало і те, що останні так і не подали до суду фактично апеляційні скарги на вирок суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанови суду від 4.11.2009 року, якими відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження засудженому ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_1, є законними та обґрунтованими, підстав для задоволення апеляції захисника ОСОБА_1 немає.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними і доводи захисника ОСОБА_2 про незаконність постанови суду від 9.11.2009 року, якою його апеляційна скарга залишена без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_2 вперше дійсно подав апеляцію на вирок 9.07.2009 року, тобто у передбачені законом строки, проте адвокат згідно вимог ст. 348 КПК України не мав права подавати апеляцію в інтересах засудженого ОСОБА_3 так як не звертався до суду і відповідно не був допущений в якості захисника останнього у передбаченому ст. 44 КПК України порядку.
В подальшому адвокат ОСОБА_2, а саме 29.07.2009 року, повторно звернувся до суду з заявою до якою, крім іншого, долучив апеляційну скаргу, яка була йому повернута районним судом і відповідно містила відтиск штемпеля з датою 9.07.2009 року, та клопотання про допуск його в якості захисника (а.с. 201). З аналогічним клопотанням 29.07.2009 року звернувся і засуджений ОСОБА_3В (а.с. 200). Постановою суду від 3.08.2009 року у встановленому законом порядку адвокат ОСОБА_2 був допущений до участі у справі в якості захисника засудженого ОСОБА_3, після чого справу було направлено до апеляційного суду для розгляду апеляцій на вирок прокурора та захисника.
Проте, як зазначалося вище, Апеляційний суд м. Києва своєю постановою попереднього розгляду повернув справу до районного суду, оскількинаправлена для розгляду апеляція захисника ОСОБА_2 була подана з пропущенням встановлених законом строків, і, крім того, не відповідала вимогам ст. 350 КПК України. Враховуючи те, що після надходження справи до районного суду захисник ОСОБА_2 так і не подав клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження, суд першої інстанції на виконання постанови апеляційного суду 9. 11. 2009 року залишив апеляцію захисника ОСОБА_2
без розгляду. Колегія суддів вважає, що вказана постанова є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування і задоволення апеляції захисника ОСОБА_2 в цій частині немає.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи захисника ОСОБА_2 про незаконність постанови суду першої інстанції від 20.07.2009 року, якою йому було повернуто подану ним як адвокатом апеляцію на вирок.
Відповідно до вимог ст. 348 КПК України, крім інших, апеляцію може подати захисник засудженого, порядок допуску осіб в якості захисників засуджених передбачений ст. 44 КПК України. Згідно матеріалів справиадвокат ОСОБА_2, як вірно зазначив суд у постанові, не був допущений до справи в якості захисника засудженого ОСОБА_3 і дійсно відповідно до вимог ст. 348 КПК не мав права подавати таку апеляцію в інтересах останнього. Проте суд першої інстанції 20.07.2009 року виніс постанову, яка не передбачена вимогами закону та вийшов за межі наданих йому законом повноважень. Згідно з вимогами ст. 350 КПК України, якщо апеляція подана особою, яка не має на це права, то виключно апеляційний суд повинен відмовити в прийнятті такої апеляції до розгляду. За таких обставин, суд першої інстанції повинен був направити до апеляційного суду справу з апеляціями прокурора та адвоката ОСОБА_2 для прийняття рішень, в тому числі щодо апеляції адвоката.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду від 20.07.2009 року як незаконну та відмовити адвокату ОСОБА_2 в прийнятті до свого розгляду апеляції від 9.07.2009 року на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 24.06.2009 року відносно ОСОБА_3, оскільки вона подана особою, яка не має на це права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишити без задоволення апеляцію захисника ОСОБА_1, задовольнити частково апеляцію захисника ОСОБА_2, постанови Святошинського районного суду від 4.11.2009 року щодо ОСОБА_1, від 4.11.2009 року щодо ОСОБА_3, від 9.11.2009 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, постанову Святошинського районного суду м. Києва від 20.07.2009 року скасувати, відмовити адвокату ОСОБА_2 в прийнятті до розгляду апеляції від 9.07.2009 року на вирок Святошинського районного суду м.Києва від 24.06.2009 року.
Кримінальну справу за апеляцією прокурора Сукача О.О. (а.с.194-197) на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 24 червня 2009 року щодо ОСОБА_3 слід повернути до Святошинського районного суду м.Києва для виконання вимог ст.351 КПК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_3 – ОСОБА_1 залишити без
задоволення, апеляцію захисника засудженого ОСОБА_3 – ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 4 листопада 2009 року, якою захиснику ОСОБА_1 відмовлено у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м.Києва від 24 червня 2009 року щодо ОСОБА_3 – залишити без змін.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 4 листопада 2009 року, якою засудженому ОСОБА_1 відмовлено у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м.Києва від 24 червня 2009 року щодо ОСОБА_3 – залишити без змін.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 9 листопада 2009 року, якою апеляцію захисника ОСОБА_2 від 29 липня 2009 року навирок Святошинського районного суду м. Києва від 24 червня 2009 року щодо ОСОБА_3. залишена без розгляду, – залишити без змін.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року року, якою апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 від 9 липня 2009 року на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 24 червня 2009 року щодо ОСОБА_3 повернуто ОСОБА_2, - скасувати.
Відмовити в прийнятті до апеляційного розгляду апеляції адвоката ОСОБА_2 від 9 липня 2009 року на вирок Святошинського районногосуду м. Києва від 24 червня 2009 року щодо ОСОБА_3
Кримінальну справу за апеляцією прокурора Сукача О.О. на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 24 червня 2009 року щодоОСОБА_3 повернути до Святошинського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. 351 КПК України
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7