Справа № 2-7286/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 листопада 2009 року       Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді Павловій Ж.П., при секретарі Іваненко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

    02.07.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430грн., мотивуючи тим, що працівниками ДАІ безпідставно, без врахування всіх обставин, було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що порушило його права.

    В судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, а також просив поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

    Представник відповідача у судове засідання не з*явився, причини неявки суду не повідомив, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. У відповідності до ст.128КАСУ справа розглядалася за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.

    Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягаю задоволенню, виходячи з наступного:

11.06.2009 року відносно ОСОБА_1 винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ №110323 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП, з тих підстав, що він 11.06.2009року о 14год.32хв. керуючи транспортним засобом «Фіат Добло» державний номер НОМЕР_1 в м.Миколаєві по вул.Потьомкінська перехрестя з вул.Пушкінська, для надання переваги у русі не зупинив транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), чи світлофором при наявності дорожнього знаку 5.62 (місце зупинки), або ввімкнутому забороняю чому сигналу світлофора, чим порушив п.п. 8.10, 16.3 ПДР України.

У якості доказу вини позивача у скоєнні зазначеного правопорушення були представлені фотографії, на підставі яких була винесена вище вказана постанова. Фото було виконане за допомогою, як зазначено у постанові, приладу фіксації порушень ПДР "Візир" №0711225. Однак, вказані фотознімки не можуть прийматися як доказ скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оскільки вони не підтверджують однозначної причетності ОСОБА_1 до скоєння зазначеного в постанові правопорушення. Так, на фото зафіксовано лише задню частину автомобіля «Фіат Добло», без зазначення місця його руху, тобто з вказаного фото навіть не зрозуміло на якій місцевості знаходиться машина, доказів, що це саме вул.Потьомкінська перехрестя з вул.Пушкінська, як зазначено у постанові, немає.                                                         Крім того, з гідно зі ст.8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних|телекомунікаційних| системах", інформація, яка є|з'являється| власністю держави, або інформація з|із| обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана|одержувати| за допомогою "Візира") повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з|із| підтвердженою відповідністю. Тобто|цебто|, перед застосуванням|вживанням| на території України "Візир" повинен був пройти|минати| державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.

Згідно ст.71КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.   Але, відповідачем до суду не надано експертного висновку|висновку| або сертифікату відповідності приладу "Візир", тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.

Отже, у зв*язку із вищезазначеним, фото, додане до постанови, не відтворює фактичну обстановку, що має значення для правильного вирішення справи, а отже не є відносним доказом по даній справі та не може бути використано при прийняті постанови.

Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд вважає причину пропуску строку для звернення до суду позивача поважною і необхідним поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.      

    На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 110323 від 11.06.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт порушення ОСОБА_1  п.п. 8.10, 16.3 ПДР і як наслідок скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 110323 від 11.06.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн. – скасувати.

    Постанова  набуває законної сили через 10 днів після її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського в апеляційного адміністративного суду  через місцевий суд в порядку визначеному ст. 186 КАС України.

    Суддя:                                        Ж.П. ПАВЛОВА