АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20 " січня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого судді Верховець Т.М., суддівБоголюбської Л.Б., Кепкал Л.І.,

за участю прокурора Тертичного О.А., засудженої ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 3 листопада 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, українка, громадянка

України, освіта неповна середня, незаміжня, не працююча,

яка проживає в АДРЕСА_1,

раніше не судима, -

засуджена за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - 2 роки та на неї покладені обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1, визнана винною в тому, що вона 03.01.2009 р. приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на сходинковому майданчику 9 поверху будинку № 6/10 по бул. Р.Ролана в м. Києві, в ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно нанесла чотири удари ножем в живіт

_____________________

Справа № 11-а-2395/09 КатегоріяКК:ст.121ч.1 Головуючий у першій інстанції Почупайло А.В. Доповідач Боголюбська Л.Б.

своєму батькові ОСОБА_2, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій засудженої та вид покарання, призначеного ОСОБА_1, просить вирок Святошинського районного суду м. Києва від 3 листопада 2009 року - змінити, пославшись у резолютивній частині вироку на ст. 104 КК України при призначенні покарання, оскільки на момент вчинення злочину вік засудженої ОСОБА_1 складав повних 17 років, тобто вона вчинила злочин будучи неповнолітньою, а на момент постановлення вироку досягла повноліття.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, пояснення засудженої та потерпілого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженої, колегія суддів уважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 365 КПК України, враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалися і докази щодо них на підставі ст. 299 КПК України не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.

Дії ОСОБА_1 по ч.1 ст. 121 КК України кваліфіковані вірно.

Покарання засудженій призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

При цьому судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про її особу, в тому числі позитивна характеристика з місця навчання та посередня з місця проживання, а також умови її життя та виховання. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а обставинами, що пом'якшують покарання, - її щире каяття у скоєному, вчинення злочину неповнолітньою.

Судом також була врахована думка потерпілого щодо призначення ОСОБА_1 покарання та суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що її виправлення можливе без відбування покарання у виді позбавлення волі і вірно прийняв рішення про можливість її звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Ці висновки суду в апеляції прокурора не оспорюються.

Відповідно до діючого законодавства звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, в тому числі і до неповнолітніх, застосовується відповідно до статей 75 - 78 КК України з урахуванням положень,

передбачених ст. 104 КК України, якою визначається термін іспитового строку для неповнолітніх тривалістю від одного до двох років за умови, що ця особа засуджується до такого виді покарання як позбавлення волі.

Згідно положень ст. 367 КПК України однією з підстав для скасування або зміни вироку чи постанови суду при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування кримінального закону, в тому числі незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню.

Як убачається із вироку суду, при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням були дотримані вимоги ст. 75 - 78 та ст. 104 КК України: їй призначено покарання у виді позбавлення волі та визначено дворічний термін іспитового строку.

За таких обставин, уважати, що судом першої інстанції не був застосований кримінальний закон, який підлягав застосуванню - ст. 104 КК України, підстав немає.

Саме по собі не зазначення у резолютивній частині вироку ст. 104 КК України не може бути підставою для зміни вироку суду першої інстанції, як про це просить у своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а тому апеляція задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.

СУДДІ:_

______________ _______________ ____________

_____

___________

______

___________