АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 червня 2006 року                                                                              м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Щолокової О.В.

Суддів: Оніщука В.В., Івашука В.А.

При секретарі: Яблонскій О.І.

За    участю:    позивача    ОСОБА_1,    представника

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника відповідача - командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,-

встановила:

Позивач ОСОБА_1 у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованості по грошовій компенсації за продовольче забезпечення в сумі 12895,38 гривень.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 квітня 2006 року позов було задоволено частково. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 нараховану грошову компенсацію за неотриманні продовольчі пайки в сумі 12895,38 гривень.

В апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1просить вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав,  що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають

Справа №22 -1752  2006 р.       Категорія:44  Рішення постановлено під головуванням Сауляка Ю.В.

Доповідач: Щолокова О.В.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Всупереч вимогам ст. 213 ЦПК України оскаржуване рішення не є законним, обгрунтованим і грунтується на невірному розумінні змісту норм чинного законодавства, які поширюються на спірні правовідносини.

Відповідно до чинного Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року було призупинено дію ч.2 ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з яким військовослужбовці мали право за бажанням отримувати в тому числі і горошову компенсацію замість продовольчих пайків.

Висновки суду першої інстанції стосовно того, що у зв'язку з наявністю підзаконного акту - Постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року „Про норми харчування військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань", Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" у даному випадку застосуванню не підлягає, є хибними, суперечать принципу ієрархії нормативних актів і грунтуються лише на припущенні суду про те, що вказана постанова нібито регламентує видачу військовослужбовцям грошової компенсації замість неотриманого харчування, чого з її змісту не вбачається.

За текстом мотивувальної частини рішення позов ОСОБА_1 підлягав частковому задоволенню. За текстом його резолютивної частини позов підлягав повному задоволенню, однак його нібито задоволено частково. У якій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено, суд не зазначив.

За таких обставин оскаржуване рішення підлягає скасуванню у повному об'ємі з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника відповідача - командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 18 квітня 2006 року скасувати.

ОСОБА_1 в задоволенні позову до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та протягом

двох місяців може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного суду України.