Справа №2-519/09  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  03 грудня 2009 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:    

    головуючої    - судді Омелюх В.М.,  

    при секретарі – Ращик П.П.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом публічного (відкритого) акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором,  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором.  

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 31 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №024/07-ФЛ/15, відповідно до умов якого позивачем відповідачу ОСОБА_1 було надано в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси в сумі 24059 доларів США строком до 10 серпня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.  

На забезпечення кредитного договору між позивачем, відповідачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір поруки №024/07/02/15 від 31 серпня 2007 року, відповідно до умов якого відповідачка ОСОБА_2 взяла на себе зобов’язання відповідача ОСОБА_1 та разом з ним несе солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що й відповідач ОСОБА_1, в тому числі сплату основного боргу, відсотків за користування кредитом та неустойки.      

Позивач виконав свої зобов’язання належним чином, оскільки 31 серпня 2007 року згідно меморіального ордеру перерахував на рахунок відповідача ОСОБА_1 кредитні ресурси, а згодом згідно платіжного доручення відповідача ОСОБА_1 перерахував кошти на оплату автомобіля.  

Відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язався в строк до 10 серпня 2014 року повернути кредитні ресурси з щомісячним погашенням заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі 289,87 доларів США в строк до 10 числа кожного місяця та сплачувати відсотки за користування кредитом, а в разі прострочення повернення кредитних коштів та (або) сплати відсотків, комісій, винагороди повинен виплачувати позивачу пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.  

В зв’язку з систематичним невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору на адресу відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 лютого 2009 року направлялися листи з вимогою погасити наявний борг. Відповідачем ОСОБА_1 за згодою позивача було реалізовано автомобіль, який знаходився в заставі, сума від реалізації якого склала 13500 доларів США, яка була направлена на погашення боргу по кредиту, але була недостатньою для повного погашення боргу. Станом на 04 серпня 2009 року відповідачем ОСОБА_1 умови договору не виконані і в даний час в нього склалася заборгованість в загальній сумі 6783,67 долари США, що в гривневому еквіваленті складає 60680 гривень 58 копійок, яка складається з заборгованості за кредитним договором в сумі 6453,37 долари США (49729 гривень 44 копійки), заборгованості по відсоткам в сумі 325,30 доларів США (2504 гривні 82 копійки) та пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 8446 гривень 32 копійки, яку просять стягнути солідарно з відповідачів у примусовому порядку.  

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальні сумі 60680 гривень, яка складається з заборгованості за кредитним договором в сумі в сумі 6453,37 долари США (49729 гривень 44 копійки), заборгованості по відсоткам в сумі 325,30 доларів США (2504 гривні 82 копійки) та пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 8446 гривень 32 копійки. Також просила стягнути з відповідачів судові витрати по справі. Пояснила, що і після звернення з позовом до суду відповідачі не погасили наявний за кредитним договором борг та відсотки і продовжують з травня 2009 року не сплачувати в строки, визначені графіком погашення кредиту, щомісячні платежі та відсотки за користування кредитом.  

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти стягнення з нього суми боргу, пояснивши, що раніше не міг сплатити заборгованість за кредитним договором через скрутне матеріальне становище та за станом здоров’я, але в квітні 2009 року за згодою банку продав автомобіль, який був заставою за даним кредитним договором, а отримані грошові кошти вніс в банк на погашення кредиту, після чого згідно графіка більше платежів не здійснював. Зміни до договору та графіку погашення кредиту не вносились.  

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти стягнення з неї суми боргу, пояснивши, що раніше з чоловіком ОСОБА_1 не могла сплатити заборгованість за кредитним договором через скрутне матеріальне становище та хворобу позичальника.  

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши надані письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що між позивачем як кредитодавцем та відповідачем ОСОБА_1 як позичальником 31 серпня 2007 року був укладений кредитний договір №024/07-ФЛ/15 від 31 серпня 2007 року (а.с.7-10), відповідно до умов якого позивачем відповідачу ОСОБА_1 було надано в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси в сумі 24059 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки (а.с.12) та платіжним дорученням №5 від 31 серпня 2007 року про перерахування банком коштів відповідача ОСОБА_1 на оплату автомобіля строком до 10 серпня 2014 року зі сплатою відсотків згідно п.4.1. кредитного договору за користування кредитними коштами.  

Відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язався в строк до 10 серпня 2014 року повернути кредитні ресурси з щомісячним погашенням заборгованості за кредитними ресурсами згідно графіка (а.с.11) у розмірі 289,87 доларів США в строк до 10 числа кожного місяця та сплачувати відсотки за користування кредитом, а в разі прострочення повернення кредитних коштів та (або) сплати відсотків, комісій, винагороди повинен виплачувати позивачу пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.  

На забезпечення кредитного договору між позивачем, відповідачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір поруки №024/07/02/15 від 31 серпня 2007 року (а.с.14-15), відповідно до умов якого відповідачка ОСОБА_2 взяла на себе зобов’язання відповідача ОСОБА_1 та разом з ним несе солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що й відповідач ОСОБА_1, в тому числі сплату основного боргу, відсотків за користування кредитом та неустойки.  

Однак в порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе грошові зобов’язання по оплаті взятого кредиту, в зв’язку з чим на адресу відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 лютого 2009 року направлялися вимоги про дострокове повернення кредитних коштів (а.с.22,24). Відповідачем ОСОБА_1 за згодою позивача 22 квітня 2009 року було реалізовано автомобіль, який знаходився в заставі, сума від реалізації якого склала 13500 доларів США, яка була направлена на погашення боргу по кредиту, але була недостатньою для повного погашення боргу на вимогу банку в зв’язку з наявністю протягом дії кредиту порушень позичальником умов кредитного договору щодо помісячної сплати на погашення кредиту щомісячними платежами.  

Таким чином, заборгованість по кредиту до даного часу не погашена, в зв’язку з чим станом на 04 серпня 2009 року згідно розрахунку позивача (а.с.16) у відповідачів склалася заборгованість в загальній сумі 6783,67 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 60680 гривень 58 копійок, яка складається з заборгованості за кредитним договором в сумі 49729 гривень 44 копійки, заборгованості по відсоткам в сумі 2504 гривні 82 копійки та пені за несвоєчасне погашення кредиту, яка нарахована у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу у розмірі 8446 гривень 32 копійки, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача, оскільки відповідно до ст.ст. 526,527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, в строки та порядку, визначеному законом чи договором, а відповідно до вимог ст.ст. 541,543,553-555 ЦК України разом з позичальником, яким належним чином не виконуються умови кредитного договору солідарну відповідальність несе і поручитель, яким по справі є відповідачка ОСОБА_2, при цьому суд вважає необхідним стягнення заборгованості за кредитним договором здійснити у грошовій одиниці України – гривні відповідно до вимог ст.ст. 524,533 ЦК України, оскільки відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.  

В зв’язку з задоволенням позову суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі по 303 гривні 40 копійок і з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі по 15 гривень.                                

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526,527,541,543,549,553-555, 610-615,625,633,1054,1055 ЦК України; ст.ст. 10,11,57,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд,  

  В И Р І Ш И В:  

Позов відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором задовольнити.  

  Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”  заборгованість за кредитним договором в сумі 49729 (сорок дев’ять тисяч сімсот двадцять дев’ять) гривень 44 копійки, заборгованість по відсоткам в сумі 2504 (дві тисячі п’ятсот чотири) гривні 82 копійки, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 8446 (вісім тисяч чотириста сорок шість) гривень 32 копійки, а всього 60680 (шістдесят тисяч шістсот вісімдесят) гривень 58 копійок.  

  Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” судовий збір в сумі по 303 (триста три) гривні 40 копійок та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі по 15 (п’ятнадцять) гривень.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження поданням апеляційної скарги.  

  Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.  

  Текст повного рішення складено 08.12.2009 року.  

  ГОЛОВУЮЧА: суддя         підпис