ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 р. Справа № 804/2637/17

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

- визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області у наданні ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 92,3363 га, яка розташована на території Верхівцевої міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) із зміною її цільового призначення на 11.01 – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, викладену в листі № 19-4-0.332-5339/2-17 від 27.03.2017 року;

- зобов’язати ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 92,3363 га, яка розташована на території Верхівцевої міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) із зміною її цільового призначення на 11.01 – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення;

- стягнути на користь ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 16 000 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та всі документи, передбачені ч. 2 ст. 123 ЗК України. Проте, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області протиправно було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. У зв’язку з чим, ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» просило адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник позивача подав заяву про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, у запереченнях проти адміністративного позову зазначив, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області 13.01.2017 року було прийнято рішення № 19-4-0.332-761/2-17 про відмову у задоволенні клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 92,3363 га, яка розташована на території Верхівцевої міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) із зміною її цільового призначення на 11.01 – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення для потреб, пов’язаних з користуванням надрами. Відмова мотивована тим, що позивачем було оформлено клопотання з порушенням ч. 2 ст. 123 ЗК України. Вказав, що додатки до клопотання були неналежним чином оформлені та не була надана інформація, передбачена ч. 2 ст. 123 ЗК України. У зв'язку з чим, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що позивач просив про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №406 від 06.08.2014 року «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі та Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів із державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди», затвердженого наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997 року, наказом Фонду державного майна України №2253/1073 від 06.09.2014 року було дано згоду на передачу Міністерству економічного розвитку і торгівлі цілісних майнових комплексів ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» і ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат».

06.09.2014 року наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1074 за Державним підприємством «Обєднана гірничо-хімічна компанія» були закріплені на праві господарського відання зазначені вище цілісні майнові комплекси.

На базі ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат», для провадження господарської діяльності із видобуванням корисних копалин, була створена філія «Вільногірський ГМК» ДП «Обєднана гірничо-хімічна компанія».

З 08.12.2016 року ДП «Обєднана гірничо-хімічна компанія» відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1913 від 15.11.2016 року перетворена на Публічне акціонерне товариство «Обєднана гірничо-хімічна компанія».

Відповідно до вищевикладеного наказу та згідно статті 108 Цивільного кодексу України ПАТ «Обєднана гірничо-хімічна компанія» є правонаступником всіх прав та обовязків ДП «Обєднана гірничо-хімічна компанія», а філія «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Обєднана гірничо-хімічна компанія» - правонаступником всіх прав та обов’язків філії «Вільногірський ГМК» ДП «Обєднана гірничо-хімічна компанія».

Отриманий 20.02.2015 року державним підприємством «Обєднана гірничо-хімічна компанія» Спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 6028) Малишевського родовища, що розташоване у Дніпропетровській області, Верхньодніпровському та Криничанському районах, та отриманий акт про надання гірничого відводу за №3025 від 02.04.2015 продовжують діяти і для ПАТ «ОГХК» на той же самий строк і на тих самих умовах.

13.02.2017 року ПАТ «ОГХК» в особі філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» звернулось до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 92,3363 га, яка розташована на території Верхівцевої міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) із зміною її цільового призначення на 11.01 – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення.

За результатами розгляду клопотання, ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 27 березня 2017 року №19-4-0.332-5339/2-17 повідомило позивача, що у попередній відповіді було надано вичерпну інформацію та були вказані помилки, які позивачем не усунуто, рекомендовано привести у відповідність наданий пакет документів та повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Не погодившись з рішенням ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27 березня 2017 року №19-4-0.332-5339/2-1 ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» було подано адміністративний позов до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у користування врегульовані статтею 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗУ України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 12.10.2016 року ПАТ «ОГХК» в особі філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» звернулось до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 92,3363 га, яка розташована на території Верхівцевої міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) із зміною її цільового призначення на 11.01 – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення для потреб, пов’язаних з користуванням надрами.

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 13 січня 2017 року №19-4-0.332-761/2-17 повідомило позивача, що додані до клопотання графічні матеріали не дозволяють визначити: чи відноситься позначена на графічних матеріалах земельна ділянка до державної власності сільськогосподарського призначення, перебування її у користуванні, у переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, а також перевірити місце розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а тому відсутні правові підстави про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою.

13.02.2017 року ПАТ «ОГХК» в особі філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» повторно звернулось до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 92,3363 га, яка розташована на території Верхівцевої міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) із зміною її цільового призначення на 11.01 – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення для потреб, пов’язаних з користуванням надрами.

За результатами розгляду клопотання, ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 27 березня 2017 року №19-4-0.332-5339/2-17 повідомило позивача, що у попередній відповіді було надано вичерпну інформацію та були вказані помилки, які позивачем не усунуто, рекомендовано привести у відповідність наданий пакет документів та повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Суд зазначає, що вказаний лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27 березня 2017 року №19-4-0.332-5339/2-17 не є рішенням, що прийнято за належним розглядом клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Оскільки, не містить викладення мотивів прийняття рішення за результатом розгляду поданого клопотання з посиланням на норми закону.

З приводу рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13 січня 2017 року №19-4-0.332-761/2-17, яким позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є розпорядником та користувачем інформації для відповіді на питання щодо визначення: чи відноситься позначена земельна ділянка до державної власності сільськогосподарського призначення, перебування її у користуванні, у переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, а також перевірити місце розташування на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд наголошує про те, що частина із поставлених питань можуть знайти відповідь виключно при розробці проекту документації із землеустрою, отже зауваження відповідача є передчасними.

Більше того, судом встановлено, що з довідки управління Держземагентства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 08.04.2015 року, яка була додана до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, вбачається місце розташування запитуваної земельної ділянки - Верхівцевська міська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), площа 92,3363 га, форма власності державна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); в графі "користувач за наявності" міститься прочерк.

Додатком до вказаної довідки визначено межі запитуваної земельної ділянки, яка знаходиться на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Отже, вказані у довідці управління Держземагентства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 08.042.2015 р. дані надають змогу визначити відношення позначеної земельної ділянки до державної власності сільськогосподарського призначення, перебування її у користуванні.

Чинним законодавством не передбачено надання особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, інформації щодо перебування земельної ділянки у переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

Так, як вбачається з графічних матеріалів, доданих ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, останні містять зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки, зокрема, зі схеми бажаного місця розташування земельної ділянки на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області вбачається зображення контуру земельної ділянки площею 92,3363 га шляхом штрихування контуру земельної ділянки. Також графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки з Публічної кадастрової карти України містять зображення контуру земельної ділянки на території ділянки за кадастровим номером 1221010300:02:101:0010.

Суд зазначає, що ч. 3 ст. 123 ЗК України чітко закріплені підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Наведені ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області доводи до даних підстав не відносяться та є безпідставними.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 92,3363 га, яка розташована на території Верхівцевої міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) із зміною її цільового призначення на 11.01 – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, суд зазначає наступне.

Суд не може перебирати на себе повноваження та функції уповноваженого органу, втручаючись при цьому у внутрішньо - організаційну специфіку роботи та не вправі зобов'язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із вищезазначеним земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Таким чином, вищевказана позовна вимога є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд вказує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про протиправну відмову ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" від 12.10.2016 року № 01-38/523 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 92,3363 га, яка розташована на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) із зміною її цільового призначення на 11.01 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, та прийняти рішення відповідно до законодавства, з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, оскільки ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у той час як відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області у наданні ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 92,3363 га, яка розташована на території Верхівцевої міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) із зміною її цільового призначення на 11.01 – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, викладену в листі від 13 січня 2017 року №19-4-0.332-761/2-17.

Зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» від 12.10.2016 року № 01-38/523 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 92,3363 га, яка розташована на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) із зміною її цільового призначення на 11.01 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, та прийняти рішення відповідно до законодавства, з урахуванням висновків суду.

Присудити із ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (код ЄДРПОУ 36716128) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 600 грн.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1