НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ      

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    01 грудня 2009 року    справа №2-1539/09     м. Нововолинськ  

  Нововолинський міський суд Волинської області в складі:  

    головуючого                                          судді Свередюка А.В.,  

    при секретарі                                                   Гнатюк К.В.,  

    за участю представника позивача                 ОСОБА_1,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, — суд,  

  встановив:  

  22 вересня 2009 року КП "Нововолинськтеплокомуненерго" ЖКО Нововолинської міської ради звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію по опаленню приміщення за період з 01 лютого 2008 року по 30 вересня 2009 року включно в сумі  1638,31 грн. Вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі проживають в квартирі за адресою: м. Нововолинськ, мікрорайон Шахтарський, 7/7, яка належить їм на праві приватної власності, користуються послугами по опаленню житлового приміщення і не виконують своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення плати за спожиту теплову енергію. В результаті цього утворилась заборгованість по сплаті даних комунальних послуг в сумі 1638,31 грн., яку просить стягнути позивач на свою користь з відповідачів, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи понесених позивачем при подачі позову до суду та 51 грн. судового збору в дохід держави.  

  В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі, просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача 1638,31 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при подачі позову до суду, та в дохід держави 51 грн. судового збору.  

  Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.  

  З пояснень представника позивача, письмових доказів в судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 проживають в квартирі за адресою: м. Нововолинськ, мікрорайон Шахтарський, 7/7, яка належить їм на праві приватної власності, користуються послугами по опаленню житлового приміщення, не вносять вчасно і в повному обсязі плату за вищезазначені послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1638,31 грн. за період з 01 лютого 2008 року по 30 вересня 2009 року включно.  

  Дані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості (а.с.4), випискою з особового рахунку (а.с.5), тарифами встановленими рішенням Нововолинської міської ради (а.с.8-11).  

  Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

  Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 встановлено, що власник квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.  

  Таким чином вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення.  

  Виходячи з того, що частки співвласників у спільній сумісній власності є рівними, а тому відповідальність за невиконання договірних зобов'язань відповідачі несуть кожен згідно своєї частки у спільній сумісній власності, тобто в однакових частинах.  

  Отже, до стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача підлягає з кожного по 819,16 грн. боргу за відпущену теплову енергію за період з 01 лютого 2008 року по 30 вересня 2009 року включно.  

  Також до стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають судові витрати: на користь позивача сума сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. з кожного відповідача, що підтверджується документально (а.с.1), та в дохід держави з кожного відповідача по 25,50 грн. судового збору.  

  Керуючись ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215, ст.224, ст.225, ст.226 ЦПК України, на підставі ст.526 ЦК України, Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року, — суд,  

вирішив:  

  Позов задоволити.  

  Стягнути в користь комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради з ОСОБА_2, ОСОБА_4 з кожного по 819 (вісімсот дев'ятнадцять) грн. 16 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 лютого 2008 року по 30 вересня 2009 року включно та з кожного по 15 (п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього з кожного по  834 (вісімсот тридцять чотири) грн. 16 коп.  

  Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 в дохід держави з кожного по 25 (двадцять п'ять) грн. 50 коп. судового збору.  

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.                                                                            

  Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.                                                                                         Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.  

Головуючий                 підпис  

  Згідно з оригіналом  

  Суддя                                                                                  А.В. Свередюк