РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2006 року                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого             Ясеновенко Л.В.

суддів                         Меленко О.Є., Бойчука І.В.

секретаря                  Пожар Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання,-

встановила:

04.03.05 р. ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1919,09 грн. заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, посилаючись на те, що відповідач проводив оплату за надані йому послуги лише частково, в результаті чого і утворилась заборгованість, яку в добровільному порядку він погасити не бажає.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 14.10.05 р. до участі в справі як співвідповідача залучено ОСОБА_2.

28.11.05 р. ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" подало заяву про збільшення позовних вимог та просило стягнути з відповідачів 27,97 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання та три проценти річних від простроченої суми 8,73 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 17 травня 2006 року цивільну справу за позовом ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання провадженням закрито у зв"язку зі смертю відповідача.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Скаржник вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову у зв"язку з пропуском строку позовної давності, оскільки дав невірну оцінку акту на відключення квартири відповідача від центрального опалення та гарячого водопостачання, у якому зазначено, що відповідач зобов"язується оплатити заборгованість станом на 01.12.04 р. Апелянт вважає, що такі дії відповідача свідчать про визнання боргу, а отже і про переривання перебігу позовної давності. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що 358 грн. боргу в межах строку позовної давності відповідач сплатив під час розгляду справи, а для стягнення решти суми боргу позивачем пропущений строк позовної давносі.

Справа № 22-Ц-82172006р.                      Головуючий у 1 інстанції Васильківський В.М.

Категорія 20                                              Доповідач Ясеновенко Л.В.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А згідно ч.1 ст. 264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку.

Судом встановлено, що на час розгляду справи заборгованість відповідача за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання становила 1453,88 грн. Така сума заборгованості утворилась за період з 01.04.99 р. по 01.12.2004 року.

З матеріалів справи вбачається, що 1 грудня 2004 року квартира відповідача була від"єднана від централізованої системи опалення та гарячого водопостачання, про що був складений відповідний акт (а.с. 4).

Зі змісту зазначеного акту вбачається, що відповідач зобов"язався сплатити заборгованість, що утворилась станом на 01.12.04 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що визнання відповідачем боргу та його зобов"язання сплатити борг станом на 01.12.04 р. є доказом переривання перебігу позовної давності, а тому позов щодо стягнення боргу підлягає до задоволення.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 36,70 грн.-суми, що утворилась за прострочення виконання грошового зобов"язання (ч.2 ст. 625 ЦК) слід відмовити, оскільки положення цієї статті Цивільного кодексу не поширюються на спірні правовідносини, а Правила надання послуг водо-теплопостачання та водовідведення не передбачають такої відповідальності.

Відповідно до ч.1 п.З ст. 309 ЦПК підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі ст. 265 ЦК, Правил надання послуг водотеплопостачання та водовідведення та керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2006 року скасувати та постановити нове рішення.

Позов ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 1453,88 грн. заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді:                                 Л.В.Ясеновенко

                                       О.Є. Меленко

                                                           І.В. Бойчук