КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження у справі
28 жовтня 2009 року № 2-а-10131/09/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красноліське», третя особа: Управління Державного казначейства у Сквирському районі про стягнення заборгованості за фінансовою допомогою у сумі 25751,72 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красноліське», третя особа: Управління Державного казначейства у Сквирському районі про стягнення заборгованості за договорами про надання фінансової допомоги у сумі 25751,72 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
З огляду на викладене, справою адміністративної юрисдикції є спір, що виник між суб’єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов’язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти, відповідно, зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого суб’єкта владних повноважень.
У тому ж випадку, коли суб’єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб’єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за договорами про надання фінансової допомоги у розмірі 25751,72 грн.
Зазначені угоди належать до приватних господарських і спір, щодо стягнення коштів по таким договорам, за своєю природою не є публічно-правовим, оскільки відносини між сторонами регулюються цивільним законодавством. У зв’язку з цим вирішення зазначеного спору не відноситься до компетенції адміністративних судів, яка поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, установлених законом (пункт 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно зі статтею 21 Закону України від 26.12.2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» органи державної податкової служби України визнано органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі.
Відповідно до зазначеної норми Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція здійснює повноваження щодо стягнення заборгованості по наданій фінансовій допомозі за укладеними Управлінням Державного казначейства у Сквирському районі та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Красноліське» договорами про фінансову допомогу.
Майнові відносини сторін у даній справі не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої сторони. Відтак в цьому випадку податковий орган не виступає як суб’єкт владних повноважень у сфері управління.
Відповідно ж до частини другої статті 2 Цивільного кодексу України держава може бути учасницею цивільних відносин.
У разі існування між Управлінням Державного казначейства у Сквирському районі та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Красноліське» правовідносин, які мають цивільно-правовий характер, тобто які засновані на юридичній рівності та вільному волевиявленні їх учасників, жоден з яких не уповноважений здійснювати управлінські адміністративні функції стосовно іншого в рамках даних правовідносин, то такий спір не може вважатися публічно-правовим, на який поширюється компетенція адміністративних судів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красноліське», третя особа: Управління Державного казначейства у Сквирському районі про стягнення заборгованості за фінансовою допомогою.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги , якщо вони не були подані у встановлені строки. Згідно із частиною 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) Г.В. Панова
З оригіналом згідно
Суддя Г.В. Панова