АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА

Справа № 33/796/231/2018 Суддя 1 інстанції - Дячук С.І.

Категорія: ст. 124КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року, щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно постанови суду, ОСОБА_3 26 липня 2017 року близько 10 год. 35 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2, в м. Києві по вул. Кільцева дорога, за 100 м до пр. Перемоги, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху не дотримався безпечного інтервалу, та здійснив зіткнення із автомобілем НОМЕР_1 (водій ОСОБА_4.), в результаті чого всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження, та завдано матеріальних збитків.

На постанову суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

За доводами апелянта рішення суду першої інстанції винесене з істотним порушенням його процесуальних прав.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що на місці ДТП був свідок - пасажир автомобіля «Volkswagen», та суд проігнорував його письмове пояснення.

Також апелянт вказує на те, що співробітник поліції, який склав протокол серії БД № 447821, категорично відмовився вказати у ньому дані вказаного ним свідка ОСОБА_5. На думку апелянта, така позиція співробітника ДАІ є порушенням ст.256 КУпАП, а тому судом першої інстанції було необхідним опитати цього свідка у судовому засіданні, а саме: ОСОБА_5, АДРЕСА_2.

Крім цього ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що схема ДТП була виконана з грубим порушенням: були переплутані порядкові номери автомобілів на схемі, що також негативно позначилося на повноті розгляду та обґрунтованості рішення по справі. Разом з цим, суд не дав можливості продемонструвати роздруковані фото з місця ДТП, на яких чітко видно характер пошкоджень автомобілів і їх місце розташування, а також розташування передніх і задніх коліс автомобілів, яке унеможливлює недотримання безпечного бокового інтервалу ОСОБА_3

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не більш ніж формально підійшов до встановлення обставин, передбачених ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки матеріали провадження у справі про адміністративне правопорушення не містять жодних об'єктивних даних та доказів, які б могли підтвердити викладені у постанові суду обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за таких обставин.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, ці вимоги закону суддею, як убачається з матеріалів справи, належним чином не виконані, внаслідок чого залишились нез'ясованими обставини, які мають значення для її правильного вирішення.

Ухвалюючи постанову про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя районного суду не врахував, що зазначена норма закону є бланкетною, та не обгрунтував своє рішення з посиланням на порушення ОСОБА_3 п .13.1 правил дорожнього руху України.

При цьому, суддя у постанові не тільки не навів мотиви такого рішення та не дав оцінки матеріалам справи, а й не розкрив суть доказів (а саме протоколу про адміністративне правопорушення, фотоматеріалів із місця ДТП та матеріалів справи щодо ОСОБА_4.), які за його висновками повністю підтвердили винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Усі ці обставини беззаперечно свідчать про порушення судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального закону, більш того про помилковість таких висновків судді, у зв'язку із чим постановлене по справі рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

При цьому, розглядаючи справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАп, враховуючи наступне.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в провину ОСОБА_3 органи патрульної поліції інкримінували порушення ним п. 13. 1 ПДР України, а саме не дотримання безпечного інтервалу до транспортного засобу «ЛАНОС » під керуванням водія ОСОБА_4

Відповідно до п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до визначення терміну «безпечний інтервал», яке міститься у п. 1.10 ПДР, - це відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.

При виборі безпечного бокового інтервалу слід враховувати швидкість руху, стан проїзної частини, кривизну ділянки дороги, тип транспортного засобу.

Так, з показань як на місці ДТП, так і в суді апеляційної інстанцій ОСОБА_6 вбачається, що він 26.07.2017 року приблизно о 10 год. 35 хв., керуючи автомобілем марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_3 в м. Києві по вул. Кільцева дорога, за 100 метрів до пр. Перемоги, рухався в крайній лівій смузі руху, дотримуючись безпечного інтервалу та безпечної дистанції до інших транспортних засобів. Під час руху відчув удар в праву сторону свого автомобіля автомобілем «ЛАНОС» під керуванням ОСОБА_4, який мав намір розвернутися на даній ділянці дороги.

Такі показання ОСОБА_6 повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_5 який пояснив, що 26 липня 2017 року він був пасажиром в автомобілі «Фольксваген» під керуванням водія ОСОБА_3 та рухались по Окружній дорозі від виїзду з швидкісного трамваю на Академмістечко. Перед виїздом на пр. Перемоги побачив, як з крайнього правого ряду різко вліво з метою перестроїтись на зворотний напрямок руху виїхав автомобіль ЛАНОС, перекривши дорогу водію ОСОБА_3 безпосередньо перед автомобілем останнього. Не дивлячись на те, що водій ОСОБА_3 рухався з невеликою швидкістю, а саме 30 км/год., негайно загальмувати не вдалось і відбулось зіткнення. Свідок вказує, що вважає, що порушив правила дорожнього руху водій Ланоса, який хотів з крайнього правого ряду здійснити розворот і різко пересікав дві смуги руху.

З постанови Святошинського районного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року щодо ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП, вбачається, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаним законом внаслідок порушення п. 10.3 ПДР України, а саме, за те, що при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю " Фольксваген", д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, що рухався в попутному напрямку, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.

Крім того, як убачається з показань ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5, та фотознімків з місця пригоди, на схемі місця ДТП працівниками патрульної поліції об'єктивно відображена ситуація даної дорожньо-транспортної пригоди, яка підтвержує обставини, вказані ОСОБА_3 та свідком, лише при зазначенні назв об'єктів, зазначених на схемі, працівниками поліції помилково під номером 1 вказано автомобіль Фольксваген, а під номером 2 автомобіль Ланос. З фотознімків вбачається, що вказана нумерація має бути навпаки.

Дані схеми місця ДТП, фотознімки з місця пригоди засвідчують те, що автомобілі у кінцевому положенні знаходяться під значним кутом до проїзної частини.

Враховуючи напрямки взаємного зближення автомобілів "Фольксваген", який рухався прямо вздовж дороги та автомобіля «ЛАНОС", який на момент зіткнення здійснював маневр перестроювання на смугу руху автомобіля "Фольксваген", про що свідчать наведені вище докази, то за встановлених обставин пригоди суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутні порушення п. 13.1 ПДР України, та як наслідок, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва КепкалЛ.І.