Справа № 2-1033/09 р.
ЗАОЧНЕ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2009 року Світловодський міськрайсуд Кіровоградської області в складі головуючого судді: Баранець А.М.
при секретарі: Завяловій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в суду м.Світловодська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Капітал» про визнання недійсною окремої частини договору, визнання недійсним одностороннього правочину, суд -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду із позовом про визнання недійсною окремої частини договору, визнання недійсним одностороннього правочину.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
В судове засідання відповідач повторно не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважні причини неявки суду не повідомив, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки про виклик до суду, яке долучено до матеріалів справи, як доказ.
Згідно ст.169 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наданих суду доказів з постановленням заочного рішення.
Представник позивача проти поставлення заочного рішення не заперечує.
Судом встановлено, що 05.09.2008 року ОСОБА_1 був укладений з відповідачем кредитний договір № 83018510896 (надалі – Договір).
За умовами цього договору вона отримала для придбання оргтехніки 8230,57 грн., із яких 6208 грн. для оплати товару, 681,64 для оплати разової комісії, 1340,93 для оплати страховки. Кредит був мені наданий строком на 2 роки з процентною ставкою по кредиту в розмірі 0,12% річних без щомісячної комісії.
Свої зобов'язання за вказаним договором вона виконує відповідно до його умов.
Наприкінці березня 2009 року вона отримала повідомлення відповідача про те, що відповідно до п.2.5.5. ОСОБА_3 відповідач своїм рішенням встановив щомісячну комісію за обслуговування кредиту в розмірі 2% та зобов'язав мене щомісячно погашати кредит з урахуванням встановленої щомісячної комісії.
Відповідно до п2.5.5. ОСОБА_3 має право змінити розмір процентної ставкиза користування кредитомв одностиоронньому порядку у випадку настання подій чи обставин, які мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Банку, а також змінити в односторонньому порядку розмір комісій, передбачених кредитним договором, у випадку прийняття відповідного рішення.
Зазначені дії банку щодо необґрунтованого підвищення комісії за кредитним договором незаконними, адже жодних підстав, які наведені у п.2.5.5. ОСОБА_3 не настало.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За умовами ОСОБА_3 при його укладенні щомісячна комісія за користування кредитом не була передбачена. На даний момент рішенням відповідача у односторонььому порядку вона встановлена в розмірі 2%.
Надсилання позивачки повідомлення про підвищення комісії без супроводження інформацією щодо реальної вартості кредиту є порушенням вимог Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту (затвердженими Постановою правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року №541/13808).
Зокрема, пункт 1.3 Правил встановлює, що: "Банки зобов’язані забезпечувати виконання цих Правил: … під час укладання кредитних договорів зі споживачами; …"
Підвищення комісії за користування кредитом, а відповідно і зміна вартості кредиту є рівнозначною переукладенню договору, тому банк зобов’язаний був разом із текстом повідомлення надати мені всю необхідну інформацію згідно вимог зазначених Правил, чого, на жаль, не відбулося.
Вважаю, що встановлення щомісячної комісії за договором неможливе без зазначення обґрунтованих підстав для цього. Пункт 3.5 згаданих Правил встановлює, що "Банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку)". Відповідно до ст.8 ЦК України, яка передбачає аналогію закону, дані норми стосуються і підвищення комісії за користування кредитом. В якості аргументації свого рішення відповідачем наводяться загальні фактори без суттєвого визначення, без розрахунків та будь-яких пояснень змін, які відбулися. Тобто підвищення вважаю необґрунтованим без зазначення публічного джерела інформації, періоду спостережень та ін.
Відповідно до змісту частини п’ятої пункту 3.4 згаданих Правил: "Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках". В моїй кредитній угоді таке правило не наведене ані у вигляді математичної формули, ані навіть у вигляді текстового опису впливу можливих факторів. Відтак незрозуміло математичну залежність між наведеними аргументами банку та запропонованими умовами комісії по кредиту.
Згідно пункт 2.5.5. ОСОБА_3 щодо односторонньої зміни відсоткової ставки і комісії порушує мої права та законні інтереси, оскільки містять дискримінаційні щодо мене правила зміни умов договору, та є несправедливою умовою договору (такою, що всупереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність – це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).
Отже п.2.5.5. ОСОБА_3 суперечить вимогам Цивільного кодексу України, оскільки зобов’язання між сторонами в частині зазначеного пункту договору не відповідають принципам добросовісності, розумності та справедливості встановленими цивільним законодавством.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 203 ЦК України:
1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Стаття 215 ЦК України, зазначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За викладених обставин ОСОБА_1 вимушена була звернутись до суду з позовом для захисту своїх інтересів як споживача банківських послуг.
В п.4.5. ОСОБА_3 передбачена можливість звертатись до суду за договірною підсудністю. При цьому в п.4.5 ОСОБА_3 не передбачена неможливість звернення до суду для захисту порушених прав за підсудністю, яка встановлена процесуальним законодавством. Таким чином, позивачка, залишаючи за собою право звернення до суду з позовом про захист прав споживачів, звернулася до Світловодського міськрайонного суду за місцем свого проживання (ч.5 ст.110 ЦПК України). Будь-яка угода щодо обмеження звернення до суду відповідно до діючого законодавства є нікчемною, тому визнання її недійсною законом не передбачено.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.3, 118-120 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним односторонній правочин товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Капітал», яким є рішення про зміну розміру щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредиту в розмірі 2% за договором № 83018510896 від 05.09.2008 року, який був укладений між мною та товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Капітал».
Визнати недійсним п.2.5.5. кредитного договору № 83018510896 від 05.09.2008 року, який був укладений між мною та товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Капітал», в тій частині, за якою ОСОБА_2 має право змінити розмір процентної ставки за користування кредитом в одностиоронньому порядку у випадку настання подій чи обставин, які мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Банку, а також змінити в односторонньому порядку розмір комісій, передбачених кредитним договором, у випадку прийняття відповідного рішення.
Звільнити ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», в якому зазначено, що від сплати державного мита звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (споживач банківських послуг).
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Відповідач має право протягом десяти днів з дня отримання копії рішення подати заяву про перегляд заочного рішення.
Суддя Світловодського
міськрайонного суду ОСОБА_4