33/775/48/2018(м)

264/6439/17

Категорія: ст. 130 КУпАП Головуючий: Бєдєлєв С.І.

Суддя 1-ої інстанції: Литвиненко Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2018 року м. Маріуполь

Суддя Апеляційного суду Донецької області Бєдєлєв С.І., розглянувши апеляцію ОСОБА_1 на постанову судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320 грн. на користь держави,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 073452 від 12 грудня 2017 року та постанови судді ОСОБА_2 12 грудня 2017 року о 02:36 годині, у Кальміуському районі м. Маріуполя по пров. Садковому, 94, керувала транспортним засобом «KIA CERATO», державний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 320 грн.

Не погодившись з постановою судді ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність судового рішення нормам матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати із закриттям провадження.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що суддя прийняв до уваги як докази, що підтверджують факт правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відеозаписи події. Однак, не один з цих доказів не доказує того факту, що саме вона керувала зазначеним транспортним засобом.

Так, на сам перед, у протоколі зазначені недостовірні данні, а саме справжнім місцем зупинки її автомобілю була адреса: вул. Пархоменко, б. 79-Б у м. Маріуполі, а не та, що зазначена у протоколі та постанові судді.

Вказує, що відеозаписи, представлені в суді, не містять повну картину того, що відбувалось на справді. З них неможливо побачити особу, яка почала рух та керувала автомобілем, не має підтвердження факту зупинки цього транспортного засобу працівниками поліції, неможливо з'ясувати хто саме закінчив рух. З даних відеозаписів вбачається лише те, що патрульні поліцейські підійшли до автомобіля, який стояв з вимкнутим двигуном, після чого, через тривалий час, з водійської двері вона вийшла, але це не підтверджує, що саме вона керувала їм, а тому не можна вважати її водієм, у зв'язку із чим вона не могла порушити правила 2.5 ПДР України, оскільки проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння може бути ініційовано лише до водія транспортного засобу, а не до пасажиру.

Стверджує, що автомобілем керував її батько. Рухаючись по вул. Пархоменко вони відчули, що пробилося колесо. Через відсутність запасного колеса, її батько пішов за ним до дому, а вона залишилась і сіла в автомобіль зі сторони водія, де грала в телефоні та слухала музику. Через деякий час до автомобіля підійшли працівники поліції та почали вимагати вийти з автомобіля та надати документи, які посвідчують її особу та водійське посвідчення. Вона пояснила їм, що не керувала автомобілем, але працівники поліції не звертали на це уваги та після провокаційних заяв і словесної перепалки забрали її документи без її згоди та застосували до неї спецзасіб, у вигляді кайданників, у разі чого нанесли їй тілесні ушкодження у вигляді саден, синяків та зірваного нігтя на безіменному пальці лівої руки. Потім її посадили до патрульної машини та відвезли до відділу поліції, де склали протокол, під час чого свідки були відсутні.

Вважає, що вимоги працівників поліції, а саме: відчинити двері, надати документи, залишатися на місці вчинення правопорушення були незаконними, тому що обґрунтування цих вимог не відповідали нормам чинного законодавства України.

Крім того, зауважує, що суддя при розгляді справи не допитав жодного свідка, тобто безпосередньо не дослідив обставини, на які вони посилались в своїх поясненнях, не з'ясував чи є протиріччя в їх поясненнях, чи бачили вони, що саме вона керувала автомобілем, чи не складені їх пояснення зі слів працівників поліції.

Заслухавши ОСОБА_2, її захисника, які підтримали доводи своєї апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову судді скасуванню з винесенням нової постанови з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дана справа розглянута у відсутність ОСОБА_2 та в матеріалах справи не міститься відомості про належне і своєчасне іі повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 26 грудня 2017 року в Іллічівському районному суді м. Маріуполя Донецької області.

Представництво інтересів повнолітньої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і сама здатна здійснювати свої права, батьками за довіреністю КУАП не передбачено.

З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_2 була позбавлена можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.

За таких обставин постанова районного суду як незаконна підлягає скасуванню.

Між тим, за результатами апеляційного розгляду суддя апеляційного суду дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Опитана в ході апеляційного розгляду ОСОБА_2 пояснила, що у вечорі 11 грудня 2017 року знайомий привіз її на своєму автомобілі до подруги, яка мешкає у тому ж Кальміуському районі м. Маріуполя де і вона. 12 грудня 2017 року близько одного або двох часів її забрав батько на її автомобілі і вони поїхали до дому та поблизу від дому пробили колесо і зупинились. Батько пішов пішки до дому за запасним колесом, а вона сіла на місце водія и слухала музику у телефоні. Через 20 хвилин під'їхали поліцейські та стали стукати до неї у вікно, а коли вона вийшла з автомобіля потребували документи та запропонували пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що вона відмовилась, оскільки автомобілем не управляла. При цьому, посилалися на порушення нею ПДР в Україні у вигляді керування транспортним засобом без пристягнення ременем безпеки. Вона намагалася відійти у бік, але поліцейські застосували до неї спецзасоби та відібрали документи. На місце приїхав її батько, привіз запасне колесо і в той час поліцейські повезли її до поліцейського відділку.

Опитаний за клопотанням захисника в якості свідка ОСОБА_5, пояснив, що 12 грудня 2012 року близько 1:30 часу приїхав за донькою ОСОБА_2 на її автомобілі до подруги, забрав дочку і вони поїхали додому. В дорозі на вулиці М.Сибіряка зробили зупинку на 10-15 хвилин, а потім поїхали далі і неподалік від дому пробили колесо. Зупинившись, він пішов додому за запасним колесом, а дочка залишилась в автомобілі. Коли повернувся на своєму автомобілі з колесом, побачив дочку в кайданках в оточенні поліцейських. На обурення дочки вони повалили її на землю, після чого повезли у поліцейський відділок, а він відігнав її автомобіль додому і також поїхав у поліцейський відділок. Під'їхавши побачив дочку, яку вже виставили на вулицю та черговий відмовив йому у прийнятті його пояснень про подію, що сталася.

Пояснення ОСОБА_2 та її батька ОСОБА_5 про те, що останній управлялв транспортним засобом спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що перебуваючи на службі в екіпажі № 30 о 01:57 годині 12 грудня 2017 року вони приїхали на виклик за адресою: АДРЕСА_2, де знаходились три жінки (продавець, покупець та інша невідома жінка). Через 15 хвилин на місце прибула патрульна поліція, після чого жінка- покупець в стані алкогольного сп'яніння сіла за кермо автомобіля «KIA CERATO», державний знак НОМЕР_1 та поїхала в напрямку пологового будинку. Вказані свідки також підтвердили відмову ОСОБА_2 від проходження медичного огляду у встановленому Законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі для визначення стану сп'яніння.

Більш того, з рапорту молодшого лейтенанта поліції Кухтіна О.М., 12 грудня 2017 року приблизно о 02:26 год. він у складі з іншими працівниками поліції прибув на службовому автомобілі за викликом на вулицю М. Сибіряка,39 у м. Маріуполі та побачили, як жінка (як встановлено пізніше ОСОБА_2) сіла в автомобіль «KIA CERATO», державний знак НОМЕР_1. Отримавши від працівників фірми охорони «АВТ» відомості про те, що жінка поїхала на підпитку, вони одразу почали рух за нею. Автомобіль різко став прискорюватись, але після недовгого переслідування зупинився. За кермом знаходилася ОСОБА_2 і на вимогу відкрити двері водія тривалий час не реагувала. Потім вийшла і, відмовившись на їх вимогу надати документи, стала відходити від автомобіля, бігти, на попередження не реагувала, внаслідок чого вони вимушені були застосувати до неї фізичну силу та кайданки. Після цього на місце прибули ще два екіпажі, співробітники фірми охорони «АВТ» та батько затриманої . Остання продовжувала повадитись неадекватно, агресивно, відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння або в медичному закладі, продовжувала кидатись на поліцейських, внаслідок чого було прийнято рішення про її доставлення до поліцейського відділку для складання відповідних протоколів, які вона намагалася зіпсувати.

Пояснення зазначених працівників поліції знаходяться у повній відповідності з матеріалами відеозапису, з яких вбачається, що о 02:33:21 год. у полі зору поліцейських виник легковий автомобіль, за яким вони продовжили рух. Автомобіль прискорювався, декілька разів змінював напрямок руху, а після останнього повороту ліворуч зник з обзору поліцейських на 6-7 сек. Коли поліцейські його наздогнали, автомобіль, який виявився «KIA CERATO», державний знак НОМЕР_1, стояв на лівому узбіччі з включеним світлом передніх фар, габаритів та фар зупинки, які одразу погасли. Патрульні поліцейські підійшли до вказаного автомобіля, тривалий час намагались достукатися до водія. За їх наполяганням з водійської двері вийшла ОСОБА_2 та повідомила, що їхала на автомобілі і приїхала туди, куди їй було треба та через те, що пробила колесо, зупинилась Відмовлялась надати документи, які посвідчують її особу та водійське посвідчення, вела себе агресивно, голосно кричала та просила чоловіка, який вийшов з будинку: «Дядя ОСОБА_7 зателефонуй моєму батьку». На пропозицію пройти медичний огляд на стан сп'яніння або пройти огляд на місці відмовилась.

Доводи захисника про те, що у відеозапису маються розбіжності у точному часі коли поліцейські під'їхали до автомобілю (02:34:59 год.) і коли поліцейський підійшов до нього (02:33:28 год.) не заслуговують на увагу, оскільки перший відеозапис вівся на відео регістратор, розташований в автомобілі, а другий з відеокамери, розташованій на грудях поліцейського, тобто відеозапис вівся з різних приладів, тому розбіжності припустимі. Його ж доводи про те, що працівники поліції підійшли до автомобілю безпідставно, зазначивши, що вона керувала автомобілем не пристягнутою ременям безпеки, при цьому не представились і не роз'яснили їй права, передбачені ст. 268 КУпАП не можуть бути підставою для визнання її невинуватою, оскільки її винність підтверджується наведеними доказами. А зазначені дії поліцейських вона має право оскаржити в передбаченому законом порядку.

Стосовно зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді часу (02:36 год.) і місця вчинення адміністративного правопорушення ( пров. Садковий, 94), слід вважати їх за помилку, оскільки з відеозапису, рапорту працівника поліції Кухтіна О.М., який був в одному екіпажі з Геращенко І.М., який склав протокол, вбачається що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 зупинився на вулиці Пархоменко, 79б приблизно о 02:34 год.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Оскільки, адміністративна відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП настає за ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, в діях ОСОБА_2 є склад даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2, вважаю за необхідне призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, скасувати.

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Донецької області С.І.Бєдєлєв