ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31.01.2018 Київ К/9901/1590/18 2а-7314/11/1370

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 2а-7314/11/1370

за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівський хімічний завод" до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду, прийняту 18 травня 2012 року в складі головуючого судді - Гулкевич І.З., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 16 квітня 2015 року в складі колегії суддів: головуючого - Старунського Д. М., суддів: Багрія В. М., Рибачука А. І.,

у с т а н о в и в :

У червні 2011 року ПАТ "Львівський хімічний завод" звернулося в суд з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України у Львівській області, в якому, уточнивши позовні вимоги, просило: визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення перереєстрації транспортних засобів, які зареєстровані за ВАТ "Львівський хімічний завод" на ПАТ "Львівський хімічний завод" безоплатно відповідно до абз. 2 п. 7 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року №514-VI; зобов'язати провести перереєстрацію транспортних засобів згідно переліку, який додається, які зареєстровані за ВАТ "Львівський хімічний завод" на ПАТ "Львівський хімічний завод" безоплатно; зобов'язати після проведення перереєстрації транспортних засобів з ВАТ "Львівський хімічний завод" на ПАТ "Львівський хімічний завод", видати нові свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів безоплатно.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при відмові в безоплатній перереєстрації транспортних засобів відповідачем порушено вимоги Закон України "Про акціонерні товариства".

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 18 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, позовні вимоги задовольнив.

Визнав протиправною бездіяльність УДАІ ГУМВС України у Львівській області щодо не проведення перереєстрації транспортних засобів, які зареєстровані за ВАТ "Львівський хімічний завод" на ПАТ "Львівський хімічний завод" безоплатно. Зобов'язав УДАІ ГУМВС України у Львівській області безоплатно провести перереєстрацію транспортних засобів, які зареєстровані за ВАТ "Львівський хімічний завод" на ПАТ "Львівський хімічний завод". Зобов'язав УДАІ ГУМВС України у Львівській області після проведення перереєстрації транспортних засобів з ВАТ "Львівський хімічний завод" на ПАТ "Львівський хімічний завод" видати ПАТ "Львівський хімічний завод" нові свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів безоплатно.

У касаційній скарзі, з урахуванням додаткових пояснень, скаржник посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ВАТ "Львівський хімічний завод" зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 22 грудня 1993 року. На виконання вимог п. 5 розділу XVII Закону України "Про акціонерні товариства" 22 березня 2011 року ВАТ "Львівський хімічний завод" змінило тип акціонерного товариства з відкритого на публічне, у зв'язку з чим змінилось найменування товариства з ВАТ "Львівський хімічний завод" на ПАТ "Львівський хімічний завод". Факт зміни найменування позивача підтверджується статутом позивача зі змінами, свідоцтвом про державну реєстрацію позивача, яке видано у зв'язку зі зміною найменування позивача.

Позивач є власником транспортних засобів згідно переліку, долученого позивачем до позовної заяви (далі - транспортні засоби). Право власності позивача на транспортні засоби підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. Транспортні засоби зареєстровані за позивачем за найменуванням - ВАТ "Львівський хімічний завод".

4 вересня 2011 року позивач звернувся до МРЕВ ДАІ міста Львова з листом №3821 про безоплатну заміну (переоформлення) правовстановлюючих документів на транспортні засоби позивача з ВАТ "Львівський хімічний завод" на ПАТ "Львівський хімічний завод".

7 квітня 2011 року своїм листом № 3249зп Львівське ВРЕР ДАІ Управління Державтоінспекції відмовило позивачу в безоплатній перереєстрації транспортних засобів та послалось на необхідність виконання позивачем вимог пунктів 33, 8 (абзац 11) Постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371).

Не погоджуючись з вказаною відповіддю, позивач 23 травня 2011 року листом №4742 звернувся до Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області з проханням дати відповідну вказівку керівництву Львівського ВРЕР ДАІ транспортні засоби, які зареєстровані за ВАТ "Львівський хімічний завод", перереєструвати на ПАТ "Львівський хімічний завод" безоплатно. На вказаний лист позивачем було отримано відповідь від Управління ДАІ ГУ МВС України, згідно якої позивачу відмовлено у проведенні безоплатної перереєстрації транспортних засобів та зазначено, що нормативними документами, які регламентують діяльність реєстраційно-екзаменаційних підрозділів ДАІ МВС України, не передбачено проведення безоплатної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Закон України "Про акціонерні товариства", який передбачає безоплатну заміну (переоформлення) ліцензій, дозволів, свідоцтв, інших документів дозвільного характеру, а також документів, що підтверджують права акціонерного товариства на майно, у зв'язку з приведенням діяльності такого товариства у відповідність із вимогами цього Закону, має вищу юридичну силу порівняно з підзаконними актами, на які посилається відповідач, а тому відмова позивачу в безоплатній перереєстрації транспортних засобів є неправомірною.

Колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді не погоджується з висновками судів, вважає рішення такими, що винесені з порушенням норм процесуального права, враховуючи таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

30 квітня 2009 року набув чинності Закон України "Про акціонерні товариства", що розділяє дані товариства на два типи: публічні й приватні.

Відповідно до п. 5 розділу XVII Закону України "Про акціонерні товариства", який набув чинності 30 квітня 2009 року, статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій: 1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону. Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.

Пунктом 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року №1371) передбачено, що у разі зміни найменування власників-юридичних осіб транспортних засобів проводиться перереєстрація цих транспортних засобів.

Відповідно до п. 8 вказаного Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Натомість, згідно абзацу 2 пункту 7 розділу XVII вказаного Закону, заміна (переоформлення) ліцензій, дозволів, свідоцтв, інших документів дозвільного характеру, а також документів, що підтверджують права акціонерного товариства на майно, у зв'язку з приведенням діяльності такого товариства у відповідність із вимогами цього Закону, здійснюється безоплатно.

Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що Закон України "Про акціонерні товариства" надає власнику транспортних засобів право на безоплатну перереєстрацію транспортних засобів, у зв'язку з приведенням діяльності такого товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанцій визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення.

Водночас посилання скаржника у касаційній скарзі на роздруківку з інформаційної системи ДАІ про те, що транспортні засоби: Напівпричіп SPIM SATRI ORIGINAL, реєстраційний номер НОМЕР_1, Напівпричіп AUREPA, реєстраційний номер НОМЕР_2, Напівпричіп AUREPA, реєстраційний номер НОМЕР_3, Напівпричіп SPIM S.C.S. XЗE, реєстраційний номер НОМЕР_6, Напівпричіп BURG, реєстраційний номер НОМЕР_7, Напівпричіп Gofa, реєстраційний номер НОМЕР_4, Сідловий тягач DAF, реєстраційний номер НОМЕР_5 були перереєстровані на підставі: договорів купівлі-продажу, видачі тимчасового талону при уточнені реєстраційних даних транспортних засобів, перереєстрації при заміні свідоцтва про реєстрацію за ОСОБА_1, як на одну із підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень, колегія суддів вважає слушними, враховуючи таке.

За частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Системний аналіз положень п. 5 розділу XVII Закону України "Про акціонерні товариства", абзацу 2 пункту 7 розділу XVII вказаного Закону, п. 33 Порядку свідчить, що право на перереєстрація найменування власників-юридичних осіб транспортних засобів має саме власник транспортного засобу. Тобто позивач, як власник транспортних засобів, відповідно до частини другої статі 69, частини першої статті 71 КАС України (в редакції Закону, яка діяла на момент вчинення судом процесуальної дії), мав би довести таке право достовірними доказами, зокрема, свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів, а відповідач у разі незгоди спростувати це право.

При цьому, відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 11, частини п'ятої статті 71 КАС України (в редакції Закону, яка діяла на момент вчинення судом процесуальної дії) суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Між тим, розглядаючи спір, суди не перевірили (не встановили) чи підтверджується реєстрація всіх транспортних засобів за позивачем, чи не перейшло таке право до іншої особи на час розгляду справи в судах, не дивлячись на те, що ці транспортні засоби зареєстровані за позивачем відповідно до наявних у справі свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Враховуючи наведене, колегія судів дійшла висновку про порушення судами норм процесуального права під час прийняття рішень у справі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 353 КАС України).

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону, яка діяла на момент вчинення судом процесуальної дії) щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 253 КАС України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх