Справа № 2-477/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2009 року м.Суми

Зарічний районний суд м. Суми  у складі

головуючого судді Костенко В.Г.

при секретарі Богуш Н.В.

з участю     позивача ОСОБА_1

        відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3

ОСОБА_4., ОСОБА_5.

представника відповідачів ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів недійсними, третя особа приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги мотивує тим, що 06.12.2007 року він і відповідачі уклали договір про визначення часток у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1, визначивши кожному по 1/5 частині. У той же день він, ОСОБА_3 ОСОБА_4 і ОСОБА_7. уклали договір дарування 4/5 частини вказаної квартири ОСОБА_2.. Однак на момент укладення договорів ОСОБА_7. була відсутня, а замість неї договори підписала ОСОБА_5.. Тому позивач просить визнати вказані договори недійсними.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсягу та зазначив, що на момент укладення договору дарування дійсно бажав подарувати частину квартири дочці. Втім пізніше дізнався, що йому від матері не дісталася спадщина у виді будинку. Знаючи, що залишиться без спадщини договір дарування не укладав би.

Відповідачі позов не визнали, втім визнали що на момент укладення договорів  ОСОБА_7. була відсутня, а за неї у договорах підписувалася ОСОБА_5., яка діяла за довіреністю.

ОСОБА_5., давши покази у якості свідка, підтримавши відповідачів, доповнила, що необізнана у правових питаннях, при укладенні договорів діяла за нотаріально посвідченим дорученням ОСОБА_7.. Також вказала, що остання видала їй довіреність саме для укладення договору дарування.

Третя особа, ОСОБА_8., повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином, однак до суду не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.12.2007 року ОСОБА_1., ОСОБА_3 ОСОБА_4,  ОСОБА_2. і представник ОСОБА_7., ОСОБА_5., уклали договір про визначення часток у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1, визначивши кожному по 1/5 частині./а.с.90,64/

У той же день ОСОБА_1., ОСОБА_3 ОСОБА_4 і представник ОСОБА_7., ОСОБА_5., подарували 4/5 частини вказаної квартири ОСОБА_2../а.с.63,64/

Також встановлено, що у зазначених договорах ОСОБА_5. не зазначалася, як представник ОСОБА_7., вона тільки підписала договори.

Встановлені факти окрім зазначених вище доказів визнаються учасниками розгляду.

З встановлених обставин справи вбачається, що позивач при визначенні часток діяв свідомо і бажав настання наслідків визначених у договорах, тобто бажав визначити свою частку у спірній квартирі на рівні з іншими співвласниками. Також на момент укладення договору дарування свідомо бажав передати свою частину квартири своїй дочці ОСОБА_2.. Таким чином права позивача при укладенні договорів не були порушені.

У контексті положень ст.ст. 1, 4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України суд захищає порушене право. Проте, як вбачається з встановленого вище права позивача при укладенні договорів щодо себе порушені не були.

Є певні недоліки укладення договорів щодо ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_5.. Втім ОСОБА_7. схвалила укладення спірних договорів видавши з цією метою довіреність ОСОБА_5. та продавши суду письмову заяву.

Окрім того у ході судового розгляду сам позивач заявив, що дійсними причинами подачі позову є те що він залишився без спадщини, і знаючи це на момент укладення договору дарування не подарував би свою частину. Такі підстави не є достатніми для визнанні договорів недійсними.

Положеннями ст.ст. 203, 215 ЦК України визначене обмежене коло законних підстав визнання правочинів недійсними. Втім вказані позивачем підстави заявлені у обґрунтування позову не передбачені положеннями вказаних статей.

У зв’язку з цим, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

        Суддя