РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Справа № 903/1296/14

Судді доповідача (головуючого судді) Маціщук А.В.,

судді Петухов М.Г.,

судді Гудак А.В.

секретар судового засідання Харитонюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача - адв.ОСОБА_1 (пост.дов. № 10/21-04 від 03.05.2017 р.) пред-ка ОСОБА_2 (пост.дов. № 10/00-17 від 15.01.2018 р.)

відповідача - адв. ОСОБА_3 (пост.дов. б/№ від 02.01.2018 р.)

третьої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб - пред-ка ОСОБА_2 (пост.дов. № 27-26494/17 від 27.12.2017 р.)

третьої особи ОСОБА_5 приватного підприємства "ВК ІМПЕКС" - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_6 акціонерного товариства "Банк "Форум" в особі Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум"

на рішення Господарського суду Волинської області (прийнятого 05.12.2017 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дем`як В.М., суддя Костюк С.В., суддя Слободян О.Г. о 16:19 год. у приміщенні Господарського суду Волинської області, повний текст складено 11.12.2017 р.)

у справі № 903/1296/14

за позовом ОСОБА_6 акціонерного товариства "Банк "Форум" в особі Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" ОСОБА_7

до ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_9"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_10 приватне підприємство "ВК ІМПЕКС"

про стягнення 10094668 доларів США 13 центів

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 05.12.2017 р. у справі № 903/1296/14 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 акціонерного товариства "Банк "Форум" в особі Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_9" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 приватного підприємства "ВК ІМПЕКС" про стягнення 10094668 доларів США 13 центів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач ОСОБА_11 акціонерне товариство "Банк "Форум" в особі Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 05.12.2017 р. у справі № 903/1296/14 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про ненастання відкладальної обставини 1, вона зазначена у п. 1.5.2.2.1. договору про внесення змін № 2 до кредитного договору. Доводить, що судами апеляційної та касаційної інстанції у справі № 910/1404/15-г встановлено, що ОСОБА_11 акціонерне товариство "Банк "Форум" не пропустило шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України, для пред’явлення вимоги до поручителя.

Звертає увагу, що судами у справі № 910/1404/15-г досліджувались обставини настання відкладальної обставини 1, адже Вищим господарським судом України у постанові від 01 червня 2017 року зазначено: «...Відповідно до п. 1.5.2.1.1. відкладальною обставиною 1 є належна сплата позичальником нарахованих процентів у сумі 87500,00 доларів СІЛА згідно з умовами цього договору, яка як встановив суд апеляційної інстанцій настала. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи документами (виписками з рахунків позичальника) та не заперечується самим банком, позаяк, є вірним висновок суду, виходячи з умов договору №2 до кредитного договору про встановлення позичальнику графіку погашення заборгованості-2».

Тому господарський суд Волинської області безпідставно не застосував п.3 ст.35 ГПК України, поставивши під сумнів факти та обставини, які встановлені в рішеннях у справі № 910/1404/15-г.

Також доводить, що висновок судово-еконоиічної експертизи від 31.10.2017 р. не може бути належним і допустимим доказом у справі і суд першої інстанції порушив вимоги ст..ст.32-34, ч.5 ст.42, 43, п.2 ч.1 ст.84 ГПК України, п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Вважає, що висновок експерта суперечать наявним, в розумінні ч. 3 ст. 35 ГПК України, преюдиційним фактам, які встановлені постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 р. у справі № 910/1404/15-г, та не піддягають доказуванню.

          Не погоджується із висновками експерта, що операція з переведення зобов’язань ОСОБА_5 приватного підприємства "ВК ІМПЕКС" 27.12 2013 р. зі сплати відсотків у сумі 87500,00 доларів США не належить до виконання зобов’язань позичальника зі сплати нарахованих процентів і комісій відповідно, вважає, що дані твердження не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, умовам кредитного договору та додаткових договорів до нього.

Пояснює, що 27.12.2013 р. на виконання умов кредитного договору № 1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 р. позичальник Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС" зі свого поточного рахунку згідно з платіжним дорученням № 2 перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 87500,00 доларів СІІІА з призначенням платежу: «Погашення відсотків по кредиту зг. Кредитного договору №1-0021/13/30-КL від 29.03.2013р.». Пояснює, що в той же день банк на підставі меморіального ордеру № 617527 перерахував кошти в сумі 87500,00 доларів США з призначенням платежу: Сплата %% по кредитному договору № 1-0021/13/30-KL від 29.03.2013 р., що підтверджується виписками по рахункам № 29091300250892 від 27.12.2013 р. та № 20681300250892 від 27.12.2013 р.

Також зазначає, що у зв’язку зі сплатою позичальником 27.12.2013 р. нарахованих процентів в розмірі 87500,00 доларів США відповідно до пп. 1.5.2.1.1. договору про внесення змін № 2 від 27.12.2013 р., відсутністю прострочених платежів по процентам, настала відкладальна обставина 1, позичальнику на період з 01.01.2014 р. по 31.31.2014 р. включно було встановлено графік погашення кредиту 2.

Заперечує таким чином проти висновку експерта, що настання відкладальної обставини 1 не підтверджується, оскільки експерт вважає сплату 87500,00 доларів США Малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС" не проведенням оплати, а переведенням зобов’язань.

Також не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо виконання зобов’язань боржником та відсутності правових підстав для задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов’язання і доводить про порушення судом п.2 ч.1 ст.80, ч.3 ст.82 ГПК України. Зазначає, що ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 22 березня 2017 року у справі № 918/1959/14 про розстрочку виконання рішень про стягнення з боржника ОСОБА_5 приватного підприємства "ВК ІМПЕКС" 9707831 доларів США 47 центів заборгованості по поверненню кредитних коштів та 297 302 доларів США 33 центи жодним чином не змінює договірних зобов’язань між сторонами, а визначає виключно порядок виконання суду лише для боржника, відносно якого застосовано розстрочення виконання рішення.

Скаржник пояснює, що на даний час заборгованість за кредитним договором № 1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 р. не погашена, що в свою чергу надає ОСОБА_6 акціонерному товариству "Банк "Форум" право на задоволення своїх позовних вимог, які ґрунтуються на умовах вказаного кредитного договору, в тому числі і за рахунок поручителя. В той же час, наявність розстрочення виконання рішення підтверджує ті обставини, що на час розгляду даної справи зобов'язання за кредитним договорові №1- 0021/13/30-КL від 29.03.2013 р. не виконані.

Скаржник просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 05.12.2017 р. у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову.

ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб надав письмові пояснення, в яких зазначає, що рішення господарського суду є незаконним, необґрунтованим і прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що під час апеляційного розгляду справи № 910/1404/15-г настання відкладної обставини 1, як вона зазначена у п. 1.5.2.2.1. договору про внесення змін № 2, не досліджувалося. Зазначає, що судами по справі № 910/1404/15-г встановлено, що настала відкладальна обставина 1 відповідно до п. 1.5.2.1.1. як належна сплата позичальником нарахованих процентів у сумі 87500,00 доларів США. Вважає, що судом першої інстанції всупереч ч. 3 ст. 35, ГПК України, п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р., ст.ст. 32-34, 43 ГПК України при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги преюдиціальні обставини та наявні в матеріалах справи № 903/1296/14 докази.

Вважає, що висновок судово - економічної експертизи від 31.10.2017 р. суперечать наявним, в розумінні ч. 3 ст. 35 ГПК України, преюдиційним фактам, що встановлені постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 р. у справі № 910/1404/15-г, та не піддягають доказуванню.

Пояснює, що на даний час заборгованість за кредитним договором №1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 р. не погашена, що в свою чергу надає ОСОБА_6 акціонерному товариству "Банк "Форум" право на задоволення позовних вимог, що випливають із вказаного кредитного договору, в тому числі і за рахунок поручителя.

Просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 05.12.2017 р. у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що обставини, встановлені судом першої інстанції як підстави для відмови у позові, не досліджувалися судами у справі № 910/1404/15-г, і висновку експерта, який дає відповіді на поставлені питання взагалі не існувало на момент розгляду справи № 910/1404/15-г, тому відсутні підстави для застосування норм ст.35 ГПК України.

Звертає увагу, що суд апеляційної інстанції у справі № 910/1404/15 лише констатує застосування графіку погашення кредиту-2, проте залишив поза дослідженням п. 1.5.2.1 та п. 1.5.2.2. договору про внесення змін № 2 від 27.12.2013 р. до кредитного договору, що є визначальними для застосовується графіку погашення кредиту-2. Таким чином, з постанови апеляційної інстанції у справі № 910/1404/15 не вбачається дослідження судом настання чи ненастання відкладальної обставини-1.

Вважає, що кінцевим строком повернення кредиту за умовами кредитного договору є 2013 рік (п. 1.4.2. договору про внесення змін № 22), і жодна з визначених кредитним договором відкладальних обставин не вступили в силу.

Зазначає, що на вирішення судово-економічної експертизи ставилися питання щодо дослідження настання умов відкладальної обставини-1, а також визначення кінцевого строку виконання зобов'язання за кредитним договором від 29.03.2013 р. № 1- 0021/13/30-КL. Відповідно до висновку експерта не підтверджується документально сплата Малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС" вчасно та в повному обсязі нарахованих процентів у сумі 87500,00 доларів США, нарахованих за період 26.11.2013 р. по 25.12.2013 р. Не підтверджується також настання відкладальної обставини 1, визначеної відповідно до п.п.1.5.2.1.1. договору про внесення змін № 2 від 27.12.2013 р. Разом з тим, експертом встановлено, що кінцевим терміном, з якого необхідно рахувати прострочення Малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС" виконання умов кредитного договору № 1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 р. з урахуванням змін і доповнень до нього є 31.12.2013 р. Отже, підтверджено, що позичальником не виконано умов, необхідних для настання відкладальної обставини-1.

Зазначає, що неналежна сплата відсотків підтверджується також банківськими виписками, які надані банком до матеріалів справи та досліджувалися експертом. З виписок вбачається, що Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС" сплатив 27.12.2013 р. суму відсотків в розмірі 87500,00 доларів США, однак за більший період, ніж визначено умовами договору що свідчить про ненастання відкладальної обставини 1. В подальшому банк, визначаючи порушення зобов'язання, наступні сплати відсотків зараховував за призначенням платежу «віднесення прострочених відсотків за кредитним договором», зокрема - 03.03.2014 р.

Тому, вимога про дострокове виконання порушених зобов'язань за кредитним договором та договором поруки від 19.11.2014 р., направлена поза шестимісячним строком, передбаченим ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки позивач не скористався правом відповідно до ст.ст. 554 та 559 ЦК України та не пред'явив своєчасно (до 30.06.2014 р.) вимогу (позов) про погашення заборгованості за кредитним договором та договором поруки. Таким чином, зважаючи, що строк виконання основного зобов'язання настав 31.12.2013 р., порука за договором поруки № 1-0099/13/38-Р від 29.03.13 р. є повністю припиненою з 01.07.2014 р.

Разом з тим, відповідач зазначає, що Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС" здійснює платежі згідно затвердженого графіку розстрочки і однією з підстав застосування розстрочки стало добровільне виконання Малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС" рішення суду від 09.10.2015 р. у справі № 918/1995/14.

Просить рішення Господарського суду Волинської області від 05.12.2017 р. у справі № 903/1296/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС" надало апеляційному суду письмові пояснення, в яких зазначає, що до моменту звернення із заявою про розстрочку Малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС" в добровільному порядку на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 09.10.2015р. по справі № 918/1959/14 сплачено заборгованість на суму 3300000,00 грн. З моменту застосування розстрочки платежів згідно з затвердженим графіком Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС", щомісячно здійснювалися оплати на рахунок ПАТ «Банк Форум» по 240 000,00 грн. Зокрема, за період з вересня 2016 року по січень 2017 року сплачено 1200 000,00 грн. На виконання рішень суду по справі № 918/1959/14, Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС" продовжує здійснювати чергові платежі, згідно затвердженого судом графіку розстрочки, зокрема з лютого 2017 р. по грудень 2017 р., Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС" щомісячно сплачує по 240000,00 грн.

На даний час Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС" вчасно здійснює платежі на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 09.10.2015 р. у справі № 918/1959/14 і загалом сплачено коштів на суму 7140 000,00 грн.

Вважає апеляційну скаргу безпідставною, просить рішення Господарського суду Волинської області від 05.12.2017 р. у справі № 903/1296/14 залишити без змін.

В судовому засіданні представники позивача/скаржника пояснили, що висновок суду першої інстанції щодо не дослідження під час апеляційного розгляду справи № 910/1404/15-г настання відкладної обставини 1 є помилковими. Вважає, що висновок судово - економічної експертизи від 31.10.2017 р. суперечить наявним, в розумінні ч. 3 ст. 35 ГПК України, преюдиційним фактам, які встановлені постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 р. у справі № 910/1404/15-г, та не піддягають доказуванню.

Пояснили, що 27.12.2013 р. на виконання умов кредитного договору № 1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 р. позичальник Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС" зі свого поточного рахунку згідно з платіжним дорученням № 2 перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 87500,00 доларів СІІІА з призначенням платежу: «Погашення відсотків по кредиту зг. Кредитного договору №1-0021/13/30-КL від 29.03.2013р.». Зазначили, що у зв’язку зі сплатою позичальником 27.12.2013 р. нарахованих процентів в розмірі 87500,00 доларів США відповідно до пп. 1.5.2.1.1. договору про внесення змін № 2 від 27.12.2013 р. настала відкладальна обставина 1 і позичальнику на період з 01.01.2014 р. по 31.31.2014 р. включно було встановлено графік погашення кредиту 2. Доводять, що дата 30.10.2013 р., зазначена в меморіальному ордері, є датою видачі траншу. Заперечують проти висновку експерта про те, що сплата 87500,00 доларів США Малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС" є переведенням зобов’язань. Зазначають, що сума позову сплачена частково, ухвала про розстрочку виконання рішення не є виконанням зобов`язання повністю, тому є правомірною вимога до поручителя.

Представник третьої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб підтримала в судовому засіданні позицію скаржника і пояснила, що відповідно до п. 1.5.2.1.1. відкладальною обставиною 1 є належна сплата позичальником нарахованих процентів у сумі 87500,00 доларів США згідно договору, яка настала у зв’язку зі сплатою позичальником 27.12.2013 р. нарахованих процентів в розмірі 87500,00 доларів США. Також вважає, що висновок судово - економічної експертизи суперечить наявним, в розумінні ч. 3 ст. 35 ГПК України, преюдиційним фактам, які встановлені постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 р. у справі № 910/1404/15-г.

Представник відповідача в судовому засіданні звертає увагу, що Київський апеляційний господарський суд інстанції у справі № 910/1404/15 лише констатує застосування графіку погашення кредиту-2, проте залишає поза дослідженням п.1.5.2.1 та п.1.5.2.2. договору про внесення змін № 2 від 27.12.2013 р. до кредитного договору, що є визначальними для застосовується графіку погашення кредиту-2. При цьому судом апеляційної інстанціі не досліджувалися обставини настання чи ненастання відкладальної обставини-1 за первинними документами, тоді як Вищий господарський суд, на постанову якого посилається скаржник, не вправі встановлювати обставини, які не були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій.

Посилаючись на висновок судово - еконоиічної експертизи, зазначила, що не настала відкладальна обставина 1 визначена відповідно до п.п. 1.5.2.1.1. договору про внесення змін №2 від 27.12.2013 р. Пояснює, що Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС" сплатило 27.12.2013 р. суму відсотків в розмірі 87500,00 доларів США, однак за період з 30.10.2013 р. по 31.12.2013 р., наступний платіж зі сплати відсотків відбувся з аналогічним призначенням платежу. 31.12.2013р. є кінцевим строком погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, тобто саме з цього часу починається перебіг шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя, тому вимога про дострокове виконання порушених зобов'язань за кредитним договором та договором поруки від 19.11.2014 р. направлена поручителю поза спливом шестимісячного строку передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив усне клопотання про виклик в судове засідання судового експерта для надання пояснення щодо п. 2 резолютивної частини судово - економічної експертизи про те, що сплата 87500,00 доларів США Малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС" є переведенням зобов’язань.

Представник третьої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб підтримала клопотання про виклик в судове засідання судового експерта для надання пояснення, вважає дане клопотання обґрунтованим.

Представник відповідача заперечила проти задоволення клопотання про виклик в судове засідання судового експерта для надання пояснення щодо п. 2 резолютивної частини судово - економічної експертизи, вважає висновок зрозумілим.

Колегія суддів відхилила усне клопотання представника позивача ОСОБА_1 про виклик в судове засідання судового експерта для надання пояснення щодо п. 2 резолютивної частини судово - економічної експертизи, враховуючи, що висновок містить докладні обгрунтування, і усні пояснення не підмінять письмовий висновок, наявний у справі. Колегія суддів враховує також, що представники учасників в судовому засіданні надали пояснення щодо висновків експерта, і такі пояснення будуть враховані судом відповідно до 86 ГПК України в сукупності з іншими доказами у справі.

Третя особа Мале приватне підприємство "ВК ІМПЕКС" не забезпечила участь представника у судовому засіданні та не повідомила про причини неявки.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 196 – 200 у т.3/, явка представників в судове засідання обов’язковою не визнавалась, колегія суддів враховуючи належне повідомлення про час і місце розгляду справи та надання суду письмових пояснень третьою особою Малим приватним підприємством "ВК ІМПЕКС" дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представника третьої особи ОСОБА_5 приватного підприємства "ВК ІМПЕКС" за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено таке.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 р. № 49 на підставі постанови Національного банку України від 13.06.2014 р. № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" розпочато ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ", з 16.06.2014 р. по 16.06.2015 р. уповноваженою особою ОСОБА_4 на ліквідацію банку призначено ОСОБА_7 /а.с. 101 у т.1/.

29.03.2013 р. ОСОБА_6 акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ"/кредитор та Малим приватним підприємством "ВК Імпекс"/позичальник укладений кредитний договір № 1-0021/13/30-KL /а.с.11-21 у т.1/, відповідно до якого кредитор на умовах, визначених цим договором, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в рамках якої надає останньому кредитні кошти окремими частинами (вибірками) на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим договором граничної суми коштів, а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором (п.1.1-1.2 кредитного договору).

Згідно з п.1.2 договору максимальна заборгованість позичальника за цим договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 1000000 (один мільйон) доларів США 00 центів.

Відповідно до п.1.4 договору сторони передбачили, що кінцевий термін, до настання якого (включно) мала бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.05.2013 р.

Відповідно до п.п. 1.6 – 1.6.1.3. договору в якості забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором кредитор укладає/приймає договір поруки з: - ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" (поручитель-1); - товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" (поручитель-2); - товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ГАЗ-ІНВЕСТ" (поручитель-3).

Згідно з п.2.3.1. договору кредит повинен надаватися шляхом перерахування кредитором коштів з відповідного (-их) внутрішньобанківського (-их) позичкового (-их) рахунку (-ів) на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, в сумі, що буде зазначена в заявці на отримання вибірки. У відповідності до п. 2.4 договору днем (моментом) надання вибірки вважається день перерахування кредитором коштів з відповідного (-их) внутрішньобанківського (-их) позичкового (-их) рахунку (-ів) на поточний рахунок позичальника, в сумі та валюті відповідної вибірки.

Відповідно до п.3.1. договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п.3.3.цього договору.

Згідно з п.3.2 договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник повинен сплачувати проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі 0,01% річних.

Пунктом 7.1. сторони визначили дії, події, обставини, які є порушенням зобов`язань, зокрема, якщо позичальник не виконав або виконав неналежним чином будь-який свій обов'язок (платіжний чи неплатіжний) за договором (зокрема, не здійснив погашення заборгованості, не сплатив проценти та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував збитки тощо) та/або за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з кредитором, а також будь-яка юридична особа, що виступає поручителем/майновим поручителем позичальника, згідно з п. 1.6 цього договору, порушила будь-який свій обов'язок (платіжний чи неплатіжний) за будь-яким договором фінансування, що укладений або буде укладений нею з кредитором (п.7.1.1 договору).

Відповідно до п.7.2.1 договору при настанні випадку порушення зобов'язань кредитор, на свій розсуд, має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати отримання позичальником відповідного письмового повідомлення.

Кредитний договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

23.05.2013 р. ОСОБА_6 акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ"/кредитор та Малим приватним підприємством "ВК Імпекс" /позичальник укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору /а.с.23-47 у т.1/, відповідно до якого кредитний договір викладений в новій редакції.

Відповідно до п.1.2 додаткового договору № 1 максимальна заборгованість позичальника за цим договором не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 18 000 000 доларів США з урахуванням наступних сублімітів:

субліміт-1 - 1 000 000 (один мільйон) доларів США 00 центів - для вибірок, наданих до 23.05.2013 р.;

субліміт-2 - 17 000 000 (сімнадцять мільйонів) доларів США 00 центів - для вибірок, наданих, починаючи з 23.05.2013 р.

У відповідності до п.1.2.2 додаткового договору № 1 субліміт-2 становить 17000000 (сімнадцять мільйонів) доларів США 00 центів для вибірок, наданих починаючи з 23.05.2013 р.

Згідно з п.п. 1.4.1.-1.4.2., 1.4.2.6 п. 1.4 додаткового договору № 1 кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлювався:

- для вибірок, наданих в рамках субліміту-1 - не пізніше “ 31” травня 2013 року;

- для вибірок, наданих в рамках субліміту-2 - не пізніше “ 31” грудня 2013 року.

Кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість – 31.12.2019 р..

Відповідно до п. 3.2 додаткового договору № 1 сторони внесли зміни щодо умов про розмір та порядок сплати процентів по кредиту, а саме за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі: 0,01% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту-1 згідно підпункту 1.2.1 кредитного договору; 10,5% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту-2 згідно з підпунктом 1.2.2 кредитного договору.

Підпунктами 3.4.1-3.4.2 пункту 3.4 сторони погодили, що у разі порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником будь-якого з своїх платіжних зобов'язань за цим договором (зокрема, не здійснення погашення заборгованості, несплати процентів та/або комісії, можливої неустойки (штрафу, пені), розмір процентної ставки, встановлений згідно з пунктом 3.2 кредитного договору збільшується на 12,99% річних та становить 13 % річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту-1, та збільшується на 2,5% річних та становить 13% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту-2;

у разі невиконання зобов'язань, передбачених пунктами 5.5. та/або 5.6. та/або 5.7. кредитного договору, розмір процентної ставки, встановлений згідно з пунктом 3.2 цього договору, збільшується на 6,5% річних та становить 6,51% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту-1, та збільшується на 1,25% річних та становить 11,75% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту-2.

Згідно з пп. 3.4.3 п. 3.4 про факт збільшення розміру процентної ставки, а також про дату, з якої остання вважається збільшеною, кредитор письмово повідомляє позичальника.

Пунктом 5.2 додаткового договору № 1 визначено, що позичальник протягом дії договору зобов’язаний, зокрема, забезпечувати своєчасне погашення заборгованості за кредитом, згідно з графіком, вказаним в пункті 1.5 договору та в повному обсязі погасити заборгованість за кредитом не пізніше кінцевого терміну вказаного в пункті 1.4 цього договору.

Додатковий договір № 1 до кредитного договору підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

27.12.2013 р. ОСОБА_6 акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ"/кредитор та Малим приватним підприємством "ВК Імпекс"/позичальник укладено договір про внесення змін № 2 до кредитного договору /а.с.48-55 у т.1/, відповідно до якого сторони підтвердили, що кредитним договором встановлено кредитний ліміт в сумі 18000000 доларів США; в рамках кредитного ліміту протягом періоду з дати укладення кредитного договору до дати укладення цього договору про внесення змін позичальник отримав кредит в рамках субліміту-2 в сумі 10000000 (десять мільйонів) доларів США та не здійснював погашення такого кредиту в рамках субліміту-2; станом на дату укладення цього договору про внесення змін строк одержання кредиту в рамках субліміту-1 в сумі 1000000 доларів США сплив, та кредит в рамках субліміту-1 не надавався (п. 2).

Сторони підтвердили, що відповідно до умов кредитного договору та з урахуванням того, що кредитна лінія за кредитним договором є невідновлювальною, доступний (не використаний) кредитний ліміт станом на дату укладення договору про внесення змін № 2 становить 7 000 000 доларів США.; фактична заборгованість позичальника за кредитним договором станом на дату укладення договору про внесення змін № 2 становила 10 000 000 доларів США в рамках субліміту-2 та 0,00 доларів США в рамках субліміту-1.

Сторони домовились встановити графік погашення фактичної заборгованості позичальника за кредитом, що існувала станом на дату укладення договору про внесення змін №2 в сумі 10 000 000 доларів США, у зв'язку з чим виклали підпункти 1.5.2 - 1.5.3 кредитного договору в новій редакції:

"1.5.2 для субліміту-2: позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту, фактична заборгованість за яким станом на 27.12.2013 р. становить 10 000 000 доларів США, згідно з наступним графіком погашення кредиту, наданого в межах субліміту-2:

1.5.2.1.1. відкладальна обставина-1. Умова щодо погашення заборгованості за кредитом згідно з графіком погашення кредиту-2, що передбачена підпунктом 1.5.2.2 кредитного договору, є відкладальною, і зобов'язання позичальника щодо погашення заборгованості згідно з підпунктом 1.5.2.2 договору виникає виключно за умови належного (в повному обсязі і у встановлені строки/терміни, в порядку встановленому цим договором) виконання позичальником своїх платіжних зобов'язань за цим договором (відкладальна обставина-1), а саме: належної сплати позичальником нарахованих процентів в сумі 87 500 доларів США згідно з умовами цього договору, нарахованих за період 26.11.2013 р. – 25.12.2013 p., включно;

1.5.2.1.2. наслідком настання відкладальної обставини-1 є встановлення строків погашення заборгованості за кредитом, згідно з графіком погашення кредиту-2 та встановлення календарної дати 31.12.2014 р. як кінцевого терміну, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, нарахованими процентами, комісіями та можлива неустойка;

1.5.2.1.3. у разі порушення позичальником своїх обов'язків щодо належної сплати нарахованих процентів і комісій відповідно до умов цього договору (в т.ч. прямо передбачених підпунктом 1.5.2.1.1 цього договору), відкладальна обставина-1 вважається такою, що не настала.

Наслідком ненастання відкладальної обставини-1 є зобов'язання позичальника погасити у повному обсязі заборгованість за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також сплатити можливу неустойку у термін не пізніше 31.12.2013 р.;

Згідно із підпунктом 1.5.2.2 кредитного договору у разі настання відкладальної обставини-1, як вона визначена, згідно з підпунктами 1.5.2.1.1 -1.5.2.1.3 цього договору, позичальнику на період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. (включно) встановлюється графік погашення кредиту-2:

№ з/пСума погашення заборгованості за Кредитом та Дата, до якої (включно) така заборгованість підлягає погашенню (дд/мм/рр.)Залишок заборгованості за Кредитом після погашення у відповідний період, долар США

1.31.03.2014 р. - 292 168,53 доларів США9 707 831,47

2.30.06.2014 ц. - 292 168.53 доларів США9 415 662.94

3.30.09.2014 о. - 292 168.53 доларів США9 123 494.40

4.31.12.2014 р. - 9 123 494,40 доларів США0,00

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 1/0021/13/30-KL від 29.03.2013 р., зі змінами та доповненнями до нього, 29.03.2013 р. ОСОБА_6 акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ"/кредитор та ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП"/поручитель укладений договір поруки №1-0099/13/38-Р /а.с.58-62 у т.1/, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання ОСОБА_5 приватного підприємства "ВК Імпекс" у повному обсязі виконання зобов`язань за кредитним договором № 1/0021/13/30-KL від 29.03.2013 р., включаючи всі дійсні та/або можливі зміни та/або доповнення, внесенні та/або такі, що можуть бути внесенні в майбутньому, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (п.п. 1.1.2 п. 1.1.).

Відповідно до п.5.9. договору поруки договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором.

Договір підписаний їх представниками та скріплений їх печатками.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов кредитного договору № 1/0021/13/30-KL від 29.03.2013 р. зі змінами та доповненнями до нього ОСОБА_11 акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" надав відповідачеві кредит на суму 10000000 дол.США, що підтверджено меморіальним ордером № 626003 від 30.10.2013 р. з призначенням платежу: надання кредиту відповідно до кредитного договору № 1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 р /а.с. 65 у т.1/.

У даній справі позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача як поручителя 10 094 668 доларів США 13 центів заборгованості за кредитним договором № 1-0021/13/30-KL від 29.03.2013 р.(з доповненнями і змінами), в т.ч.: 584337,06 дол. США - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 9123494,41 дол. США - поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, 230695,82 дол. США - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 66606,51 дол. США - поточної суми заборгованості за нарахованими процентами, 89534,33 дол. США - пені за простроченим кредитом та процентами.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання позичальником МПП “ВК Імпекс” зобов’язань за кредитним договором № 1-0021/13/30-KL від 29.03.2013 р. Так, у позовній заяві(арк..3 позовної заяви), яка подана до господарського суду Волинської області у грудні 2014 року, вказано, що позичальник протягом строку дії кредитного договору допускав порушення виконання своїх зобов’язань щодо сплати кредиту і процентів, що призвело до порушення графіку, прострочення чергових платежів за тілом кредиту (30 червня і 30 вересня 2014 року) та звернення до суду.

Позовна вимога полягає у достроковому стягненні сум за кредитним договорм з посиланням на умови п.п.7.2, 7.2,1 договору та норми ст.ст.553, 554 ЦК України.

Вимоги про дострокове повернення кредиту та всіх нарахувань за договором банк направив боржнику і поручителю ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП"19.11.2014 р. /а.с.65-77 у т.1/. Вимоги банку були залишені без задоволення.

Позовні вимоги протягом розгляду справи позивач не змінював (не змінював суми позову та не змінював підстави).

Порушення позичальником умов кредитного договору та факт боргу підтверджений матеріалами даної справи і встановлений господарським судом у справі № 918/1959/14.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 р., яка набрала законної сили, змінено рішення господарського суду Рівненської області від 09.10.2015 р. у справі 918/1959/14. Відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 р. визначено борг МПП "ВК ІМПЕКС" на користь ПАТ "БАНК ФОРУМ" - 9 707 831 доларів США 47 центів заборгованості по поверненню кредитних коштів за кредитним договором від 29 березня 2013 року № 1-0021/13/30-КБ та 297 302 долари США 33 центи простроченої заборгованості за нарахованими процентами, що разом еквівалентно 157 774 656 грн. 79 коп.

Відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 22.03.2017 р. у справі № 918/1959/14, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2017 р. застосовано розстрочку виконання рішення суду. Також, з наведених судових рішень вбачається, що МПП “ВК Імпекс” частково погашено заборгованість за кредитним договором. Так, відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 22.03.2017 р. встановлено, що загальний розмір заборгованості МПП “ВК Імпекс” за кредитним договором складає 153 034 656,79 грн.

Крім того, колегією суддів встановлено та матеріалами даної справи підтверджено, що Мале приватне підприємство “ВК Імпекс” виконує рішення Господарського суду Рівненської області від 09.10.2015 р. та ухвали від 22.03.2017 р. у справі № 918/1959/14 в повному обсязі у визначені строки, що підтверджується платіжними дорученнями № 40 від 19.01.2016 р. на суму 2000000,00 грн., № 47 від 21.01.2016 р. на суму 300000,00 грн., № 196 від 29.03.2016 р. на суму 500000,00 грн., № 207 від 04.04.2016 р. на суму 500000,00 грн., № 2935 від 29.09.2016 р. на суму 240000,00 грн., № 2996 від 25.10.2016р. на суму 240000,00 грн., № 3092 від 28.11.2016 р. на суму 240000,00 грн., № 3183 від 23.12.2016р. на суму 240000,00 грн., № 45 від 25.01.2017р. на суму 240000,00 грн., № 106 від 22.02.2017 р. на суму 240000,00 грн., № 235 від 29.03.2017 р. на суму 240000,00 грн., № 288 від 27.04.2017 р. на суму 240000,00 грн., № 360 від 29.05.2017 р. на суму 240000,00 грн., № 536 від 28.07.2017р. на суму 240000,00 грн., № 8620 від 30.08.2017 р. на суму 240000грн., № 8735 від 28.09.2017р. на суму 240000,00 грн., № 10258 від 27.10.2017р. на суму 204000,00 грн. /а.с. 97 – 105 у т.3/. Суд першої інстанціі на час прийняття оскаржуваного рішення встановив таким чином, що МПП “ВК Імпекс” на виконання рішень суду у справі №918/1959/14 сплатило грошові кошти на загальну суму 6660000,00 грн.

Крім того, Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 05.07.2016 р. у справі № 903/1297/14 за позовом ОСОБА_6 акціонерного товариства “БАНК ФОРУМ” в особі уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Форум” до відповідача ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю “Завод „Галичина” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача ОСОБА_5 приватного підприємства “ВК ІМПЕКС” про стягнення 10 094668 доларів США 13 центів встановив, що на 10.05.2016 р. після прийняття Рівненським апеляційним господарським судом постанови від 30.11.2015 р. Мале приватне підприємство “ВК Імпекс” частково сплатило заборгованість за нарахованими процентами в загальному розмірі 131479, 68 дол.США. Постанові від 05.07.2016 р. у справі № 903/1297/14 набрала законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України (в редакцііі на час розгляду даної справи апеляційним господарським судом) зазначені судові рішення мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі стосовно факту дострокового стягнення з боржника сум кредиту та відсотків за кредитним договором від 29 березня 2013 року № 1-0021/13/30-КБ та стосовно розміру належних до стягнення сум і встановлених судами сум відшкодування боргу позичальником Малим приватним підприємством “ВК Імпекс”.

Наведені обставини часткового відшкодування боргу як у національній валюті, так і у валюті позову (у доларах США) після звернення позивачем у даній справі з позовом до суду залишились поза увагою суду першої інстанціі. Позивач, в свою чергу, жодним чином не обгрунтував розмір заявлених у позові сум боргу по тілу кредиту і по відсоткам, враховуючи вже виконані часткові оплати в різній валюті.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 5 Декрету неплатоспроможні комерційні банки, ліквідацію яких здійснює ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб, мають право здійснювати валютні операції без ліцензії Національного банку України з дотриманням законодавства України про систему валютного регулювання і валютного контролю з метою здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону).

Таким чином, максимальний розмір пені, пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 р. у справі № 909/660/14

Згідно із ч.1 ст. 111-28 ГПК України (в редакціі на час прийняття оскаржуваного рішення суду) висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з п. 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань” від 17.12.2013 р. № 14 грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Відповідно до п. 8.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань” від 17.12.2013 р. № 14 роз'яснено, що вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України).

Враховуючи все вказане вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні необґрунтованих позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_9" пені в сумі 89534,33 дол. США за простроченим кредитом та процентами як до поручителя на підставі договору поруки №1-0099/13/38-Р від 29.03.2013 р. з послідуючими змінами і доповненнями.

Наведені обставини також залишились поза увагою та оцінкою суду першої інстанції.

Разом з тим, відповідно до абз. 6 п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 р. № 7 не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у позові повністю, враховуючи таке.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до норм ст.ст.525 – 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до норм ч.2 ст.555 ЦК України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідач у даній справі доводить ненастання відкладальної обставини-1 і, відповідно, безпідставне посилання позивача на графік погашення кредиту - 2, що визначає кінцевий строк погашення до 31.12.2014 р., оскільки боржником до 31.12.2013 р. були порушені строки сплати відсотків за користування кредитом. Тому вважає, що позивач втратив право на звернення до поручителя відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до умов п.1.5.2.1.1, п.1.5.2.2 договору про внесення змін № 2 до кредитного договору для настання відкладальної обставини - 1 необхідною умовою є належна (в повному обсязі і у встановленні строки/терміни, в порядку встановленому цим договором) сплата процентів в сумі 87 500 дол. США за період 26.11.2013 р. по 25.12.2013 р. включно. Наслідком не настання Відкладальної обставини-1 є зобов'язання позичальника погасити у повному обсязі заборгованість за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також сплатити можливу неустойку у термін не пізніше 31.12.2013 р.

Оскільки сторони оспорювали обставини настання/ненастання такої відкладальної обставини, суд першої інстанціі правомірно скористався правом призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої ставилися, зокрема, такі питання :

- чи підтверджується документально вчасно та в повному обсязі сплата нарахованих процентів у сумі 87500,00 доларів США, нарахованих за період 26.11.2013 р. до 25.12.2013 з визначеної відповідно до п.п. 1.5.2.1.1. договору про внесення змін № 2 від 27.12.2013 р. до кредитного договору № 1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 р.?

- чи підтверджується документально настання відкладальної обставини 1, визначеної відповідно до п.п. 1.5.2.1.1. договору про внесення змін №2 від 27.12.2013 р. до кредитного договору № 1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 р.?

З висновку експерта /а.с.186-194 у т.2/ вбачається, що при дослідженні експертом застосовувався метод документальної перевірки та співставлення у відповідності до експертної методики за реєстраційним кодом 11.0.08 «Методи, способи та прийоми, які використані при проведенні судово-економічних експертиз».

Вбачається також, що Експертом заявлялось клопотання про представлення на дослідження додаткових документів, необхідних для дачі висновку, а саме:

1. ПАТ «Банк Форум» - виписки банку по всіх аналітичних рахунках, відкритих для обліку операцій за Кредитним договором №1- 0021/13/30-KL від 29.03.2013 за період з 30.10.2013 по 15.12.2014 з розгорнутим призначенням платежів та з первинними документами (видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, меморіальні ордери та інші) до них (відповідно до Розрахунку заборгованості за Кредитним договором № l-0021/13/30-KL від 29.03.2013, укладеним МПП «ВК-Імпекс» з ПАТ «Банк Форум», станом на 15 грудня 2014 року)

           2. МПП «ВК-Імпекс» - платіжні документи (квитанції, платіжні доручення, виписки банку тощо) що підтверджують отримання кредитних коштів та сплату грошових коштів за Кредитним договором № l-0021/13/30-KL від 29.03.2013 за період з 30.10.2013 по 15.12.2014.

Експерту були представлені копія меморіального ордеру № 626003 від 30.10.2013; виписки по особовим рахункам (в кількості 5-ти одиниць). Тобто - клопотання задоволено не в повному обсязі, і експертиза була проведена за поданими (в т.ч. – поданими позивачем) на дослідження документами.

Відповідно до висновку експерта за результатом дослідження поданих документів не підтверджується документально сплата МПП «ВК Імпекс» вчасно та в повному обсязі нарахованих процентів у сумі 87500,00 доларів США, нарахованих за період 26.11.2013 по 25.12.2013, оскільки вказана сума процентів мала бути сплачена за один місяць - з 26.11.2012 по 25.12.2013, тоді як за даними банківської виписки сплата здійснена за більший період - з 30.10.2013 по 31.12.2013;

- не підтверджується настання відкладної обставини 1, визначеної відповідно до п.п.1.5.2.1.1 договору про внесення змін № 2 від 27.12.2013 до кредитного договору №1-0021/13/30-КL від внаслідок неналежного виконання Позичальником (МПП «ВК Імпекс») своїх зобов’язань, а саме: сплати позичальником (МПП «ВК Імпекс») процентів в сумі 87500,00 доларів США, нарахованих за період 26.11.2013-25.12.2013.

Колегія суддів не погоджується із доводами позивача і третьої особи про те, що висновок експерта є неналежним доказом у даній справі, враховуючи таке.

Оскільки сторони у даній справі оспорюють обставини настання/ненастання відкладальної обставини, і дослідження такої обставини потребує спеціальних знань, суд першої інстанціі з метою дослідження фінансових документів спеціалістом скористався правом на призначення експертизи.

Судова економічна експертиза виконана спеціалістом, який попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, статті 43 ГПК України в сукупності з іншими доказами.

Оцінюючи докази у даній справі в їх сукупності, колегія суддів бере до уваги, що відсотки за користування кредитом є періодичним платежем, який сплачується в залежності від дати надання та погашення кредиту щомісяця відповідно до умов п.3.3 кредитного договору №1-0021/13/30-КL від 29.03.2013, і заперечення позивача про обрахування відсотків за весь період користування кредитом суперечать такій умові договору.

Колегія суддів встановила, що не погоджуючись із висновком експерта, позивач не представив суду (ні суду першої інстанціі, ні апеляційному господарському суду) та експерту на його клопотання первинні облікові фінансові документи за досліджуваний період договірних відносин на спростування висновку експерта – платіжні доручення тощо, тоді як банківські виписки містять односторонню інформацію. Наявними у справі первинними документами не спростований висновок експерта про порушення підприємством «ВК Імпекс» строків та обсягів оплати процентів у сумі 87500,00 доларів США, нарахованих за період 26.11.2013 по 25.12.13.

Відповідно до п.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

При цьому сама лише умова договору поруки про дію поруки до повного виконання позичальником та/або поручителем своїх зобов'язань за договором не може розглядатися судом як установлення строку дії поруки; термін має визначатися календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати за кредитним договором.

З урахуванням вищенаведених встановлених судом обставин, колегія суддів погоджується із доводами відповідача про втрату банком права вимагати від поручителя виконання зобов’язань за кредитним договором відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки кінцевий термін, з якого необхідно рахувати прострочення МПП “ВК Імпекс” виконання умов кредитного договору №1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 (з урахуванням змін і доповнень) настав 31.12.2013 р., тоді як вимога поручителю була направлена 19.11.2014 р., а з позовом до суду банк звернувся лише у грудні 2014 року.

Одночасно колегія суддів відхиляє доводи позивача про застосування ст.35 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 р., на час прийняття оскаржуваного рішення) та необхідність врахування правової позиціїї Київського апеляційного господарського суду і Вищого господарського суду України у справі № 910/1404/15-г.

          З 15.12.2017 р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакціі Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 р.

Відповідно до норм ст.75 ГПК Украіни обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються знову при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для господарського суду.

Колегією суддів встановлено, що Київський апеляційний господарський суд, ухвалюючи 26.01.2016 р. постанову у справі № 910/1404/15-г за позовом ОСОБА_8 з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ ОЙЛ ГРУП” до ОСОБА_6 акціонерного товариства “БАНК ФОРУМ” в особі уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Форум” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 приватного підприємства “ВК ІМПЕКС” про визнання поруки припиненою, не ґрунтував свої висновки на дослідженні первнних облікових документів.

Так, Київський апеляційний господарський суд у постанові від 26.01.2016 р. встановив за умовами кредитного договору № 1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 та договору № 2 про внесення змін до кредитного договору, що сторони погодили відкладальні обставини, в разі настання яких застосовуються графіки погашення до 31.12.2014 р., а також на 2015 рік та послідуючі до 2019 року. Досліджені також обставини укладення договору № 2 про внесення змін до кредитного договору, у зв’язку з чим з 27.12.2013 р. (з дати укладення договору про внесення змін № 2) було встановлено в п.1.5.2.2 новий графік погашення кредиту – 2, згідно з яким позичальник повинен був здійснити черговий періодичний платіж лише 31.03.2014 р. в сумі 292168,53 дол.США. Також Київський апеляційний господарський суд надав оцінку щодо невиконання позичальником періодичних платежів по тілу кредиту 30.06.2014 р. і 30.09.2014 р.

Отже, Київський апеляційний господарський суд у постанові від 26.01.2016 р. встановив за умовами кредитного договору № 1-0021/13/30-КL від 29.03.2013 зі змінами і доповненнями до нього, що сторони погодили відкладальні обставини, з якими пов’язані нові терміни чергових періодичних платежів за тілом кредиту, тоді як обставини обрахування та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом за період з 26.11.2013 по 25.12.2013 не були предметом дослідження судом у справі № 910/1404/15-г. Дослідження фінансових первинних документів стосовно цих обставин Київський апеляційний господарський суд за змістом постанови від 26.01.2016 р. не вчиняв – у постанові від 26.01.2016 р. відсутнє посилання на дослідження конкретних фінансових документів.

Колегія суддів звертає увагу, що з матеріалів даної справи № 903/1296/14 вбачається (і сторонами в їх поясненнях не заперечується) прострочення чергового платежу за тілом кредиту, який мав бути сплачений позичальником 31.03.2014 р., а сплачений за даними, представленими банком лише 14.07.2014 р. Така обставина щодо факту прострочення вже 01.04.2014 р. також не досліджувалась судом, оскільки залишилась за межами позовних вимог. Оскільки відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність доказу, збирати або додатково перевіряти докази, - тому колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на обставини, встановлені Вищим господарським судом України у справі № 910/1404/15-г.

Враховуючи вищенаведене та норми ч.7 ст.75 ГПК України, колегія суддів не вважає за можливе керуватись правовою оцінкою іншого – Київського апеляційного господарського суду стосовно поруки як зобов’язань щодо чергових періодичних платежів за тілом кредиту, оскільки у даній справі № 903/1296/14 потребують правової оцінки доводи і заперечення сторін щодо ненастання відкладальної обставини у зв’язку з обрахуванням та несвоєчасною сплатою відсотків за користування кредитом станом на 31.12.2013 р.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанцііі про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем відповідно до норм ч.4 ст.559 ЦК України втрачено право вимоги до поручителя.

Рішення Господарського суду Волинської області від 05.12.2017 р. у даній справі (прийняте 05.12.2017 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дем`як В.М., суддя Костюк С.В., суддя Слободян О.Г. о 16:19 год.) про відмову у задоволенні позову відповідає матеріалам справи і немає підстав для його скасування чи зміни. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

          Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-282 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 акціонерного товариства "Банк "Форум" в особі Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Волинської області від 05.12.2017 р. у справі № 903/1296/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Матеріали справи № 903/1296/14 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складено 05.02.2018 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.