Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #69398411

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Кулікової С.В.

суддів Кравець В.А., Лапчевської О.Ф.

при секретарі Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 січня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення пені за прострочення виконання послуги згідно з договором,

Справа № 760/18966/15-ц

Апеляційне провадження: №22-ц/796/203/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Лазаренко В.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кулікова С.В.

встановила:

у жовтні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про зобов'язання усунути всі перешкоди щодо користування та розпорядження власними грошовими коштами у гривні, що знаходяться на поточних рахунках та обслуговуються картками MasterCard № НОМЕР_1, Універсальна № НОМЕР_2 шляхом негайного розблокування зазначених карткових рахунків (поновлення фінансових операцій), надання можливості зняти грошові кошти з зазначених карток та стягнення пені в розмірі 255 грн. 84 коп.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначала, що вона є клієнтом відповідача, між ними було укладено договори банківського рахунку та їй було видано картку для виплат MasterCard № НОМЕР_1 та картку Універсальна № НОМЕР_2.

Позивач стверджувала, що 27 серпня 2015 року вона не змогла отримати кошти в банкоматі "ПриватБанку" з картки MasterCard, отримавши смс-повідомлення на телефон про те, що "на карті обмеження на видаткові операції".

Залишок на рахунку картки MasterCard № НОМЕР_1 складає 79 грн. 14 коп., на картці Універсальна № НОМЕР_2 - 84 грн. 61 коп.

Зв'язатись з контакт-центром за телефоном 3700 вона не змогла, і 25 вересня 2015 року звернулась до відповідача зі скаргою, яку він отримав 28 вересня 2015 pоку.

Позивач вказувала що внаслідок таких протиправних дій, вона позбавлена можливості користуватися та розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на її банківських рахунках, а працівники банку грубо порушують чинне законодавство України.

На думку позивача, з її боку не було вчинено жодних порушень вимог чинного законодавства України та умов договору, тому співробітників банку відсутні законні підстави для будь-яких обмежень її прав щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на її рахунку.

Крім того, позивача вважає, що відповідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за кожний день прострочення їй має бути сплачена пеня у розмірі трьох відсотків вартості послуги і з 28 серпня 2015 року розмір пені складає за карткою MasterCard 2,38 грн. х 52 = 123,76 грн., за карткою Універсальна 2,54 грн. х 52 = 132,08 грн., а відтак загальний розмір пені по всім рахункам складає 255 грн. 84 коп.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 22 січня 2016 року позов задоволено, зобов'язано Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» усунути всі перешкоди щодо користування та розпорядження ОСОБА_2 власними грошовими коштами у гривні, що знаходяться на поточних рахунках та обслуговуються картками MasterCard № НОМЕР_1, Універсальна № НОМЕР_2 шляхом негайного розблокування зазначених карткових рахунків оновлення фінансових операцій) та надати ОСОБА_2 можливість зняти грошові кошти з картки MasterCard № НОМЕР_1 в сумі 79 грн. 14 коп. та картки Універсальна № НОМЕР_2 в сумі 84 грн. 61 коп., стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 пеню в розмірі 255 грн. 84 коп. та вирішено питання судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідач посилається на невідповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх фактичних обставин справи та неналежну оцінку наданих суду доказів, оскільки умови договору та діюче законодавство України дозволяє банкам зупинити дію карт та обмежувати право клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку у передбачених законом випадках.

Також відповідач вказує, що позивачем не надано належних доказів блокування коштів на рахунку, чи встановлення будь-яких обмежень щодо користування рахунком, чи відмови банку щодо видачі грошових коштів, а відтак не доведено факту порушення договірних зобов'язань.

Крім того, відповідач вважає, що правовідносини які виникли між сторонами не є предметом регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відкриті карткові рахунки не є роботою (діяльністю виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб) та не є продажем товару (продукції)».

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи позивач в судове засідання не з'явився, направив до суду заперечення на апеляційну скаргу з проханням залишити рішення суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача, який просив залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 7 квітня 2014 року між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського рахунку, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до запропонованих банком Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифів.

Відповідно до умов вказаного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_2 було відкрито картрахунки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, та видано відповідні картки: картку для виплат MasterCard НОМЕР_1 та картку Універсальну НОМЕР_2.

Відповідно до умов підпункту 2.8.1.13.1 пункту 2.8.1.13, розділу 2.8.2 «Умов та правил надання банківських послуг», розміщених на сайті Банку за адресою: https://privatbank.ua/ua/terms/, клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку (рахунках), за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до умов підпункту 2.1.2.2.2. пункту 2.1.2.2. розділу 2.1.2 цих Правил карта може використовуватися для будь-яких грошових зарахувань: зарплата, пенсія, аванси, відрядні, стипендія, всіх видів соціальних допомог, а також грошових переказів від родичів та ділових партнерів.

Згідно до умов підпункту 2.1.2.2.8 пункту 2.1.2.2. розділу 2.1.2 цих Правил карта може бути використана Власником для оплати товарів і послуг, отримання / внесення готівкових грошових коштів у банківських установах і через банкомата, для здійснення інших банківських операцій, передбачених Договором. З використанням Картки Клієнт отримує можливість здійснювати операції через віддалені канали обслуговування.

В період з 6 серпня 2015 року по 16 серпня 2015 року та з 4 липня 2015 року по 4 вересня 2015 року по картрахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 здійснювались розрахунково-касові операції.

Залишок коштів на рахунках складає: по рахунку № НОМЕР_1 - 79,14 грн.; по рахунку НОМЕР_2 - 84,61 грн. і на даний час заблоковані обидва рахунки позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 обмежені відповідачем без зазначення про існування обставин, які за законом надають йому право на таке обмеження.

В той же час, відповідно до положень ст.ст. 526, 531 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 612 ЦК, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доводи апеляційної скарги на законне право зупинити дію карт та обмежувати право клієнта щодо розпорядження грошовими коштами та посилання на положення ст. 14.13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», згідно яких право використовувати електронний платіжний засіб може бути призупинене або припинене емітентом відповідно до умов договору в разі порушення користувачем умов використання електронного платіжного засобу, не може бути підставою для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем не надано доказів порушення ОСОБА_2 умов використання електронного платіжного засобу. Вказані в апеляційній скарзі обставини щодо наявності фактів, які можуть свідчити про високий ризик використання послуг банків для легалізації кримінальних доходів, представником банку під час апеляційного перегляду рішення суду, не доведенні, інформація щодо надання ухвалою слідчого судді Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська від 4 травня 2016 року тимчасового доступу до речей і документів ОСОБА_2 відноситься до іншого періоду і діє тільки до 4 червня 2016 року, а лист Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України «Щодо фінансових операцій з отримання готівки» від 13 квітня 2016 року не може обґрунтовувати дії банку по блокуванню карток позивача, яке було здійснено відповідачем 27 серпня 2015 року.

Крім того, факт порушення договірних зобов'язань підтвердженопредставником відповідача в судовому засіданні.

Також не спростовують правильного висновку суду посилання відповідача на те, що правовідносини які виникли між сторонами не є предметом регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки згідно роз'яснень викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян, про що правильно зазначено у рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані докази, правильно застосовані норми матеріального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, інших доводів незаконності рішення суду відповідачем наведено не було.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин та згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 січня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий:

Судді:



  • Номер: 2/760/2104/16
  • Опис: про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення пені за прострочення виконання послуги згідно з договором
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 760/18966/15-ц
  • Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
  • Суддя: Кулікова Світлана Василівна
  • Результати справи: скасовано судове рішення і призначено новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.10.2015
  • Дата етапу: 05.02.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація