Справа №22 -2520|09 Головуючий у 1 інстанції Павелко І.Л. Категорія 30 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В. при секретарі Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою командитного товариства «Автолегіон-Варванської Ю.В.» на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 15 вересня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до командитного товариства «Автолегіон-Варванської Ю.В.», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20 березня 2008 року з вини водія відповідача ОСОБА_2., йому заподіяна моральна шкода у зв»язку з ушкодженням здоров»я, зміною звичного для нього способу життя, порушенням стосунків з оточуючими, неприємностями на роботі. Через цю травму в період проходження служби при виконанні службових обов»язків, відповідно до висновку МСЕК втрата працездатності складає 25 %. Оскільки за протиправну поведінку водія ОСОБА_2 відповідальність повинна покладатись на відповідача, він і просив стягнути з останнього у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 15 вересня 2009 року позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову. Зазначає, зокрема, що власником пошкодженого транспортного засобу, яким керував позивач, є його мати, яка отримала матеріальне відшкодування від страхової компанії. Позивач отримав від них кошти в сумі 8 000 доларів США в рахунок відшкодування шкоди, в тому числі і моральної, написавши про це розписку, яка наявна в матеріалах справи. Проте, суд розцінив розписку як відшкодування тільки матеріальної шкоди. Крім того, суд не залучив до участі у справі страхову компанію, яка здійснила виплату матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, третьої особи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, а тому не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.
Судом встановлено, що 20 березня 2008 року близько 10 години ранку на перехресті вул. 50 років Жовтня та вул. Комарова у м.Кіровограді сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля під керуванням позивача «Опель-Вектра» держномер НОМЕР_2, який належав на праві приватної власності матері позивача ОСОБА_3., та автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2. СПВ «Рута» держномер НОМЕР_1, який належав на праві власності відповідачу, в результаті якої позивач отримав численні тілесні ушкодження та тривалий час знаходився на лікарняному.
Згідно висновку Кіровоградського обласного бюро медико-соціальної експертизи від 5 серпня 2008 року у зв»язку з травмою в період проходження служби при виконанні службових обов»язків 20 березня 2008 року йому визначено 25 % ступеня втрати професійної працездатності (а.с.18).
Постановою цього ж суду від 30 квітня 2008 року ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.54).
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст. 1167, 1172, 1187 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» дійшов обґрунтованого висновку про стягнення моральної шкоди з відповідача, у зв»язку з тим, що він несе відповідальність за шкоду, заподіяну третьою особою ОСОБА_2 під час виконання ним трудових обов»язків. Розмір моральної шкоди визначений з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, тяжкості вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, конкретних обставин справи.
Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Докази, в тому числі і письмова розписка, оцінені судом відповідно до ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України. Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: