ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2009 року Справа № 2а-1821/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап’юк С.В.
за участю секретаря Дутчак Л.В.
представника позивача: Долинської об’єднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківської області Кудли О.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Долинської об’єднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 1080 гривень, -
ВСТАНОВИВ :
07 липня 2009 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1080 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за період з березня 2008 року протиправно, в порушення пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», частини 5 статті 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не сплачено в повному обсязі єдиний податок за спрощеною системою оподаткування та звітності. Податковий борг відповідача становить 1080 гривень.
Позивача в судове засідання не з’явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в друкованому засобі масової інформації за останнім відомим місцем проживання.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що відповідач у відповідності до поданої ним заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 05 березня 2008 року (а. с. 7), є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності зі ставкою такого податку 120 гривень в місяць. Відповідачем сплата єдиного податку за період з березня 2008 року не здійснювалась. Заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку становить 1080 гривень.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пункт 1 статті 20 Закону України «Про систему оподаткування» передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема в статті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно частини 5 статті 2 вказаного Указу Президента України суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом та визначене в податкових вимогах, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків. Визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження даного зобов'язання, шляхом подання скарг до вищестоящих за підпорядкуванням контролюючих органів та звернення до суду.
Відповідно підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачем 28 березня 2008 року відповідачу надіслано першу податкову вимогу, 07 травня 2008 року - другу податкову вимогу, однак відповідач податкового боргу не сплатив. Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов'язань в розмірі 1080 гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на бюджетний рахунок 34129999700155 ВДК в Долинському районі УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, код 20568642 податковий борг з сплати єдиного податку в розмірі – 1080 (одна тисяча вісімдесять) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Остап’юк
Постанова в повному обсязі складена 23 жовтня 2009 року .