221/5092/17

2/221/53/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Кирилюк Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуровій Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Волноваської міської ради, про надання дозволу на виготовлення дитині проїзного документу та на виїзд/в'їзд дитини, яка не досягла 16 років, на тимчасово окуповану територію України та за межі України без згоди та супроводу батька,-

встановив:

27.09.2016 року позивачка звернулася в суд з даним позовом. Посилалася на те, що з 7 червня 2003 року до 06 червня 2013 року проживала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина на теперішній час проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1. З часу розірвання шлюбу відповідач участі у вихованні та догляді за дитинною не бере, розвитком дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання та розвиток дитини не надає. Вже тривалий час місцезнаходження відповідача їй не відоме, зі слів знайомих він виїхав до Російської Федерації та повертатись не збирається. Їх донька - ОСОБА_3, є інвалідом дитинства. Діагноз : ДЦП, гемипаретична форма. Вона потребує проходження курсу лікування у Донецькому науково-практичному центрі реабілітації церебрального паралічу та органічних захворювань нервової системи у дітей з порушеннями психічного стану. Цей центр знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України. У 2014 році та у 2016 році з центру реабілітації церебрального паралічу та органічних захворювань нервової системи у дітей з порушеннями психічного стану - надходив виклик на лікування та проходження реабілітації. У 2015 році вузлова лікарня м. Волноваха видала дитині направлення в ОДКБ та центру реабілітації дітей м. Донецьк, проте жодного разу позивачка не змогли виїхати на лікування, не маючи можливості перетнути пункт лінії розмежування через відсутність згоди батька та і самого батька.Тому просила надати дозвіл на виїзд дитини на тимчасово окуповану територію України - в м. Донецьк та за межі України, без згоди батька, в її супроводі до досягнення дитиною 16-річного віку.

В судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву про розгляд за її відсутності, на позовних вимогах наполягає (а.с.24).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення на останню відому судові адресу проживання відповідача судових повісток, які повертались до суду за закінченням терміну зберігання. Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процессу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання. Тому суд, в розумінні абз.2 ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважає що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повідомлень про причини неявки та відзиву щодо заявлених позовних вимог позивача від нього не надійшло, тому суд, відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, розглядає справу в порядку заочного провадження, зі згоди позивача, на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Рішення прийняти на розсуд суду. (а.с.23)

За таких обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 7 чевня 2003 року до 06 червня 2013 року позивачка знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. 06 червня 2013 року рішенням Волноваського районного суду Донецької області шлюб між ними було розірвано (а.с.10).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 05.10.2006 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Волноваського районного управління юстиції (а.с.7). Дитина проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом дитинства. Діагноз: ДЦП, гемипаретична форма та потребує проходження курсу лікування у Донецькому науково-практичному центрі реабілітації церебрального паралічу та органічних захворювань нервової системи у дітей з порушеннями психічного стану, який знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України (12-16).

Позивачка не має можливості виїхати з донькою на лікування, через відсутність згоди батька та і самого батька, який зі слів знайомих знаходиться в Російській Федерації.

В відповідності до пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року за №254-УІІІ, Верховна Рада України постановила: визнати тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно пункту 5.1.1 в'їзд на неконтрольовану територію дiтей, якi не досягли 16-рiчного вiку, здiйснюється з дотриманням вимог передбачених для таких осiб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою КабiнетуМiнiстрiв України вiд 27 сiчня 1995 року № 57.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року№57, перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаною Україною 21.02.1990 року, ратифікована Україною 27.02.1991року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

З огляду на викладене, діючим законодавством не встановлено обмеження щодо в'їзду неповнолітньої дитини на тимчасово окуповану територію та за межі України, а лише встановлено певний порядок її в'їзду за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Оскільки позивачка позбавлена можливості отримати нотаріально посвідчену згоду відповідача на виїзд дитини, беручи до уваги той факт, що судом не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд неповнолітньої дитини на тимчасово окуповану територію та за межі України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивачки та вважає можливим надати дозвіл матері на виготовлення дитині проїзного документу на виїзд/в'їзд до неконтрольованої території України та за межі України без згоди батька в супроводі матері до досягнення дитиною 16 річного віку.

Керуючись статтями 7,150,155 Сімейного Кодексу України, статтею 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», статті 9 Конвенції про права дитини, ст.ст. 5,7,12,81,89,280-289 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Волноваха, РНОКПП НОМЕР_1 дозвіл на виготовлення дитині проїзного документу та на виїзд/в'їзд до неконтрольованої території України та за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Волноваха, РНОКПП НОМЕР_2, без згоди батька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_3, уродженця с. Гранітне, Тельманівського району Донецької області до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Рішення може бути переглянуте Волноваським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.А.Кирилюк