ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ  

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

  11 листопада 2009 року               Справа № 2а-2738/09/0970  

м. Івано-Франківськ  

  Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:  

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

представників позивача:  Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську Воришка Я.Я., Ровенко Н.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом   Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську   до  Івано-Франківської міської організації «Студентське братство»   про  стягнення  податкового боргу в сумі 2799,58 гривень, -

ВСТАНОВИВ  :

 05 жовтня 2009 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі – позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської організації «Студентське братство» (далі – відповідач) про  стягнення  податкового боргу в сумі 2799,58 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», підпункту 4.1.4, пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» не було подано звіту про використання коштів неприбутковими установами за період І півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року, 2006 рік, І квартал 2007 року, І півріччя 2007 року, І квартал 2007 року, І півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, 11 місяців 2007 року, 2007 рік, І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року, 2008 рік. Позивачем до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2549,48 гривень та нараховано пеню в розмірі 250,10 гривень, в порядку статей 17, 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Загальна сума несплаченого боргу відповідача становить 2799,58 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в друкованому засобі масової інформації за останнім відомим місцем знаходження.  

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 19.06.2001 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи Івано-Франківської міської організації «Студентське братство», яка зареєстрована в Державній податковій інспекції. За період І півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року, 2006 рік, І квартал 2007 року, І півріччя 2007 року, І квартал 2007 року, І півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, 11 місяців 2007 року, 2007 рік, І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року, 2008 рік відповідачем не було подано звіту про використання коштів неприбутковими установами.  Позивачем на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного  Закону, за виявлені порушення, податковими повідомленнями-рішеннями від 26 лютого 2008 року за №0004911501/0, від 03 жовтня 2008 року за №0016351501 та 21 червня 2009 року за №0011241501/0 до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 2549,48 гривень та нараховано пеню в розмірі 250,10 гривень. Загальна сума несплачених податкових зобов’язань відповідача становить 2799,58 гривень.

 У відповідності до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» визначає особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій та державні гарантії забезпечення їх діяльності.

Відповідно до абзацу 1 статті 2 м олодіжні громадські організації - об'єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» статус молодіжних громадських організацій і їх спілок визначається відповідно до цього Закону та Закону України «Про об'єднання громадян».

Статтею 3 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» молодіжні громадські організації утворюються і діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності, зокрема: молодіжні громадські організації зобов'язані доводити до відома громадськості відомості про свою діяльність у формах, що не суперечать законодавству.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» передбачено, що статус молодіжних громадських організацій і їх спілок визначається відповідно до цього Закону та Закону України «Про об'єднання громадян».

Згідно Закону України «Про об'єднання громадян» право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України. Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об'єднань.

Відповідно статті 3 вказаного Закону громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Оскільки, діяльність Івано-Франківської міської організації «Студентське братство» спрямована на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів, метою якої не є одержання прибутків, то відповідач є неприбутковою організацією.

 Пунктом 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначаються особливості оподаткування, обліку та порядок подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями. Крім того, встановлено види доходів, які звільняються у таких організація від оподаткування.

Згідно підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 вказаного Закону визначено неприбуткові організації, до яких застосовуються положення вказаної статті, пунктом «б» якої положення даної статті поширено на громадські організації.  

У відповідності до частини 2 підпункту 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її первісній реєстрації.

Відповідно до підпункту 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій.

Пунктом 2.2. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України за №232 від 11.07.1997 року для внесення до Реєстру неприбуткова організація або установа повинні подати (надіслати) до податкового органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копію статутних і установчих документів.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач належним чином зареєстрований в Державній податковій інспекції в місті Івано-Франківську, як неприбуткова організація.

Згідно до пункту 1.3 Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за № 233 від 11.07.1997 року податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями складається за формою, що додається, і подається неприбутковою установою за кожний звітний період.

Відповідно до абзацу першого пункту 11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 16.4 статті 16 вказаного Закону податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком.

Згідно пункту “б” підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Враховуючи вищевказані норми, суд зазначає, що неприбуткова організація зобов’язана подати податковий звіт про використання коштів неприбутковими організаціями, а інші підприємства – декларацію з податку на прибуток підприємства щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

 Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем в період І півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року, 2006 рік, І квартал 2007 року, І півріччя 2007 року, І квартал 2007 року, І півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, 11 місяців 2007 року, 2007 рік, І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року, 2008 рік не подано звіти про використання коштів неприбутковою організацією.

Згідно пункту 17.1.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку .  

 Підпунктом 5.2.1. пукнут 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання.

Підпункт 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

 Судом встановлено, що податковими повідомленнями-рішеннями від 26 лютого 2008 року за №0004911501/0, від 03 жовтня 2008 року за №0016351501 та 21 червня 2009 року за №0011241501/0 до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2549,48 гривень за порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які відповідачем не оскаржувались, процедура апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання не порушувалась. 18 квітня 2007 року та 29 травня 2007 року позивачем надіслано відповідачу першу та другу податкові вимоги про сплату штрафних санкцій.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено строки подання звіту використання коштів неприбутковою організацією, а тому дії Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську по застосуванню штрафних санкцій є правомірними, а податкові повідомлення-рішення є законними.  

Як встановлено судом, за несплату відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, позивачем нараховано пеню в розмірі 250,10 гривень.

Пунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.  

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Суд приходить до висновку, що узгоджена заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені на загальну сума 2799,58 гривень є податковим боргом відповідача, який ним несплачений.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов’язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов’язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

 Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про стягнення з Івано-Франківської міської організації «Студентське братство» заборгованості в розмірі 2799,58 гривень, є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.  

  На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

  ПОСТАНОВИВ  :

  Позов задовольнити повністю.   

Стягнути з Івано-Франківської міської організації «Студентське братство», 76000, вулиця Січових Стрільців, 56, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 26055104 в дохід бюджету податковий борг в розмірі – 2799 (дві тисячі сімсот дев’яносто дев’ять) гривень 58 копійок.

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства  України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.  

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства  України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

  Суддя                     С.В. Остап’юк  

  Постанова в повному обсязі складена 16.11.2009 року.