Справа № 316/715/17

Провадження № 2/316/625/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

"11" грудня 2017 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі:

головуючого судді:                 Капустинського М.В.,

секретаря судового засідання: Терещенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Енергодар цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, на період навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача – ОСОБА_2 третя особа: ОСОБА_4 в якій зазначаючи на те, що він навчається в Енергодарському інституті державного та муніципального управління імені ОСОБА_5 «Класичного приватного університету» за денною формою навчання на контрактній основі з 01.09.2016 року по 30 червня 2020 рік, при цьому не отримує стипендію та не має змоги працювати, а мати позивача – ОСОБА_4 (третя особа по справі) не в змозі самостійно забезпечити усі потреби пов’язані з навчанням, батько – відповідач по справі матеріальної допомоги не надає у добровільному порядку, просить суд:

Стягувати щомісячно зі ОСОБА_2, на користь позивача аліменти  в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу)  на  період навчання у навчальному закладі, а саме – до 30 червня 2020 року (включно),   починаючи стягнення з дати подачі позовної заяви в суд.

У судове засідання позивач та третя особа не з’явились, надали до суду заяви в яких позовні вимоги підтримали та просять суд їх задовольнити (а.с.25, 29).

У судове засідання відповідач – повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи, заяв про зміну місця проживання до суду не надав, повідомлявся судом за останньою відомою позивачу адресою, однак до суду повернулися поштові конверти на ім’я відповідача з відміткою, що свідчить про нетримання відповідачем поштового відправлення.

Відповідно до ч.1ст.77 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місця знаходження, повістка надсилається на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає і не знаходиться.

 Враховуючи, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв або клопотань про перенесення розгляду справи до суду від відповідача не надійшло, відповідно до вимог ст.ст.169, 224-226 ЦПК України, суд ухвалив: розглянути справу у відсутності відповідача в заочному провадженні, на підставі наявних у справі доказів, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення.

У зв’язку з неявкою всіх сторін по справі, на підставі ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: свідоцтвом про народження (а.с.3), копією паспорта позивача (а.с.2), довідкою з навчального закладу про строк та умови навчання позивача (а.с.4), договором про надання платних освітніх послуг (а.с.10), довідкою про вартість навчання (а.с.11), довідкою про доходи третьої особи по справі (а.с.26) та підлягають задоволенню з наступних підстав:

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конститу­ції України є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов’язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

Згідно до ст.198 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надати.

Згідно ч.1 ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв'язку з цим вимагають матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони мають можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно ч.2 ст.199 СК України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка син, які продовжують навчання.

Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що відповідно до ч.3 ст.70 Закону України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. 

Відповідно до вимог статей 10, 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та надати усі наявні у неї докази. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Згідно із ст.179 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

При визначені можливості стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на період навчання, а також розміру цих аліментів, суд виходить з того, що позивачем доведено факт навчання, судом встановлено, що у зв’язку із навчанням позивач не має можливості забезпечувати себе матеріально самостійно, в наслідок чого потребує допомоги батьків. Позивачем підтверджено витрати пов’язані з навчанням які вже понесені позивачем та матір’ю позивача – третьою особою по справі, з якою проживає повнолітня дитина. У зв’язку з тим, що утримання повнолітньої дитини, яка навчається та не може самостійно себе забезпечувати і потребує батьківської допомоги, є не правом а обов’язком батьків відповідно до ст.198 СК України, а відповідачем не надано суду доказів неможливості надання такої допомоги позивачу, вимоги позовної заяви підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на період навчання, у зв’язку з чим, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягнення розмір судового збору на користь держави, який становить 640 грн. 00 коп.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 57-60, 88, 197, 208, 209, 212-215, 224-226, 228, 231, 233, 292, 294, 296, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягувати щомісячно зі ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2  - аліменти  в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу)  на  період навчання у навчальному закладі, а саме – до 30 червня 2020 року (включно),   починаючи стягнення з 24.05.2017 року.

Стягнути зі ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 - судовий збір в розмірі 640 гривні 00 копійок на користь держави.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Апеляційного суду Запорізької області через Енергодарський міський суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним Кодексом України.

Повний текст рішення суду виготовлено відповідно до вимог ч.3 ст.209 ЦПК України.

Суддя: М. В. Капустинський