Справа № 346/1112/17 

Провадження № 11-сс/779/51/2018 

Категорія ст. 303 КПК України 

Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  

Суддя-доповідач  ОСОБА_2  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі: 

 суддя-доповідач ОСОБА_3 ,

 суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 

 за участю секретаря ОСОБА_6  

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.12.2017 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого СВ Коломийського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 від 31.01.2017 року про закриття кримінального провадження, відомості щодо якого внесені у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42016091090000006 від 12.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, - 

 за участю: прокурора ОСОБА_9 

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_7 просив ухвалу слідчого судді скасувати, скаргу направити на новий розгляд. Апелянт вважає, що слідчий суддя безпідставно залишив його скаргу без розгляду з мотивів його повторної неявки. Стверджує, що його не було належним чином та завчасно проінформовано слідчим суддею про час та місце судового розгляду, чим, на його думку, порушено передбачене законом його право на захист. Водночас в апеляційній скарзі зазначає про наявність нововиявлених обставин для прийняття його скарги до розгляду. 

Ухвалою слідчого судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.12.2017 року залишено без розгляду скаргу ОСОБА_7 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 31.01.2017 року. Свої висновки слідчий суддя мотивував тим, що заявник ОСОБА_7 повторно не з`явився в судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про перенесення розгляду справи від ОСОБА_7 не надходило. Слідчий суддя вважає, що розгляд скарги у відсутність ОСОБА_7 буде суперечить вимогам КПК України, у зв`язку із чим, керуючись висновками в абз. 12 розділу 7 Узагальнення ВССУ від 12.01.2017 року, дійшов висновку про доцільність залишення скарги ОСОБА_7 без розгляду з одночасним роз`яснення прав на повторне звернення до суду. 

В судове засідання не з`явився заявник ОСОБА_7 та його захисники, які про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв про перенесення слухання по справі від останніх не надходило, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність.

Крім того, відповідно довідки секретаря судового засідання від 06.02.2018 року, що міститься в матеріалах провадження, з телефонної розмови з заявником ОСОБА_7 з`ясовано, що йому відомо про час розгляду його апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, просить розглянути справу у його відсутність. 

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати, .

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, з наступних підстав.

Стаття 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується ч. 3 ст. 8 Конституції України. 

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. 

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.

Крім того, в практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього, чітко визначився підхід, згідно з яким, особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст. 303 КПК України.

Зі скарги ОСОБА_7 вбачається, що 06.03.2017 року він звернувся до слідчого судді за захистом своїх прав зі скаргою в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, в якій висловив свою незгоду з постановою слідчого від 31.01.2017 року про закриття кримінального провадження (а.п. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, зокрема й рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду, а саме слідчого судді, зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження за правилами та в строк, який чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав особи під час досудового розслідування, у кожному окремому випадку слідчий суддя зобов`язаний сумлінно і принципово виконувати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, та діяти в межах і відповідно до вимог закону.

Враховуючи наведене вище, слідчий суддя, до повноваження якого належить здійснення судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, прийняв рішення, яке не ґрунтується на вимогах КПК України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1)скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 3) відмову у задоволенні скарги.

Отже, вказана вище норма процесуального закону не передбачає постановлення слідчим суддею рішення про залишення скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування без розгляду.

Проте, слідчий суддя, всупереч приписам ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, постановив рішення про залишення скарги заявника без розгляду, посилаючись при цьому на абз. 12 розділу 7 Узагальненні ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування». 

В той же час, якщо підстав для задоволення скарги немає, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

З урахуванням того, що засадою кримінального провадження, крім іншого, є змагальність сторін, колегія суддів вважає, що неявка особи, яка повідомлена належним чином про дату та час розгляду його скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, дає підстави слідчому судді для прийняття рішення, виходячи з доводів скарги та змісту оскаржуваної постанови органу досудового розслідування, тобто прийняти рішення, на підставі документів, наданих ОСОБА_7 . 

Недотримання слідчим суддею загальних засад кримінального провадження, може призвести до порушення права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 16.12.99 у справі «Т. проти Великої Британії»).

На думку колегії суддів, рішення слідчого судді про залишення скарги ОСОБА_7 без розгляду, суперечить як вимогам як ст. 307 КПК України, так й ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчий суддя не врахував наведені вище вимоги закону та практику Європейського суду з прав людини, що призвело до безпідставного залишення скарги ОСОБА_7 без розгляду.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді про залишення без розгляду скарги ОСОБА_7 прийнята із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

За вказаних вище обставин, апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості постановити судове рішення за скаргою ОСОБА_7 без розгляду її по суті слідчим суддею, за відсутності інших процесуальних перешкод.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Оскільки розгляд та прийняття ухвали за наслідком розгляду відповідної скарги згідно вимог ст.ст. 306, 307 КПК України є прерогативою слідчого судді місцевого суду, і за змістом ст. 407 КПК України не входить до повноважень суду апеляційної інстанції, колегія суддів, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме вимог ч. 1 ст. 7 КПК України, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу слідчого судді - скасувати, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового розгляду слід належним чином перевірити викладені ОСОБА_7 доводи, та в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на позицію ВССУ, викладену в Узагальненні практики розгляду скарг на рішення дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 року, як на підставу залишення скарги ОСОБА_7 без розгляду, в межах оскаржуваного рішення не є доцільним, оскільки під час прийняття рішення слідчий суддя, зокрема, керується відповідними нормами кримінального процесуального кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.12.2017 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого СВ Коломийського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 від 31.01.2017 року про закриття кримінального провадження, відомості щодо якого внесені у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42016091090000006 від 12.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, скасувати, прийняти нову, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ОСОБА_3 

 ОСОБА_5 

 ОСОБА_4  

Згідно з оригіналом

Суддя ОСОБА_3