Ухвала

Іменем України

05 лютого 2018 р.

м. Київ

Справа № 641/293/15-к

Провадження № 51-2861ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Яковлєвої С. В.,

суддів: Мазура М. В., Матієк Т. В.,

розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2017 року щодо неї,

встановив:

Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 222, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тобто 17 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах усіх форм власності на строк 1 рік.

На підставі ч. 5 ст. 74, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного основного та додаткового покарання, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2017 року вказаний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо неї, звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, кримінальне провадження закрити.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скарги подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

В той час, як у частині 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України), невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, оскаржуючи судові рішення, вважає, що винність її у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222, ч. 4 ст. 358 КК України судом першої інстанції не доведена та не підтверджена доказами, дослідженими під час судового розгляду. Отже, засуджена фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, тобто оспорює висновки суду щодо фактичних обставин кримінального провадження. Однак, зазначені в касаційній скарзі засудженої доводи, згідно зі ст. 438 КПК України, не є предметом перевірки у касаційному порядку.

Крім того, засудженою ОСОБА_1 не вказано у чому саме полягає неналежна перевірка доводів її апеляційної скарги, з огляду на положення статей 404, 419 КПК України (вказати як це вплинуло на законність і обґрунтованість ухвали апеляційного суду, якою вирок місцевого суду залишено без змін).

Також, у поданій скарзі не міститься обґрунтування необхідності скасування оскаржуваних судових рішень і закриття кримінального провадження на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК України, з огляду на положення статей 284, 412 цього Кодексу.

Тобто, у касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на її думку, допущені судами першої та апеляційної інстанції при їх постановленні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд,

постановив:

Залишити касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 без руху і встановити їй п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ЯковлєваС. В. Мазур М. В. МатієкТ. В.