Постанова

Іменем України

30 січня 2018 року

м. Київ

справа № 345/3800/14-ц

провадження № 61-573св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2015 року у складі судді Зосименко С. Г. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2016 року у складі суддів: Макарова М. О., Максюти Ж. І., Прозорової М. Л.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - ПАТ «Акцент-Банк»), ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 150 тис. доларів США зі сплатою 15 % річних з кінцевим терміном повернення 25 лютого 2013 року. Виконання зобов'язань за кредитом забезпечено порукою ПАТ «Акцент-Банк» в межах 10 тис. грн за договором від 20 жовтня 2010 року та ОСОБА_2 за договором від 26 лютого 2008 року.

Внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитом станом на 03 серпня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 103 338доларів 70 центів США, із яких: 89 185 доларів 58 центів США - тіло кредиту, 8 715 доларів 03 центи США - проценти, 487 доларів 41 цент США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31 долар 28 центів США - штраф (фіксована частина), 4 919 доларів 40 центів США - штраф (процентна складова).

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути вказану суму боргу із солідарних боржників.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2015 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку змінив розмір процентної ставки за кредитним договором з 15,00% до 21,00%, про що боржник та поручитель повідомлені не були, а тому позов задоволенню не підлягає.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 98 388 доларів 02 центи США, яка за офіційним курсом 7,99 грн за 1 долар США становить 786 120 грн 27 коп., із яких: тіло кредиту -89 185 доларів 58 центів США, еквівалентних 712 592 грн 78 коп., проценти - 8 715 доларів 03 центи США, еквівалентних 69 633 грн 09 коп., пеня - 3 894 грн 04 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3 379 грн 95 коп. із кожного.

Провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення про збільшення розміру процентів прийнято банком у жовтні 2008 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», відповідно до якого встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Проте суд на вказане уваги не звернув та помилково прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову. Апеляційний суд відмовив у стягненні штрафу, мотивуючи рішення тим, що у спірних правовідносинах штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Провадження у справі щодо ПАТ «Акцент-Банк» закрито апеляційним судом із посиланням на те, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати рішення судів та закрити провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підставою скасування оскаржуваних судових рішень ОСОБА_2 вказує те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом, у зв'язку з чим був позбавлений можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів щодо позову. Судом першої інстанції розглянуто справу із порушенням правил територіальної підсудності. Крім того, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 лютого 2014 року, припинено його поруку за договором від 26 лютого 2008 року, а тому апеляційний суд у справі безпідставно стягнув суму боргу із нього як із солідарного боржника.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року справу призначено до судового розгляду. 04 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судами встановлено, що 26 лютого 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 150 тис. доларів США зі сплатою 15 % річних з кінцевим терміном повернення 25 лютого 2013 року. Виконання зобов'язань за кредитом забезпечено порукою ПАТ «Акцент-Банк» в межах 10 тис. грн за договором від 20 жовтня 2010 року та ОСОБА_2 за договором від 26 лютого 2008 року.

Відповідно до положень статей 303, 304 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

За змістом першої, третьої та п'ятої частин статті 74 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом) судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Рекомендованим листом із повідомленням про вручення судова повістка про виклик до апеляційного суду надсилалася ОСОБА_2 12 січня 2016 року та повернулася за закінченням терміну зберігання, тобто ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом.

Неналежне повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом позбавило його можливості дати пояснення по суті справи та доводити перед судом переконливість своїх доводів, зокрема подати до суду рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2013 року, яким припинено його поруку за договором від 26 лютого 2008 року.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 лютого 2014 року, визнано припиненим договір поруки від 26 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк», за яким ОСОБА_2 зобов'язався солідарно відповідати за належність виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань. Судом припинено поруку ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що процентну ставку за кредитним договором підвищено без згоди поручителя, внаслідок чого відбулося збільшення обсягу його відповідальності.

Згідно частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Обставин припинення поруки ОСОБА_2 та доказів підтвердження цих обставин апеляційний суд не досліджував.

Порушення апеляційним судом норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 411 ЦПК України є підставою скасування рішення апеляційного суду в частині вирішення позову щодо поручителя ОСОБА_2 із передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Доводів щодо порушення судами норм права при вирішенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» в іншій частині у касаційній скарзі не наведено, підстав для виходу за межі доводів скарги не вбачається, а тому в іншій частині судові рішення з урахуванням положень статті 400 ЦПК України колегією суддів не переглядаються.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2016 року у частині вирішення позову публічного акціонерного товариства комерційного банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення із нього судових витрат скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: С. Ю. Мартєв

В. В.Пророк

І. М. Фаловська

С.П. Штелик