Справа № 22Ц-2110/2006 р.             Головуючий в 1 інстанції Кравченко М.В..

Категорія 5                                                             Доповідач Корзаченко І.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня    2006 року   колегія судової палати   в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого      Лащенка В.Д.

суддів     Корзаченко І.Ф., Червінко К.С.

при секретарі     Левочко І.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду від 16 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа Дерев»янська сільська рада Обухівського району Київської області про припинення  права власності та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

встановила:

Відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Обухівського районного суду від 16 травня 2006 року, яким позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено. Постановлено визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Дерев»янською сільською радою 20 травня 2004 року. Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 право власності по 1/4 частині жилого будинку АДРЕСА_1.

Апелянт посилається на порушення норм матеріального і процесуального права і просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення.

Судом встановлено, що спірний будинок АДРЕСА_1 збудований батьками сторін - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у 1967 році за допомогою сторін. Рішенням виконкому Обухівської районної Ради від 19 грудня 1990 року постановлено оформити право власності на жилі будинки громадян с.Дерев»яна згідно списку, в якому зазначена ОСОБА_6; Але право власності на будинок не було зареєстровано. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 також помер. Рішенням виконкому Дерев»янської сільської ради від 29 квітня 2004 року дано дозвіл на виготовлення свідоцтва про право власності на будинок на ім»я ОСОБА_1 20 травня 2004 року видане свідоцтво про право власності на спірний будинок на ім»я ОСОБА_1 Дане свідоцтво видане ОСОБА_1 неправомірно, оскільки він не будував будинок виключно за рахунок власних коштів. Оскільки спірний будинок належав батькам строрін, то він є спадковим майном. Сторони є спадкоємцями першої черги і мають право на спадщину в рівних частках, тому за ними необхідно визнати право власності на будинок по 1/4 частині.

Апеляційну скаргу необхідно задоволити частково з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд зазначив, що сторони мають право кожний на 1\4 частину спірного будинку в порядку спадкування.

З таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він зроблений без повного з»ясування обставин, що мають значення для справи.

З пояснень сторін вбачається, що іх батько ОСОБА_5 помер у 1990 році. Свідоцтво про смерть ОСОБА_5 у справі відсутнє. Мати сторін ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Визнавши за сторонами право на частини будинку в порядку спадкування, суд не з»ясував та в рішенні не вказав чи прийняли сторони спадщину після смерті батьків, які вони вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини, та в який строк.

В позовній заяві позивачі не зазначили з яких правових підстав вони заявили вимоги про визнання за ними права власності на частки в будинку.

На порушення ст. 11 ЦПК суд розглянув справу, не з»ясувавши у позивачів правових підстав заявлених вимог.

При вирішенні спору суд керувався ст.ст. 1261, 1267 Цивільного кодексу, чинного з 1 січня 2004 року, не з»ясувавши чи була прийнята спадщина до набрання чинності цим кодексом, що має значення відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу.

Оскільки суд неповно з»ясував обставини справи і порушив норми процесуального права, рішення суду необхідно скасувати.

Відповідно до ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки правові підстави вимог, заявлений у суді першої інстанції не з»ясовані, то суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити спір по суті, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи необхідно врахувати наведене, з»ясувати у позивачів правові підстави позову, сприяти всебічному і повному з»ясуванню обставин справи і в залежності від встановленого вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 303,311,315 ЦПК України, колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу задоволити частково. Рішення Обухівського районного суду від 16 травня 2006 року скасувати і справу передати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.