Справа № 22-1492 2007 р. Головуючий у 1 інстанії Мирошниченко В.В.
Категорія 21 Доповідач: Лоленко А.В.
Рішення Іменем України.
12 лютого 2007р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Денисенко Л.Л.
суддів: Лоленко А.В., Молчанова C.I.
при секретарі Андрусь B.C.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі на рішення Петровського районного суду м.Донецька від 29 листопада 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледарі про відшкодування моральної шкоди ,-
Встановив:
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до відповідача, посилався на те, що він перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості і внаслідок несприятливих умов праці отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 03.10.2006р. йому вперше встановлено 50% втрати працездатності безстроково в зв"язку з професійним захворюванням і він визнаний інвалідом 3 групи.
Рішенням Петровського районного суду м.Донецька від 29 листопада 2006р. стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду в м.Вугледарі просили скасувати рішення суду, оскільки вважають, що позивач не надав доказів про спричинення моральної шкоди і державним бюджетом на 2006р. такі виплати не передбачені.
Вислухавши доповідача, пояснення представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в м. Вугледарі, який підтримував доводи апеляційної скарги, заперечення позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню за таких підстав.
З 1 квітня 2001 року Фонд компенсує потерпілим суми відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" від 23.09.1999 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку МСЕК від 03.10.2006р. позивачу вперше було встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 50% в зв"язку з профзахворюванням, а тому він має право на відшкодування моральної шкоди.
2
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що згідно п.27 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006р." зупинено на 2006р. дію абзацу 4 ст. 1 , підпункту „є" пункту 1 частини 1 статті 21, частини 3 статті 28 частини 3 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх семей.
Судом першої інстанції не враховано, що призупинення дії закону не дає підстав для його застосування.
Тому апеляційний суд вважає, що у відшкодуванні моральної шкоди ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки дія закону в цій частині на 2006р. призупинена.
Керуючись ст. ст. 309, 313, 314 , 316 ЦПК України, -
Вирішив:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в м.Вугледарі задовольнити.
Рішення Петровського районного суду м.Донецька від 29 листопада 2006 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледарі про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.