РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2018 року місто Чернігівпо справі № 927/1080/17

Суддею Господарського суду Чернігівської області Мурашко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В. розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД»,

юридична адреса: вул. Пасічна, 95, м. Львів, Львівська область, 79032

фактична адреса: вул. Широка, 1-А, м. Чернігів, 14021

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Дідурик Юлії Анатоліївни,

юридична адреса: АДРЕСА_2

фактична адреса: АДРЕСА_4

про стягнення заборгованості в сумі 4064,06 грн.

За участю:

представник позивача: Сірий І.Л., довіреність від 25.09.2017 за № 49

представник відповідача: не прибув

У судовому засіданні 05.02.2018 Господарським судом Чернігівської області на підставі ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» подано позов у порядку загального позовного провадження до Фізичної особи - підприємця Дідурик Юлії Анатоліївни про стягнення заборгованості в сумі 4064,06 грн. вартості товару, поставленого на підставі товарно - транспортних накладних від 22.06.2017 за № Г0622932 та від 24.06.2017 за № Г0624307, складених на виконання умов договору поставки від 21.06.2017 за № ЧР/2046.

15 грудня 2017 року набув чинності новий Господарський процесуальний кодекс України, в редакції Закону від 03.10.2017 за № 2147, підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень якого передбачено, що справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи що на момент набрання новим Господарським процесуальним кодексом України чинності суд не перейшов до розгляду справи № 927/1080/17 по суті, розгляд судової справи продовжено зі стадії підготовчого засідання.

Позивач у судовому засіданні 05.02.2018 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити заявлений позов в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, проти задоволення позову не заперечив, будь - яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав, у судові засідання 18.12.2017, 22.01.2018 та 05.02.2018 не прибув, повноважного представника не направив.

Ухвала суду від 29.11.2017 про порушення провадження у справі отримана відповідачем за адресою державної реєстрації згідно відомостей ЄДРПОУ, про що свідчать матеріали справи (а.с.31, 55-56). Ухвали суду від 18.12.2017 та 22.01.2018, що направлені за адресою державної реєстрації відповідача (АДРЕСА_2) та за її поштовою адресою (АДРЕСА_4), - повернуті відділенням поштового зв'язку за зворотною адресою без вручення адресату з відмітками «за не запитом» та «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 64-67, 71-74).

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач був неодноразово належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак своїми процесуальними правами не скористався.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Зважаючи на те, що згідно ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, неявка представника відповідача у судові засідання, не подання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у відповідності ст. 178, 202 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача,з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Виходячи зі змісту ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 21червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» (надалі позивачем по справі, постачальником за договором) та Фізичною особою - підприємцем Дідурик Юлією Анатоліївною (надалі відповідачем по справі, покупцем за договором) було укладено договір поставки за № ЧР/2046, за умовами якого, позивач зобов'язався передати у власність відповідачу продукцію (надалі товар), а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти цей товар та оплачувати його в порядку і на умовах, передбачених цим договором. Асортимент та ціна товару погоджується сторонами у накладній на поставку товару, яка є невід'ємною частиною цього договору (пункти 1.1, 1.2 договору) (а.с.40-41).

Сторони погодили, що поставка товару здійснюється партіями на умовах DDP - поставка до пункту призначення. Поставка здійснюється автотранспортом постачальника або за бажанням покупця шляхом самовивозу. За відсутності документально оформленої заявки підтвердженням факту узгодження умов поставки окремої партії товару є підписана сторонами товарна чи товарно - транспортна накладна. Датою поставки товару вважається дата його отримання покупцем. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент отримання товару покупцем та підписанням (з печаткою) ним накладних за поставлений товар (пункти 3.1, 3.5-3.7 договору).

Пунктами 4.1 та 4.2 договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату товару за ціною, яка передбачена у накладній на поставку товару до договору. Ціна товару на умовах поставки включає в себе вартість тари й упакування, навантажувальних робіт, а також вартість доставки покупцю.

Виходячи з умов пункту 4.4 договору, відповідач зобов'язаний сплатити вартість поставленої партії товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача, або шляхом внесення готівки в касу позивача.

Відповідно до п. 9.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 20 червня 2019 року, а у частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Довіреністю до договору поставки від 21.06.2017 за № ЧР/2046 встановлено перелік матеріально відповідальних осіб, що уповноважені відповідачем на приймання товару від позивача разом із зразками підписів цих осіб і зразками штампів (печатей), якими такі особи завірятимуть свій підпис на супровідних документах про одержання товару. З вказаного документа вбачається, що повноважною особою на отримання товару, що постачався за договором від 21.06.2017 за № ЧР/2046, була виключно Дідурик Юлія Анатоліївна - особисто, яка провадить господарську діяльність за відсутності печаті (а.с.42).

Судом встановлено, на виконання умов договору від 21.06.2017 за № ЧР/2046, позивачем згідно товарно - транспортних накладних від 22.06.2017 за № Г0622932 та від 24.06.2017 за № Г0624307(а.с. 43-45) було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 8403,46 грн.

Поставлений товар згідно вказаних накладних був частково повернутий відповідачем на суму 3839,40 грн. та частково ним оплачений на суму 500,00 грн., що підтвердив позивач, виходячи зі змісту позовної заяви. В іншій частині відповідач за отриманий товар згідно товарно - транспортних накладних від 22.06.2017 за № Г0622932 та від 24.06.2017 за № Г0624370 у встановлений пунктом 4.4 договору строк не розрахувався, заборгованість перед позивачем в сумі 4064,06 грн. (8403,46 грн. -3839,40 грн. - 500,00 грн.) не погасив, доказів сплати до суду не надав.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 4064,06 грн. також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2017 по 11.09.2017, що підписаний обома сторонами станом на 11.09.2017 (а.с.54).

В ході судового розгляду справи, позивачем було надано до суду платіжну квитанцію, датовану 24.10.2017, на суму 500,00 грн., на підтвердження часткової оплати відповідачем вартості поставленого товару за видатковою накладною № Г0624307. Вказану оплату проведено до подачі позову до суду (а.с.36).

З огляду на зазначене, судом встановлено, що на момент винесення рішення по справі заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних від 22.06.2017 за № Г0622932 та від 24.06.2017 за № Г0624307, складає 3564,06 грн. (4064,06 грн. - 500,00 грн.).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено умовами договору або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Виходячи з того, що відповідач порушив умови договору від 21.06.2017 за № ЧР/2046, у встановлений пунктом 4.4 договору строк за поставлений товар не розрахувався, суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважного представника позивача, дійшов висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню на суму 3564,06 грн., враховуючи що позивачем не було враховано часткову оплату проведену відповідачем до подачі позову до суду - 24.10.2017 на суму 500,00 грн. в рахунок видаткової накладної № Г0624307.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням змісту ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91,120, 123, 129, ч. 2 ст. 178, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дідурик Юлії Анатоліївни (16600, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, з будь - якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» (79032, Львівська область, м. Львів, вул. Пасічна, 95, код ЄДРПОУ 39896792, р/р 26003574478 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) - 3564,06 грн. основного боргу та 1403,20 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення суду складено 06.02.2018.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Г. Мурашко

Веб - адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/