АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а - 2622/ 2006 Головуючий по 1-й інстанції
Кривчун Т.О. Суддя-доповідач:Дорош А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року М.Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів: Прядкіної О.В., Обідіної О.І.
при секретарі Рибак О.О.
за участю
заявника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2006 року
по матеріалу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 р. ОСОБА_1. звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Просив суд встановити факт давання свідками неправдивих показів в суді.
Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2006 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищевказану ухвалу судді скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що право на судовий захист в Україні нічим не обмежене і гарантується державою.
Апеляційна скарга не підлягає задоволеннню з наступних підстав.
2
Згідно ст.312 ч.1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи ухвалу від 17 серпня 2006 p., суддя вірно прийшов до висновку про те, що у відповідності до вимог п.1 ст. 122 ЦПК України заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, п.1 ст. 256 ЦПК України містить вичерпний перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Ст. 384 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за завідомомо неправдиве показання свідка чи потерпілого, норми кримінально-процесуального закону визначають порядок притягнення вказаних осіб до такої відповідальності.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала судді постановлена з додержанням вимог процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді першої інстанцій, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.2, 312 ч.1 п.1, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.