АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 162/2007р.
Головуючий по 1 інстанції Пархета А.В.
Категорія СТ.296 ч.З КК
Доповідач в апеляційній інстанції Охріменко І.К.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Охріменка І.К.
суддів Євтушенка В.Г., Неділька М.І.
за участю прокурора Демиденко С.А.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.12.2006 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий Уманським міськрайонним судом 20.04. 2005 року за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі, з застосуванням вимог ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців засуджений за ч.З ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано частково не відбуте покарання за вироком Уманського міськрайонного суду від 20.04.2005 року у вигляді одного місяця позбавлення волі і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання 2 роки 1 місяць позбавлення волі.
В строк відбування покарання ОСОБА_1 зараховано перебування його в слідчому ізоляторі з 13 по 16 травня 2006 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою та взято його під варту з залу суду.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 117 грн.70 коп. за проведення експертизи та вирішено речовий доказ по справі ніж знищити,-
встановила:
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 05.03.2006 року близько 18 год. 40 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в магазині-кафетерії «Піца Челентано» по вул..Радянській, 15 м.Умані, повторно, з хуліганських спонукань, проявляючи явну неповагу до суспільства, в присутності значної кількості відпочиваючих, ображав нецензурною лайкою та погрожував застосувати фізичну
2
силу стосовно працівників кафетерію, на зауваження припинити свої хуліганські дії не реагував, в результаті чого була порушена нормальна діяльність вказаного закладу на ЗО хвилин. Після прибуття на місце події працівників міліції і прохання припинити свої хуліганські дії ОСОБА_1 на їх вимоги не відреагував і почав чинити їм опір і лише після втручання останніх та застосування ними спеціальних заходів вказані дії засудженого були припинені.
В своїх апеляціях:
-засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з судовим рішенням, посилаючись на те, що до конфліктної ситуації його спонукали самі працівники кафетерію, просить постановити по справі справедливе рішення. Одночасно, засуджений посилається на те, що при його затриманні та після цього до нього працівники міліції застосували невиправдане нічим фізичне насильство, заподіявши йому тілесні ушкодження та примусили його дати показання, які не відповідають дійсності. При цьому ОСОБА_1 посилається на те, що після застосування такого насильства він, інвалід 2-ї групи по зору, втратив ще більше зір, вважає що працівники міліції повинні бути притягнуті до відповідальності за вказані вище дії.
-захисник ОСОБА_2 просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на однобічність та неповноту досудового та судового слідства та, що суд не взяв до уваги докази, які могли б істотно вплинути на його висновки. В обгрунтування своєї апеляції захисник посилається на те, що під час досудового слідства не проведені очні ставки між ОСОБА_1 та потерпілими, не допитані як свідки поняті по справі та лікар ОСОБА_3, який оглядав засудженого після затримання, не враховано ті обставини, що при затриманні ОСОБА_1 був побитий працівниками міліції чим були грубо порушені його права. Крім того, захисник вважає, що в діях засудженого відсутній склад злочину, передбаченого ст.296 ч.З КК України, а також, що постанова прокурора про зміну обвинувачення потерпілим не вручалася, які не мали змогу висловити свою думку щодо цього. Апелянт також посилається на те, що ОСОБА_1 являється інвалідом 2-ї групи по зору, має стійкі паталогічні зміни гостроти зору очей і не може перебувати в установах закритого типу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, підтримавших свої апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка: провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Цих вимог закону орган досудового слідства належним чином не виконав, а суд першої інстанції постановив судове рішення, не перевіривши в повній мірі всі обставини по даній справі.
Так, поняття хуліганства представляє собою грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Зміст грубості порушення громадського порядку слід визначати з урахуванням характеру хуліганських дій, їх наслідки, місця і тривалості їх вчинення, кількості потерпілих, їх вік, суттєвість порушення їх інтересів, або інтересів підприємств, установ, організацій. Аналіз цих обставин необхідний і для з'ясування наявності особливої зухвалості або виняткового цинізму, що є основними і обов'язковими показниками грубого порушення громадського порядку.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи і, зокрема з обвинувального висновку, дії ОСОБА_1 не були поєднані з насильством, що спричинило тілесне ушкодження чи знищенням або пошкодженням майна, зриву якогось масового заходу та інше. Орган
3
досудового слідства посилається на те, що хуліганськими діями обвинуваченого була порушена нормальна діяльність бару на ЗО хвилин, проте не зазначено в чому полягало порушення нормальної діяльності вказаного закладу / зокрема наявність на той час кількості відвідувачів кафетерію, їх реакція на дії ОСОБА_1, безпосередньо хуліганські дії останнього стосовно цих відвідувачів, припинення роботи кафетерію внаслідок таких хуліганських дій та на який термін та інше /.
А тому вказані обставини потребують встановленню під час додаткового розслідування та дачі їм відповідної оцінки.
Крім того, необхідно ретельно перевірити посилання ОСОБА_1 та його захисника про застосування недозволених методів під час досудового слідства, зокрема застосування стосовно обвинуваченого з боку працівників міліції фізичного та психічного насильства.
Так, підлягають перевірці показання свідка ОСОБА_4, в яких вона посилається на те, що ОСОБА_1 працівники міліції побили в приміщенні кафетерію, після чого його повези в Уманську міську лікарню, звідки його вивели побитого / вибито 5 зубів та порвана губа/.
Згідно довідки № 694 від 5.05.2006 року Уманської міської лікарні в цей день, тобто в день затримання ОСОБА_1 працівниками міліції, йому була надана медична допомога з приводу забійно-рваної рани верхньої губи, травматична екстракція зубів./ а.с. 159 /.
Згідно довідки № 498 від 25.05.2006 року Уманської стоматологічної поліклініки ОСОБА_1 14.05.2006 року звернувся в цю установу з приводу травматичного періодонтиту 1, 2 справа на верхній щелепі та 1, 2, 3 зліва на верхній щелепі, під анестезією були видалені 5 зубів. / а.с. 159 /.
На підставі акту судово-медичного огляду № 490 вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 утворилися від дії тупих твердих предметів, цілком можливо в час та при обставинах, вказаних потерпілим і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я./ а.с. 160 /.
При таких обставинах, в ході додаткового розслідування необхідно встановити, час та місце спричинення ОСОБА_1 вказаних тілесних ушкоджень, причетність до цього працівників міліції та можливість цих обставин вплинути на показання обвинуваченого щодо його хуліганських дій в приміщенні кафетерію. При цьому необхідно встановити, чи були спричинені тілесні ушкодження і які під час затримання ОСОБА_1 працівниками міліції в приміщенні кафетерію, законність таких дій, опитати медичного працівника, який проводив медичний огляд обвинуваченого для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння на предмет можливості отримання останнім тілесних ушкоджень в приміщенні лікарні, провести інші слідчі дії щодо вказаних обставин.
При цьому, колегія суддів вважає, що постанова помічника прокурора м.Умані від 17.07.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно працівників ДПС Уманського MB УМВС за відсутністю в їх діях складу злочину винесена на недостатньо перевірених даних, щодо отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень./ а.с. 148,149 /.
Так, як вказані недоліки досудового слідства, на які не звернув уваги суд першої інстанції, не можуть бути усунуті в судовому засіданні то справа підлягає поверненню прокурору м.Умані для проведення додаткового розслідування.
Так, як ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи по зору, потребує термінового лікування з приводу свого захворювання, має постійне місце проживання, а по справі не має даних про те, що він, перебуваючи на волі, може скритися від слідства та суду, а тому йому необхідно змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 задоволити.
4
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2006 року стосовно засудженого ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити прокурору м.Умані на додаткове розслідування для проведення додаткових слідчих дій, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінити з утриманням під вартою на підписку про невиїзд.
Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно із залу суду.
Суддя