Справа № 22-Ц 1568 2006 р.              Головуючий 1 інстанції Криворучко І.В.

Категорія 41                                  Доповідач Хопта С.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

19 червня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Хопти С.Ф.

суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі Муханько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулася з зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь 78000 грн. боргу та 780 грн. витрат по оплаті державного мита, посилаючись на те, що 3 вересня 2002 року відповідач за договором позики отримав у неї в борг 78000 грн., які зобов'язався повернути до 25 грудня 2005 року, проте не повернув борг по даний час.

Рішенням Бориспільського міськрайонного Київської області від 14 березня 2006 року Київської області в позові ОСОБА_1, відмовлено за пропуском строку позовної давності.

     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

  Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених ними доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1., суд виходив з того, що вона пропустила строк позовної давності.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справ та вимогах закону.

З матеріалів справи вбачається, що 3 вересня 2002 року сторони уклали договір позики відповідно якому позивачка передала відповідачу в борг 78000 грн. (а. с. 5). Відповідач зобов'язався повернути грошові кошти до 25 грудня 2005 року, проте не повернув борг по даний час.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий, або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачка звернулась до суду з позовом 26 грудня 2005 року, що підтверджується штемпелем на конверті (а.с.24).

За таких обставин справи, колегія не може погодитись з висновками суду про те, що позивачка пропустила строк позовної давності.

Оскільки досліджені докази свідчать про те, що відповідач отримав в борг грошові кошти і не повернув їх, позивачка звернулась до суду в період строку позовної давності, постановлене з порушенням норм матеріального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Доводи відповідача про часткове повернення боргу не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на доказах.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати по оплаті державного мита (а.с. 6,27).

Керуючись ст. ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 78000 грн. боргу за договором позики і 1170 грн. понесених витрат по оплаті державного мита.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.