Номер провадження № 22-ц/785/965/13

Головуючий у першій інстанції: Ярош

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді Ісаєвої Н.В.,

суддів: Косогор Г.О., Комлевої О.С.,

при секретарі Добряк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою НДКТІХТТ “Агрохолод” та регіонального відділення Фонда державного майна України по Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки та технології (НДКТІХТТ) “Агрохолод” /третя особа директор Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки та технології (НДКТІХТТ) “Агрохолод” ОСОБА_2) - про визнання незаконними наказів, про поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди, -

Встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними наказів, про відновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 1 вересня 2005 року він працює у науково-дослідному та конструкторсько-технологічному інституті холодильної техніки і технології “Агрохолод” ( далі -НДКТІХТТ “Агрохолод”), на посаді старшого наукового співробітника, з 1 вересня 2005 року ( наказ № 39 к від 31 серпня 2005 року, наказ № 41 к від 12 вересня 2005 року), а з 03.05.2006 року був призначений заступником директора інституту з наукової роботи ( наказ № 20к від 03.05.2006 року). 16.08.2007 року директор інституту ОСОБА_2 видав наказ № З6к, яким позивачу оголошено догану за недбале відношення до виконання покладених на нього обов'язків та окремих доручень (яких йому не надавали) керівництва інституту, перевищення службових повноважень (яких саме не відомо). Наказ був оголошений йому у відсутність при цьому голови профкому інституту ОСОБА_3. Вважає, що оголошення догани та звільнення його з посади заступника директора інституту з наукової роботи було проведене неправомірно з порушенням вимог діючого законодавства України та п.п.7.1.1, 7.1.2, 7.1.З., 8.4 “Правил внутрішнього розпорядку працівників і службовців НДКТІХТТ “Агрохолод” ” (далі “ Правил...”) з наступних підстав. У наказі відсутні конкретні факти, які є підставою для винесення догани та звільнення його з посади. Не зрозуміло коли і які доручення він не виконав, у чому проявилась його недбалість і яким чином він перевищив свої повноваження. Відповідно до ст. 149 Кодексу законів про працю - до винесення дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати письмові пояснення. Такі пояснення він не надавав тому, що ніхто їх у нього не просив надати. Він припускає, що підставою для винесення догани стало те, що він повідомивши про усне розпорядження директора інституту ОСОБА_2, щодо збору у працівників інституту заяв на звільнення за власним бажанням, ці заяви не зібрав, бо ніхто з цих працівників ніяких заяв про звільнення не писав і не збирався писати. До того ж це не входить в його службові обов'язки, бо це функція відділу кадрів. Вважає, що з появою новопризначеного директора ОСОБА_2 на підприємстві склалася напружена обстановка, новопризначений директор почав скорочувати чисельність штату працівників, вимагаючи звільнення за заявами “ за власним бажанням ”, поза їх власним бажанням, що є порушенням чинного законодавства. Директор НДКТІХТТ “Агрохолод” ОСОБА_2 оголошує догану, знімає надбавку, зменшує заробітну плату, таким чином, створює такі умови, щоб люди звільнялись.На підприємстві існує заборгованість по зарплаті з 01.01.2006 року. Заробітна плата нарахована, але з ряду причин не виплачена, У порушення ст. 103 КЗУ про працю новопризначений директор інституту НДКТІХТТ “ Агрохолод” ОСОБА_2 видав наказ за № 44 к від 25 вересня 2007 року, щодо скасування наказів по інституту попереднього директора ОСОБА_4 № 53к від 31.12.2005 року та № 55к від 29.12.2006 року в частині встановлення надбавок працівникам інституту за високі досягнення, що є порушенням контрактних угод. Не зважаючи на те, що з цим наказом ( кого він стосується ) не був ніхто не ознайомлений, наказ почав діяти. На підставі цього наказу бухгалтерія отримала доручення перерахувати ( вже нараховану ) заробітну плату за період з 01.01.2006 року, тобто заднім числом зменшити зароблене працівниками, що є неприпустимим порушенням законодавства. При таких обставинах вважає, що адміністрація підприємства в особі директора НДКТІХТТ “ Агрохолод” ОСОБА_2 грубо порушила його трудові права і він був змушений звернутися до суду. Він ветеран праці Радянського Союзу та України, лауреат “Срібної медалі” ВДНГ СРСР і за всі роки праці не отримав жодної догани. У зв'язку з протиправними діями директора НДКТІХТТ ОСОБА_2, оприлюдненням наказу № З6к ображена його честь і гідність, йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя. Порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та уточнив, що, він був змушений подати заяву про звільнення. 5.11.07 року він приїхав на виробничий комплекс НДКТІХТТ “ Агрохолод ” з заявою про дострокове розірвання контрактних угод за власним бажанням згідно статті 38 КЗПП України з причин невиконання їх керівництвом підприємства.

Прочекавши цілий день директора ОСОБА_2 і зрозумівши, що він уникає зустрічі з ним, він вимушений був відправити свою заяву про звільнення з роботи замовним листом. 28.11.07 року він захворів та до 04.12.2007 року був на лікарняному, а після виходу на роботу 05.12.07 року директор НДКТІХТТ ОСОБА_2 в присутності головного бухгалтера ОСОБА_5 в наказовій формі примушував його подати заяву на звільнення просто за власним бажанням без обґрунтування причин звільнення. Він не переписав заяву, тому його звільнили з роботи по п.З ст. 40 КЗПП України. Такі дії директора грубо порушили його права і існуюче трудове законодавство, окрім того підтверджують те, що він використав своє службове становище для зведення своїх власних рахунків, що неприпустимо на роботі. Цей наказ він не підписував, а своє обґрунтоване заперечення виклав безпосередньо на копії наказу про звільнення. Також, ще до звільнення в листопаді 08.11.07 року ним були подані заяви: про відпустку, на яку він мав право по закону, на видачу довідок для надання в пенсійний фонд 12.12.07 року. 04.02.08 року він отримав довідку для пенсійного фонду, але наведені дані про розрахунки не відповідають дійсності. Це теж порушує його права, тому що він не може подати документи до пенсійного фонду на перерахунок пенсії та втрачає гроші. Обіцянки про виплату заробітної платні та погашення заборгованості за період з 2006 -2009 року з боку керівництва інституту давалися неодноразово, але так і залишишся тільки обіцянками. У зв'язку з чим, просив позов задовольнити та скасувати накази №36к від 16 серпня 2007 року та № 44 к від 25 вересня 2007 року, наказ № 57 к від 05 грудня 2007 року, поновити його на посаді заступника директора інституту по науковій роботі з відновленням належної йому за контрактом заробітної плати, скасувати неправомірні записи в його трудовій книжці про безпідставне переміщення його з посади на посаду та звільнення його з роботи. Стягнути з НДКТІХТТ “Агрохолод” належну йому згідно контрактів заробітну плату за відпрацьований період з 01.01.2006 року по 31.03.2009 року заробітну плату з урахуванням відповідної індексації і нарахуванням за несвоєчасність виплати при звільненні з роботи на підставі статей 95,116,117 КЗПП України, стягнути СТІХТТ “Агрохолод” на його користь середню зарплату згідно ст.116 КЗпП 7країни за затримку виплати повного розрахунку у зв'язку із звільненням з роботи сумі 213 619 гривень 86 коп., стягнути з НДКТІХТТ “Агрохолод” моральну шкоду у сумі 10 000 грн.

Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з'явилися.

Рішенням суду позов задоволено частково.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 3.12.2008 року, № 1517 наказом Фонду державного майна України від 22.07.2010 року № 1054 до переліку об’єктів гр..А, що підлягають приватизації разом із земельною ділянкою шляхом продажу на аукціоні було включено цілісний майновий комплекс ДП “ НДКТІХТТ “Агрохолод”.На виконання вищевказаного наказу ФДМУ регіональним відділенням прийнято рішення про приватизацію та йому передано функції з управління майном.

На дане рішення принесло апеляційну скаргу НДКТІХТТ “Агрохолод” та регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській області, яке приєдналось до апеляційної скарги, в яких ставиться питання про часткове скасування рішення, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині виплати заробітної плати, в інший частині відмовити, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення   апеляційної скарги та скасування рішення з ухваленням нового з наступних підстав.  

Частиною 3 ст. 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до вимог ч.3,4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду   першої інстанції і ухвалення нового рішення   або зміни рішення є невідповідність висновків суду   обставинам справи, а також   порушення або неправильне застосування норм   матеріального або процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України   рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Між тим, постановляючи рішення, суд першої інстанції цих вимог закону не врахував, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України   кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач доказав свої вимоги. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено наступне.

ОСОБА_1 працював у НДКТІХТТ “Агрохолод” на посаді старшого наукового співробітника відділу розробки та проектування компресорів відповідно до контрактів, які укладалися між НДКТІХТТ “Агрохолод” та позивачем кожного року. Відповідно контракту 1.11 ОСОБА_1 прийнятий на посаду старшого наукового співробітника відділу розробки та дослідження компресорів на період з 1.01.2007 року до 31.12.2007 року. Відповідно до наказу 55к від 29.12.2006 року директора НДКТІХТТ “Агрохолод” на ОСОБА_1 тимчасово було покладено виконання обов'язків заступника директора по науковій роботі.

Наказом директора НДКТІХТТ “Агрохолод” ОСОБА_2 від 16.08.2007 року ОСОБА_1 було оголошено догану за недбале відношення до виконання покладених на нього обов'язків та окремих доручень керівництва, перевищення службових повноважень. Наказ ОСОБА_1 оскаржений не був та він продовжив працювати на посаді старшого наукового співробітника відділу розробки та дослідження компресорів.

17.08.2007 року було видано наказ директора НДКТІХТТ “Агрохолод” ОСОБА_2 за № 37к, яким було покладено виконання обов'язків заступника директора по науковій роботі на ОСОБА_6

23.11.2007 року наказом за № 56к було призначено службове розслідування у відношенні старшого наукового" співробітника ОСОБА_1­ ча" ОСОБА_7 по службовому розслідуванню було встановлено, що в журналі вихідної кореспонденції НДКТІХТТ “Агрохолод” було зареєстровано листи на адресу Держкомрибгоспу України, Одеської облдержадміністрації, Одеської обласної організації профспілок працівників АПК України, КРУ в Одеській області щодо основної діяльності за підписом ст. наукового співробітника відділу розробки та проектування компресорів ОСОБА_1, в порушення Посадової інструкції та вимог чинного законодавства. Таким чином, комісія прийшла до висновку, що оскільки ОСОБА_1 не отримував доручень на підготовку та підписання вказаних листів, в його компетенцію направлення відповідних листів не входить, то в його діях вбачаються ознаки незаконного діяння, а саме умисне перевищення службових повноважень та заслуговує на дисциплінарне стягнення. У пояснювальній записці від 22.11.2007 року ОСОБА_1 визнав, що ним було направлено вказані листи без доручень на це від керівництва.

Відповідно до протоколу № 4 засідання профкому НДКТІХТТ “Агрохолод”, на якому був присутній ОСОБА_1 профком надав згоду на розірванні трудового договору зі старшим науковим співробітником відділу розробки та проектування компресорів ОСОБА_1, з урахуванням наказу .№ З6к від 16.08.2007 року, результатів службового розслідування.

Відповідно до наказу директора НДКТГХТТ “Агрохолод” № 57к від 5.12.2007 року ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого наукового співробітника відділу розробки та проектування компресорів НДКТІХТТ “Агрохолод”, а не з посади заступника директора по науковій роботі НДКТІХТТ “Агрохолод”, яку він виконував лише тимчасово до 16.08.2006 року, в той час як звільнено його було 5.12.2007 року, а на момент звільнення позивача дану посаду обіймала інша особа. Таким чином, суд зробив неправильний висновок про те, що ОСОБА_1 поновлено саме на посаді заступника директора НДКТІХТТ “Агрохолод”. Згідно ст.235 ч. 1 КЗпП України: "У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір". Таким чином, звільнення ОСОБА_1 проведено законно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до наказу директора НДКТІХТТ “Агрохолод” ОСОБА_4 за № 12к від 18.02.2008 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду старшого наукового співробітника відділу розробки та проектування компресорів відповідно до контракту з 18.02.2008р. до 31.12.2008р. та звільнено за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України 31.03.2009 року (наказ “Про звільнення” № 5к від 27.03.2009 р.). За вказаний період ОСОБА_1 була нарахована та виплачувалася заробітна плата. Проте при зверненні до суду ОСОБА_8 вказані накази не надав, в результаті чого рішенням суду було стягнуто 242099, 81 грн.

У розрахунках позивач вказує, що до сплати йому належить вихідна допомога, проте як вбвчається із матеріалів справи 5.12.2007 року він був звільнений за п.3 ст.40 КзППУ, 31.03.2009 року – за п.1 ст.36 КзППУ, в той час як ст..44 КзППУ не передбачена виплата вихідної допомоги при звільненні за цими підставами. У колективному договорі підприємства також не передбачено виплата вихідної допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника перед ОСОБА_9 є заборгованість та на користь ОСОБА_1 мають бути сплачені кошти в розмірі 132852,20 гривень згідно висновку судово- бухгалтерської експертизи (а.с.344).

Відповідно до штатного розпису за 2009, 2010, 2011 роки посада заступника директора по науковій роботі в НДКТІХТТ “Агрохолод” не передбачена.

Таким чином, діями посадових осіб НДКТІХТТ “Агрохолод” моральної шкоди ОСОБА_1 не завдано, оскільки він звільнився з роботи за власним бажанням, відповідно до ст. 36 ч.1 КЗпП України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.. 303, п. 2, ч.1,307, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу НДКТІХТТ “Агрохолод” та регіонального відділення Фонда державного майна України по Одеській області задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року скасувати.

Стягнути з НДКТІХТТ “Агрохолод” на користь ОСОБА_9 132852 ( сто тридцять дві тисячі вісімсот п’ятдесят дві ) гривні, 20 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий – суддя Н.В.Ісаєва

Судді : Г.О.Косогор

ОСОБА_10

.