Справа № 22Ц-1557/2006 р.           Головуючий в 1 інстанції Коцюрба М.П.

Категорія 9                                                   Доповідач Корзаченко І.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня   2006 року   колегія судової палати   в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого      Лащенка В.Д.

суддів    Корзаченко І.Ф., Червінко К.С.

при секретарі     Левочко І.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 1 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними установчого договору та статуту, скасування державної реєстрації установчого договору та статуту,

встановила:

Позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення Києво-Святошинського районного суду від 1 березня 2006 року, яким йому відмовлено в позові до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсними установчого договору та статуту, скасування державної реєстрації установчого договору та статуту. Апелянт посилається на неповне з»ясування обставин справи і порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати і постановити  рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони є учасниками товариства з обмеженою відповідальністю малого сільськогосподарського підприємства «Добробут», створеного на підставі установчого договору від 10 грудня 1993 року. Рішенням зборів засновників товариства від 26 грудня 1996 року затверджені доповнення, до, статуту та установчого договору товариства. 28 березня 1997 року нотаріально посвідчена нова редакція установчого договору. В цей же день нотаріально посвідчені підписи засновників на шести статутах товариства у новій редакції. ОСОБА_1 в день посвідчення установчого договору був у нотаріуса, підписував установчий договір, статут, та поставив свій підпис у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Підстав для визнання недійсними установчого договору та статуту в новій редакції немає.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що підстави для визнання недійсними установчого договору та статуту підприємства відсутні.

З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони зроблені без повного з»ясування обставин, що мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно внесених 16 січня 1996 року змін до статуту ТОВ «Добробут» вклади учасників до статутного фонду становили : ОСОБА_1 -16%, ОСОБА_2-63,4%,ОСОБА_5-20%.

28 березня 1997 року нотаріально посвідчена нова редакція установчого договору, відповідно до якої внески учасників товариства становлять: ОСОБА_1- 16%, ОСОБА_2- 31,7%, ОСОБА_3-20%, ОСОБА_4-31,7%.

Позивач посилався на те, що питання про виключення із складу учасників товариства ОСОБА_5, прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відступлення частини своєї частки ОСОБА_2 загальними зборими товариства не вирішувались. Зміни до установчого договору та статуту від 28 березня 1997 року порушують його переважне право на придбання частки учасника, який її відступив і внесені всупереч вимогам ст.ст. 41, 53, 59 Закону України «Про господарські товариства». Установчий договір в новій редакції він не підписував.

Суд належно не перевірив вказаних доводів позивача і, всупереч вимогам ст.215 ЦПК України не зазначив в рішенні мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги.

Розглядаючи  справу за позовом про визнання недійсними установчого договору та статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» та вирішуючи питання про його права і обов»язки, суд не залучив до участі в справі ТОВ «Добробут».

З урахуванням наведеного рішення суду необхідно скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

При   новому  розгляді   справи   суду  необхідно   врахувати   наведене, усунути  зазначені  недоліки,  сприяти всебічному  і  повному з»ясуванню обставин справи і в залежності від встановленого вирішити спір. Керуючись ст.ст. 311,315 ЦПК України, колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду від 1 березня 2006 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох

місяців.