Справа № 22-Ц 1150 2006 р.                Головуючий 1 інстанції Коцюрба М.М.

Доповідач Хопта С.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРА Ї Н И

5 червня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Хопти С.Ф.

суддів Оношко Г.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі Муханько О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

     ВСТАНОВИЛА:

В січні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з зазначеним позовом посилаючись на те, що 10.09.2004 року по вині водія ОСОБА_4, який керував за дорученням автомашиною „Нісан-Сентра" державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на вул. Урицького в м. Києві сталась ДТП в результаті якої був пошкоджений його власний автомобіль „Хонда-Сівік" державний номер НОМЕР_2.

Відповідач відмовився відшкодувати збитки, тому позивач просив стягнути з відповідачів на його користь 21026,64 грн. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2005 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 21026,64 грн. матеріальної шкоди, 300 грн. витрат на проведення експертизи. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто 1000 грн. моральної шкоди та 451,37 грн. понесених витрат по оплаті державного мита.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, справу передати на новий розгляд.

Перевіряючи рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким с виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених ними доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 суд послався на вимоги ст. 1187 ЦК України.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України, якою позивач обґрунтовував свої вимоги, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2004 року по вині водія ОСОБА_4, який керував за дорученням автомашиною „Нісан-Сентра" державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на вул. Урицького в м. Києві сталась ДТП в результаті якої був пошкоджений власний автомобіль позивача „Хонда-Сівік" державний номер НОМЕР_2. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу становить 21026,64 грн. (а.с.6-15). ОСОБА_4 за допущені порушення Правил дорожнього руху був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу, що підтверджується адміністративною справою.

Зазначені обставини свідчать про те, що позивачу була заподіяна шкода винними діями ОСОБА_4

Висновки суду щодо стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 відповідають обставинам справи, вимогам закону і рішення в цій частині не оскаржено.

Оскільки матеріальна шкода також була заподіяна винними діями ОСОБА_4, висновки суду про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 колегія не може вважати такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Постановлене з порушенням норм матеріального права рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення заподіяної шкоди з ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги про направлення справи на новий розгляд не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на вимогах ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст. 1167 ЦК України ст. ст. 60, 61, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати рішення Києво-Святощинського районного суду в частині відшкодування матеріальної шкоди і ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити  частково     Стягнути  з  ОСОБА_4 на

користь ОСОБА_3 21026,64 грн. матеріальної шкоди, 300 грн. понесених витрат на проведення експертизи.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.