Справа №2-229/09  

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

 3 листопада 2009 року                                        Радехівський районний суд Львівської області

     в складі:  головуючого – Міги Я.М.

             при секретарі –  Хоростецькій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехові справу за позовом  

ОСОБА_1

до

Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

про  

захист прав споживачів

 В С Т А Н О В И В :

 Позивач просить суд визнати незаконним збільшення закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за кредитно-заставним договором №LVL6АК12960142 від 31.03 2008 року, згідно якого відповідач надав йому кредит в розмірі 49813 грн. 90 коп., а позивач зобов»язався повернути повернути кредит і сплатити проценти за його користування в розмірі 15.96 річних, однак відповідач в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за користування кредитом до 26,47% річних, а тому просить зобов»язати ЗАТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок заборгованості по нарахованих процентах із врахуванням встановленої сторонами кредитно-заставного договору розміру процентної ставки 15,96% річних та здійснених ним платежів з січня 2009 року.

     Крім цього, просить стягнути з відповідача 10000 грн. моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, які він зазнав, отримавши абсолютно незаконне повідомлення про підняття процентної ставки по кредиту, який він отримував в національній валюті, зокрема він неодноразово телефонував відповідачеві, намагаючись мирно врегулювати дане питання, протиправними діями відповідача істотно змінився його нормальний життєвий уклад, він змушений був відпрошуватись з роботи, щоб з»ясувати підстави неправомірної поведінки відповідача, щоб мати можливість захистити його порушені права споживача.

     В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що він вважає, що відповідач незаконно в односторонньому порядку збільшив ставку за користування кредитом з 9.01.2009 року до 26,47% річних , посилаючись на зміну курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору, так як відповідач на його неодноразові звернення не надав жодної йому інформації про причини настільки істотної зміни процентної ставки сам він ввиконує свої зобов»язання по умовах кредитного договору в повному об»ємі.

     Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що відповідно до п.6.3.1. договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, зокрема, в даному випадку, через те, що з 30.04.2008 року Постановою Правління Національного Банку України №107 від 21.04.2008 року «Про регулювання грошово-кредитного ринку» встановлено облікову ставку в розмірі 12% річних, а також через зміну курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до  гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору. Крім цього, вказав, що відповідно до ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання чинності, а тому ст. 1056-1 ЦК України не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання ним чинності.    

     Суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

     З кредитно-заставного договору №LVL6АК12960142 від 31.03 2008 року, згідно якого відповідач надав йому кредит в розмірі 49813 грн. 90 коп., а позивач зобов»язався повернути повернути кредит і сплатити проценти за його користування в розмірі 15.96 річних до 30.03.2015 року.

     З листа голови правління «ПриватБанку» від 6.01.2009 року вбачається, що в зв»язку із зміною кон»юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ) з метою виконання зобов»язань перед своїми вкладниками, ПриватБанк змушений вимагати зміни умови кредитного договору. Зокрема, починаючи з 1.02.2009 року відсоткова ставка складатиме 26,47% річних. При цьому, в разі погашення в строк до 1.02.2009 року суми заборгованості по кредиту: в розмірі 14000 грн. відсоткова ставка підвищується до 21,48% річних; в розмірі 23000 грн. відсоткова ставка не змінюється і залишається на поточному рівні – 15,96% річних. Якщо ж позичальниу не згідний із вказаними змінами кредитного договору то він може в строк до 20.01.2009 року звернутися у відділення банку, що обслуговує його кредит, надати письмове повідомлення про його незгоду та погасити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі.

     З листа ОСОБА_1 Голові Правління ЗАТ ПриватБанк від 19.01.2009 року встановлено, що він виявив свою незгоду з підвищенням йому процентної ставки.

     Таким чином, судом встановлено, що Голова Правління ЗАТ ПриватБанк листом від 6.01.2009 року ( без номера  ), який відправлений з м.Дніпропетровська 8.02.2009 року, в односторонньому порядку змінив розмір процентної ставки по кредитному договору.

     Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.  

     Ст. 1055 ЦК України вказує, що кредитний договір укладається у письмовій формі, а договір укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

     Згідно ст. 1056-1 ЦК України, ч.3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,  які набрали чинності з 9.01.2009 року,  встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.  

 Суд не може погодитись з поясненнями представника відповідача в частині, що відповідно до ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання чинності, а тому ст. 1056-1 ЦК України не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання ним чинності, мотивуючи це наступним:

     - відповідачем за чотири судових засідання не представлено суду будь-якого банківського внутрішнього акту (наказу, розпорядження, рішення, тощо)  про зміну процентної ставки в односторонньому порядку та про внесення змін в спірний кредитний договір, оскільки зміна процентної ставки майже вдвічі є суттєвою і такі зміни повинні бути внесені в кредитний договір як і в додаток №1 «Графік погашення кредиту» та направлені відповідачу, а тому суд приходить до висновку, що такого внутрішнього акту на момент набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України, тобто 9.01.2009 року, при умові, що лист був направлений 8.01.2009 року, взагалі не існувало;

          - не можна вважати, на думку суду, і те, що 6.09.2009 року між сторонами виникли відносини, зокрема по підняттю процентної ставки за користування кредитом, оскільки як встановлено з листа Голови Правління ПриватБанку такі цивільні відносини не виникли через те, що в листі вказано «в разі погашення в строк до 1.02.2009 року суми заборгованості по кредиту: в розмірі 14000 грн. відсоткова ставка підвищується до 21,48% річних; в розмірі 23000 грн. відсоткова ставка не змінюється і залишається на поточному рівні – 15,96% річних. Якщо ж позичальник не згідний із вказаними змінами кредитного договору то він може в строк до 20.01.2009 року звернутися у відділення банку, що обслуговує його кредит, надати письмове повідомлення про його незгоду та погасити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі». Виходячи з вищенаведеного, на день набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за користування кредитом піднята не була.

     Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що:

- жодного внутрішнього акту (наказу, розпорядження, рішення, тощо) на момент набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України не було;

- правління банку залишило за собою право змінювати процентну ставку в залежності від сплачених позичальником коштів до 1.02.2009 року, при умові, що обсяг сплачених позичальником коштів не може вплинути на курс долара США по відношенню до гривні, зміну облікової ставки НБУ, зміну розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміну середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ) на що посилається відповідач при піднятті процентної ставки.

Тому, суд вважає, що відповідач змінив розмір процентної ставки по спірному кредиту в період дії ст. 1056-1 ЦК України, ч.3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,  які набрали чинності з 9.01.2009 року,  встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) У цьому разі визнання такого правочину недісним судом не вимагається, а ст. 216 ЦК України вказує, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю, а правові наслідки недійсності правочину, які встановлені законом не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

 А тому, позов в частині визнання незаконним збільшення закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за кредитно-заставним договором №LVL6АК12960142 від 31.08 2008 року та зобов»язаня ЗАТ КБ «ПриватБанк»провести перерахунок заборгованості по нарахованих процентах із врахуванням встановленої сторонами кредитно-заставного договору розміру процентної ставки 15,96% річних та здійснених позивачем платежів з січня 2009 року підлягає до   задоволення   в повному об»ємі.  

Підлягає до задоволення позов ще й з тих підстав, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»,  у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. А п.6.3.1. спірного договору вказує крім цього, що збільшення ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно до збільшення курсу долара США.

Відповідно до ст.. 652 ЦК України та вимог «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» зміна процентної ставки можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладенні кредиту, однак з матеріалів представлених в судове засідання не представлено конкретних обставин, що змусили відповідача вчинити підвищення процентної ставки по кредитному договору до 26,47% річних, що в свою чергу суперечить вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що така зміна процентної ставки є недійсною та незаконною, оскільки суперечить і суперечить як чинному законодавству, так і умовам договору, а тому позов підлягає до задоволення.

Заявлений позов про стягнення з закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 1000 грн., на думку суду, не підлягає до задоволення не підлягає з таких підстав.

       Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» сума моральних страждань повинна бути визначена позивачем та представлена розрахунками з чого він виходив при визначенні саме такого розміру. Жодних розрахунків завданої моральної шкоди позивачем не представлено.

     Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, –

                                                       В И Р І Ш И В :

      Позов задоволити частково.

 Визнати незаконним збільшення закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за кредитно-заставним договором №LVL6АК12960142 від 31.08 2008 року.

Зобов»язати ЗАТ КБ «ПриватБанк»провести перерахунок заборгованості по нарахованих процентах із врахуванням встановленої сторонами кредитно-заставного договору розміру процентної ставки 15,96% річних та здійснених платежів ОСОБА_1 платежів з січня 2009 року.

Стягнути з ЗАТ КБ «ПриватБанк» 51 грн. держмита на користь держави.

Стягнути з ЗАТ КБ «ПриватБанк» 30 грн. на користь ОСОБА_1 сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решту частині позову відмовити.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

      Головуючий                                   підпис  

      З оригіналом згідно:

      Голова Радехівського районного суду                                        ОСОБА_2