РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Справа № 902/1522/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Маціщук А.В.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача – не з`явився;

відповідача – не з`явився;

органу ДВС – не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м.Києві на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 року у справі № 902/1522/14 (суддя Матвійчук В.В., м.Вінниця)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

до: Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" Публічного акціонерного товариства "Маяк" (Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21029)

про стягнення 154957,81 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

05.09.2017 року до господарського суду Вінницької області надійшла скарга № 14/5-905В від 28.08.2017 року Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в якій просить суд визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП №49908345:

- постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 154,95 грн.;

- постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

Визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 08.08.2017 винесені в межах виконавчого провадження ВП №49908345, про:

- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 154,95 грн.;

- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

В обґрунтування скарги Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на те, що ним виконано рішення суду у справі № 902/1522/14 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за заявою боржника вих. № 26-1072/1.2-16 від 26.02.2016 року у зв'язку з чим до канцелярії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві було подано заяву вих. № 14/5-1032В від 06.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 49908345.

Однак, за твердженням скаржника, на момент звернення до суду із вказаною скаргою державним виконавцем постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконання рішення суду, не винесено.

В той же час, 08.08.2017 року відділом ДВС винесено постанови про стягнення з відповідача (боржника) виконавчого збору у розмірі 154,95 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн..

Крім того, 09.08.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника по зведеному виконавчому провадженню на загальну суму 7 017 828,98 грн. до складу якого включено також виконавче провадження ВП № 49908345 на загальну суму 2004,53 грн. (1549,58 грн. боргу за рішенням суду + 154,95 грн. виконавчого збору + 300,00 грн. витрат виконавчого провадження).

Посилаючись на незаконну бездіяльність відділу ДВС стосовно не закінчення виконавчого провадження № 49908345 у зв'язку з фактичним виконанням рішення згідно з наказом господарського суду Вінницької області від 05.05.2016 року по справі № 902/1522/14 та незаконність дій відділу щодо винесення постанов від 08.08.2017 року про стягнення з відповідача (боржника) виконавчого збору у розмірі 154,95 грн. та витрат на виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн., ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з даною скаргою до суду.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 у справі №902/1522/14, скаргу № 14/5-905В від 28.08.2017 року Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві задоволено. Визнано незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 року в межах виконавчого провадження ВП № 49908345: постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 154,95 грн.; постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн. Визнано недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017 року, винесені в межах виконавчого провадження ВП № 49908345, про: стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору в розмірі 154,95 грн. та стягнення витрат виконавчого провадження 300,00 грн.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що матеріалами справи не підтверджується здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання вказаного рішення суду (заходів примусового стягнення коштів та інших заходів) в т.ч. у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом.

Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що 07.06.2016 року до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києва надійшла заява ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вих. № 14/2-1032В від 06.06.2017 року про закінчення виконавчого провадження № 49908345 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/1522/14 від 05.05.2016 року у зв'язку з припиненням зобов'язання ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви компанії від 26.02.2016 року № 26-1072/1.2-16.

Зарахування вимог згідно вказаної заяви підтверджується ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Вінницький завод "Маяк" у поданих до суду поясненнях вих. № 02/2363 від 25.09.2017 р. щодо скарги.

Шляхом зарахування можуть припинятися зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 24.02.2016 у справі № 6-2784цс15.

З урахуванням викладеного, прийшов до висновку, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 08.08.2017 р. в розмірі 154,95 грн., враховуючи вищенаведені приписи законодавства України (відсутність примусового виконання рішення), є безпідставним, з огляду на що остання підлягає визнанню судом недійсною, а дії відділу ДВС щодо її винесення незаконними.

Щодо винесення державним виконавцем постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження в сумі 300,00 грн., суд першої інстанції зазначив наступне.

Редакція Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. не містить імперативних норм щодо стягнення виконавчого збору не залежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання. Поряд з цим, виходячи зі змісту ст. 27 даної редакції Закону виконавчий збір стягується за фактичне здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання судового рішення.

Разом з тим, у постанові від 08.08.2017 року державним виконавцем не вказано видів витрат виконавчого провадження за які відділом ДВС стягнуто 300,00 грн. та вартості кожного з видів таких витрат, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказана постанова відділу ДВС підлягає визнанню судом недійсною, дії зазначеного відділу виконавчої служби стосовно її винесення незаконними.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції від 21.11.2017 року у справі № 902/1522/14, Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області №902/1522/14 від 21.11.2017 року та відмовити в задоволенні скарги ПАТ НАК «Нафтогаз України» на дії Шевченківського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві в повному обсязі.

Вважає, що твердження суду першої інстанції є хибними у зв`язку з тим, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження, які були направлені до суду першої інстанції та відповідно до інформації, яка міститься в Автоматизованій ситемі виконавчих проваджень, оскаржувані постанови державним виконавцем не виносились.

Крім того, звертає увагу суду на те, що постанову про арешт коштів боржника по зведеному виконавчому провадженню на загальну суму 7017828,98 грн. до складу якого включено також виконавче провадження ВП №49908345 на загальну суму 2004,53 грн. скасовано постановою Окружного адміністративного суду м.Києва №826/10966/17 від 28.08.2017. Тобто, на момент розгляду справи №902/1522/14, 21.11.2017, судом першої інстанції враховано постанову про арешт коштів боржника від 09.08.2017 по зведеному виконавчому провадженні №38095514, яку фактично скасовано ще 28.09.2017.

З урахуванням даних обставин скаржник вважає, що ухвала суду винесена на підставі неправильного застосування норм законодавства та на підставі висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 по справі №902/1522/14 апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м.Києві на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 року у справі № 902/1522/17 на 5 аркушах з додатками залишено без руху та надано строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недолік: сплатити судовий збір в розмірі 1 600, 00 грн. та надати суду докази такої сплати..

09.01.2018 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м.Києві надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригінал платіжного доручення №3371 від 04.12.2017 про сплату судового збору в розмірі 1 600, 00 грн..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 по справі №902/1522/14 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м.Києві на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 року у справі № 902/1522/14 та розгляд скарги призначити на "24" січня 2018 р. о 10:00 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 6.

22.01.2018 на адресу суду надійшов відзив ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в якому просить залишити апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 у справі №902/1522/14 без змін.

Пунктом 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 03.03.2016 р. № 21 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України 03.03.2016 р. у № 41 передбачено, що відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.

Згідно до пункту 9.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді (із змінами) у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) на строк, що не призводить до порушення строків вирішення справи, повторний автоматизований розподіл не проводиться.

Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про неможливість проведення судового засідання помічником головуючого судді (судді-доповідача), а у разі відсутності такого помічника особою, яка виконує його обов`язки.

Інформація про неможливість проведення судового засідання розміщується на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

До матеріалів справи також долучається Довідка про неможливість проведення судового засідання, яка засвідчується підписом такого помічника судді із зазначенням його прізвища та ініціалів.

Після усунення обставин, передбачених пунктом 9.3., справа призначається до розгляду в судовому засіданні.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Гудак А.В., судове засідання у справі №902/1522/14, призначене 24.01.2018 о 10:00 год., не відбулось.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 призначено апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 у справі № 902/1522/14 до розгляду на "07" лютого 2018 р. об 11:30 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького,59 у залі судових засідань № 6.

Розпорядження керівника апарату №01-03/100 від 06.02.2018 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_2 у період з 05 лютого 2018 р. по 09 лютого 2018 р. включно, відповідно до п. 17.4 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/1522/14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2017 по справі №902/1522/14 прийнято апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м.Києві на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 року у справі № 902/1522/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г.

07.02.2018 на адресу суду від представника Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подане клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на 12.02.2018 у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника позивача в судове засідання 07.02.2018 через участь представників останнього в судових засіданнях в інших судах України.

Дочірнє підприємство "Теплокомуненерго Маяк" Публічного акціонерного товариства "Маяк" не скористалося своїм правом згідно з ч.1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення поштових відпралень. Однак, Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк" наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 07.02.2018 не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Щодо клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відкладення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Розглядаючи вищевказане клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що у даному випадку Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не позбавлено права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду апеляційної скарги без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Крім того, колегія суддів відзначає, що ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2018 та 29.01.2018 явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Зважаючи на викладене, клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відкладення розгляду апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

У відповідності до п. 9 п. 1 Перехідних положень ГПК України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 21.11.2017, на виконанні у Шевченківському районному відділі Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києві знаходиться наказ господарського суду Вінницької області № 902/1522/14 від 05.05.2015 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь ДП «Теплокомуненерго Маяк» ПАТ «Маяк» боргу у сумі 1549,58 грн.

25.01.2016 старшим державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№49908345 з виконання наказу господарського суду Вінницької області №902/1522/14 виданого 05.05.2015(аркуш матеріалів оскарження ухвали (далі за текстом – а.м.о.у.) - 6).

01.03.2016 на адресу ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Вінницький завод "Маяк" надійшла заява ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вих. № 26-1072/1.2-16 від 26.02.2016 року про зарахування зустрічних однорідних вимог згідно наказу суду від 05.05.2016 року у справі № 902/1522/14 в сумі 1549,58 грн.(а.м.о.у. 8).

07.06.2016 Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києва отримано заяву ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вих. № 14/2-1032В від 06.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 49908345 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 902/1522/14 від 05.05.2016 року, у зв'язку з припиненням зобов'язання ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви компанії від 26.02.2016 року № 26-1072/1.2-16. Додатком до вказаної заяви, окрім іншого, долучено заяву ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зарахування зустрічних однорідних вимог адресовану ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Вінницький завод "Маяк". Даний факт підтверджено відбитком реєстраційного штампу даного органу ДВС (вх.. №12997 від 07.06.2016) (а.м.о.у 7).

07.08.2017 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києва винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 49908345 з примусового виконання наказу № 902/1522/14 від 05.05.2016 року до зведеного виконавчого провадження № 38095514, яке веде Шевченківський РВДВС м ОСОБА_1 ГТУЮ у м. Києві (а.м.о.у. – 72 зворотня сторінка- 73).

08.08.2017 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києва винесено постанови ВП№49908345 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору в розмірі 154,95 грн. та стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн.

09.08.2017 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києва у зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 38095514, до складу якого входить в т.ч. ВП № 49908345, винесеного постанову про арешт майна боржника в межах заборгованості за зведеним виконавчим провадженням на загальну суму 7 017 828,98 грн. до складу якого включено також виконавче провадження ВП № 49908345 на загальну суму 2004,53 грн. (1549,58 грн. боргу за рішенням суду + 154,95 грн. виконавчого збору + 300,00 грн. витрат виконавчого провадження) (а.м.о.у. 12-18).

19.08.2017 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києва у зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 38095514, до складу якого входить в т.ч. ВП № 49908345, в межах якого винесено постанови від 08.08.2017, винесено постанову про зняття арешту з коштів(а.м.о.у 190-195).

19.08.2017 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києва у зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 38095514, до складу якого входить в т.ч. ВП № 49908345, в межах якого винесено постанови від 08.08.2017, винесено постанову про арешт коштів боржника в межах заборгованості за зведеним виконавчим провадженням на загальну суму 7 017 828,98 грн. до складу якого включено також виконавче провадження ВП № 49908345 на загальну суму 2004,53 грн. (1549,58 грн. боргу за рішенням суду + 154,95 грн. виконавчого збору + 300,00 грн. витрат виконавчого провадження) (а.м.о.у. 205-210).

Посилаючись на незаконну бездіяльність відділу ДВС стосовно не закінчення виконавчого провадження № 49908345 у зв'язку з фактичним виконанням рішення згідно з наказом господарського суду Вінницької області від 05.05.2016 року по справі № 902/1522/14 та незаконність дій відділу щодо винесення постанов від 08.08.2017 року про стягнення з відповідача (боржника) виконавчого збору у розмірі 154,95 грн. та витрат на виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн., ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з скаргою на дії органу державної виконавчої служби до суду.

З'ясувавши обставини справи та перевірку їх доказами з урахуванням письмових доводів та заперечень сторін, а також норм права, що регулюють відповідні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) (далі за текстом - Закон № 606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Аналогічні положення містяться також у редакції Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ, яка набрала чинності 05.10.2016.

Матеріалами апеляційного оскарження ухвали встановлено, що виконавче провадження ВП№ 49908345 щодо виконання наказу №902/1522/14 від 05.05.2015 відкрито постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м. Києва від 25.01.2016(а.м.о.у. 6).

07 червня 2016 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заявою про закінчення виконавчого провадження повідомляв орган ДВС про припинення зобов'язань ПАТ "НАК "Нафтогаз України" перед ДП "Теплокомуненерго Маяк»" ПАТ «Маяк» у сумі 1549,58 грн., згідно постанови Вищого господарського суду України від 22.04.2015 у справі №902/1522/14 у сумі 1549,58 грн. – судові витрати, шляхом зарахування ДП "Теплокомуненерго Маяк»" ПАТ «Маяк» перед ПАТ "НАК" Нафтогаз України" згідно рішення господарського суду Вінницької області від 30.09.2014 у справі № 902/1234/14 у сумі 67853,45 грн.- відшкодування судових витрат (а.м.о.у. 8).

Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, повинні бути: зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку із чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань з передачі родових речей, зокрема грошей).

Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог.

Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав; строк виконання таких вимог не настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення.

Шляхом зарахування можуть припинятися зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань (Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 р. у справі №6-2784цс15 та від 01.11.2005 р. № 15/154).

У відповідності до ч. 5 ст. 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

При цьому, шляхом постановлення рішення підтверджується наявність чи відсутність правовідносин, а також вноситься в них ясність та визначеність.

Вимоги про зарахування яких зазначено у заяві ПАТ НАК "Нафтогаз України" мають однорідний грошовий характер та підтверджені відповідними судовими рішеннями.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що доказів заперечень чи спростування щодо заявленого ПАТ НАК "Нафтогаз України" до ДП "Теплокомуненерго Маяк»" ПАТ «Маяк» зарахування матеріали оскарження ухвали не містять.

У заяві про закінчення виконавчого провадження №14/2-1032В від 06.06.2016 позивач просив в т.ч. закінчити виконавче провадження № 49908345 щодо виконання наказу від 05.05.2015 про стягнення 1549,58 грн. на підставі того, що він виконав рішення господарського суду самостійно, оскільки зазначене зобов'язання припинилось шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви 26.02.2016 № 26-1072/1.2.-16 .

Колегія суддів зазначає, що у заяві від 26.02.2016 № 26-1072/1.2.-16 про зарахування зустрічних однорідних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" повідомляло про припинення шляхом зарахування своїх зобов'язань перед ДП "Теплокомуненерго Маяк»" ПАТ «Маяк» у сумі 1549,58 грн., а саме: згідно постанови Вищого господарського суду України від 22.04.2015 у справі №902/1522/14 у сумі 1549,58 грн. – судові витрати.

Крім того, ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Вінницький завод "Маяк" в поясненнях № 283 від 20.09.2017 року зазначає, що у НАК "Нафтогаз України" відсутня заборгованість перед ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Вінницький завод "Маяк" зі сплати судових витрат згідно з постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 у справі № 902/1522/14 у сумі 1549,58 грн. у зв'язку із зарахуванням сторонами зустрічних однорідних вимог(а.м.о.у. 26).

Враховуючи відсутність заперечень ДП "Теплокомуненерго Маяк»" ПАТ «Маяк» проти зарахування та те, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" повідомляло про припинення шляхом зарахування зобов'язань перед ДП "Теплокомуненерго Маяк»" ПАТ «Маяк» заявою від №14/2-1032В від 06.06.2016, а тому неврахування даної заяви у ВП №49908345 не може свідчити про невиконання боржником наказу від 05.05.2015 щодо виконання якого порушено виконавче провадження ВП №49908345.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній станом на момент направлення заяви про закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Аналогічні положення також містить п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ.

Отже, враховуючи викладене, виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду Вінницької області № 902/1522/14 від 05.05.2015 підлягало закінченню у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення.

Матеріалами оскарження ухвали встановлено, що ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в поданій до господарського суду Вінницької області скарзі на дії органу державної виконавчої служби просить суд визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП №49908345:

- постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 154,95 грн.;

- постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

Визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 08.08.2017 винесені в межах виконавчого провадження ВП №49908345, про:

- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 154,95 грн.;

- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн(а.м.о.у 1-4).

Поряд з цим, матеріалами оскарження ухвали встановлено, що 25.09.2017 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява б/н від 20.09.2017 року за підписом представника Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за довіреністю Прокоф`євої Л.В. про збільшення вимог скарги на дії органу державної виконавчої служби, в якій, окрім вимог скарги № 14/5-905В від 28.08.2017 року, заявлено додаткові вимоги, а саме:

- визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно незакінчення виконавчого провадження № 49908245 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду Вінницької області від 05.05.2015р. № 902/1522/14;

- зобов'язати державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 49908345 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду Вінницької області від 05.05.2015р. № 902/1522/14.

Однак, ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.09.2017 у справі №902/1522/14 заяву б/н. від 20.09.2017 року Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про збільшення вимог скарги на дії органу державної виконавчої служби повернуто без розгляду.

Отже, вимоги заявника про визнання незаконними дій Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП №49908345:

- постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 154,95 грн.;

- постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн. та недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 08.08.2017 винесені в межах виконавчого провадження ВП №49908345, про:

- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» виконавчого збору у розмірі 154,95 грн.;

- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн., підлягають задоволенню.

За змістом ч.ч. 1, 6 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній станом на момент направлення заяви про закінчення виконавчого провадження), виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст.47, п.п. 2 і 8 ч. 1 ст. 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Доказів відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору у розмірі 154,95 грн. судам першої та апеляційної інстанції надано не було.

Крім того, в матеріалах оскарження ухвали не містяться винесені в межах ВП №49908345 постанови від 08.08.2017 р. про стягнення з боржника виконавчого збору і витрат виконавчого провадження, дії щодо винесення яких скаржник просив визнати незаконними, а вказані постанови недійсними.

Однак, факт прийняття вищезгаданих постанов підтверджується постановою про арешт коштів боржника від 19.08.2017 ЗВП №38095514 (а.м.о.у 38 зворотня сторінка – 44).

Вказані постанови прийнято після набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ.

Поряд з цим, виконавче провадження №49908345 по виконанню наказу від 05.05.2015 відкрито 25.01.2016 у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV (далі за текстом - Закон від 21.04.1999 №606-ХІV), ч. 1 ст. 28 якого передбачала винесення постанови про стягнення виконавчого збору після закінчення строку на добровільне виконання рішення суду та його невиконання боржником.

Доказів вчинення державним виконавцем під час дії редакції Закону від 21.04.1999 №606-ХІV дій щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження матеріали оскарження ухвали не містять.

Враховуючи те, що після виконання боржником наказу від 05.05.2015, виконавче провадження з виконання цього наказу підлягало закінченню згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону №606-ХІV (або п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VІІІ), колегія суддів дійшла висновку про те, що подальше примусове виконання наказу у зведеному виконавчому провадженні є неправомірним.

Відповідно до п. 7 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Тобто з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата, а відповідно розпочаті після набрання чинності новим Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, підлягали здійсненню саме у відповідності до нового Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ.

Стаття 27 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ визначає, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Частина 5 даної статті передбачає випадки, в яких виконавчий збір не стягується, зокрема, згідно за змістом п. 6: "виконавчий збір не стягується - згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом".

Тобто, виконавчий збір за постановами державних виконавців про стягнення виконавчого збору, які винесені до набрання чинності цим Законом, не стягується, оскільки Законом від 02.06.2016 №1404-VІІІ врегульовано зовсім іншу процедуру нарахування та стягнення виконавчого збору, ніж та, яка була передбачена Законом від 21.04.1999 №606-ХІV.

Так, згідно ч. 3 ст. 40 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ: "у разі - закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч. 9 ст. 27 цього Закону), 11, 14 і 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, закінчення виконавчого провадження, як виконавча дія, є підставою для настання відповідних правових наслідків, які передбачені саме тим нормативним актом, на підставі якого і вчиняється закінчення провадження у справі, в т.ч. винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Такий наслідок, згідно приписів Закону в новій редакції обумовлений тим, що згідно ст. 27 цього Закону та розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (в редакції чинній станом на 08.08.2017), виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум або закінчення виконавчого провадження згідно ст. 39 Закону в розмірі 10% від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу.

Оскільки докази відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови від 08.08.2017 про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконавчого збору відсутні, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до п.6 ч. 5 ст. 27 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ виконавчий збір за постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 154,95 грн. від 08.08.2017 не може бути стягнутий, оскільки на даний час виконавчий збір підлягає стягненню в порядку, передбаченому Законом від 02.06.2016 №1404-VІІІ - з винесенням відповідної постанови на стадії закінчення виконавчого провадження.

Крім того, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника (Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.02.2015 р. у справі №3-217гс14).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про незаконність дій державного виконавця щодо винесення постанови від 08.08.2017 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 154,95 грн..

Щодо вимог в частині визнання незаконними дій щодо винесення постанови ВП №49908345 від 08.08.2017 про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

У ст. 42 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ (в редакції чинній станом на 08.08.2017) зазначено, які саме суми включаються до коштів виконавчого провадження та яким чином здійснюється їх стягнення.

Частиною 4 статі 42 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ (в редакції чинній станом на 08.08.2017) визначено, що у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення. При цьому вказані дії вчиняються на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження.

Згідно п. п. 1 - 2 р. VI "Фінансування виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. № 2832/5) встановлено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів того, що станом на 08.08.2017 ВП №49908345 знаходилось на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, повернення наказу № 902/1522/14 від 05.05.2015. стягувачу або закінчення виконавчого провадження, колегія суддів зазначає про незаконність дій державного виконавця щодо винесення постанови від 08.08.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

Щодо посилання органу ДВС в запереченні на скаргу на дії органу ДВС та апеляційній скарзі про те, що оскаржувані постанови від 08.08.2017 у ВП №49908345 не виносились, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що даний факт спростовуються матеріалами справи, а саме постановою про арешт майна боржника від 09.08.2017 винесеною у ЗВП №38095514.

Щодо посилань органу ДВС в апеляційні скарзі на те, що постанову про арешт коштів боржника по зведеному виконавчому провадженню на загальну суму 7017828,98 грн. до складу якого включено також виконавче провадження ВП №49908345 на загальну суму 2004,53 грн. скасовано постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.09.2017 у справі №826/10966/17 від 28.09.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст.255 КАС України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Матеріалами оскарження ухвали встановлено, що ухвалою Киїівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №826/10966/17 апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2017 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 19.08.2017 ВП №38095514, повернуто заявникові(а.м.о.у – 215).

Отже, колегією суддів встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.09.2017 у справі №826/10966/17 від 28.09.2017 набрала законної сили тільки – 14.12.2017 року, тобто вже після постановлення оскаржуваної ухвали господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 року у справі № 902/1522/14.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи..

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Однак, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду від 21.11.2017 року у справі № 902/1522/14 прийнята у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 року у справі № 902/1522/14 задоволенню не підлягає. Ухвала господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 року у справі № 902/1522/14 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 267-271, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.11.2017 року у справі № 902/1522/14 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційну інстанцію в порядку, передбаченому ГПК України.

3. Матеріали оскарження ухвали по справі №902/1522/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.