ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2006 р. | № 10/268-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, |
Волковицька Н.О., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське борошно” |
на рішення | господарського суду Херсонської області від 02.11.2005 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське борошно” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Маас Україна” |
про | стягнення 44766, 20 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | Петиченко В.С. –дов. № 101 від 26.04.2006 |
від відповідача: | Куцак А.П. –дов. від 10.07.2006 |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 02.11.2005 господарського суду Херсонської області відмовлено в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права, законні інтереси якого порушено.
Не погоджуючись з рішенням ТОВ “Українське борошно” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить його скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України , відповідно до якої спричинена відповідачем майнова шкода повинна бути відшкодована у повному обсязі так як із-за того, що відповідач належним чином відібрав проби товару та видав картки аналізу товару з неякісними показниками.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічна норма права міститься у ст. 22 Цивільного кодексу України. Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, які є підставою цивільно-правової відповідальності.
Відсутність хоча б одного із елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих ним на себе зобов'язань, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Господарський суд обґрунтовано, дійшов висновку про те, що вини відповідача у понесених позивачем додаткових витрат з пошуку вільних ємностей для вивантаження гороху не має, оскільки термінал ТОВ "Дніпро Карго Лімітед" вільних ємностей не надав, в зв'язку з чим і відповідач зі справи і представники Державних хлібних інспекцій були позбавлені можливості здійснювати аналіз якості гороху відповідно до вимог зазначеного ДОСТу, що підтверджується актом, складеним представниками ДХІ Херсонської і Дніпропетровської областей та позивача 10.08.2005.
Крім того, господарським судом правомірно відмовлено у стягненні з відповідача неотриманого прибутку, оскільки відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто позивачем не доведено наявність вини у діях відповідача та причинного зв’язку між діями та понесеними збитками і неотриманим прибутком.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 02.11.2005 господарського суду Херсонської області зі справи № 10/268-05 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Н.О. Волковицька
Г.П. Коробенко