У Х В А Л А

12 лютого 2018 року

м. Київ

Справа № 800/480/17 (А/9901/46/18)

Провадження №11-83сап18

Суддя Великої Палати Верховного Суду Саприкіна І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2017 року у справі за його адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, в якому просив: визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді Тернівського районного суду міста КривогоРогу ОСОБА_5 та щодо ненадання належної відповіді на запит від 13 травня 2017 року; зобов'язати Вищу раду правосуддя відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Лиходєдова А.В. та надати протягом п'ятнадцяти днів належну обґрунтовану відповідь на запит позивача від 13 травня 2017 року вказаний запит.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09 листопада 2017 року відмовив у відкритті провадження за п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм процесуального права, 21 грудня 2017 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду України апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, ухвали та просить направити його адміністративний позов з доданими матеріалами до належного суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25 січня 2018 року передав на розгляд до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2017 року у справі за його позовом до Вищої ради правосуддя про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії на підставі підп. 1 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - КАС України в редакції Закону № 2147-VIII ).

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам ст. 296 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII), оскільки на порушення пунктів 1-3, 8 ч. 2 цієї статті в апеляційній скарзі не зазначено: правильного найменування суду апеляційної інстанції, до якого має подаватися апеляційна скарга, а не заява про перегляд судового рішення; найменування суду першої інстанції, який прийняв рішення, номера справи та дати ухвалення рішення; реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера та серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, електронної пошти, за наявності; дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Крім того, апеляційна скарга ОСОБА_2 не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII), а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Водночас ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, на обґрунтування якого послався на тяжкий майновий стан та надав довідку з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради від 02 листопада 2017 року у якій зазначено, що він отримав допомогу по догляду за інвалідом І групи у період з травня по жовтень 2017 року в сумі 164 грн 52 коп., а також відомість з Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06 лютого 2017 року, згідно з якою ОСОБА_2 з 01 січня по 30 вересня 2016 року отримав державну та соціальну матеріальну допомогу в сумі 145 грн 44 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 ст. 132 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Отже, суд знаходить, що клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки умови для звільнення його від сплати судового збору відсутні, а належних доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан та відсутність інших джерел доходу на момент подання апеляційної скарги скаржником не надано.

На підставі підп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1544 грн.

З огляду на наведені вище норми законодавства за подання апеляційної скарги на ухвалу суду скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 1544 грн.

Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір» (Верховний Суд, 055)», призначення платежу - 101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України; Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД.

Також, всупереч вимогамп. 2,3 ч. 5 ст. 296 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) скаржником не додано до апеляційної скарги її копії з письмовими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

Щодо процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення слід зазначити таке.

Згідно з підп. 13 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Як убачається із апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_2 пропустив передбачений зазначеною статтею процесуальний строк, оскільки оскаржуване рішення Вищого адміністративного суду України ухвалено 09 листопада 2017 року, а апеляційну скаргу ним подано лише 21 грудня 2017 року, що підтверджується відтиском штампу на конверті, доданому до апеляційної скарги, тобто з порушенням строків, передбачених зазначеною вище нормою.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII)).

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» ).

Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України(в редакції Закону № 2147-VIII) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями ст. 169 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.

З огляду на викладене, суд дає можливість скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув зазначені недоліки.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 266, 296, 298 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 листопада 2017 року - залишити без руху.

Надати особі, яка подала апеляційну скарги строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. Саприкіна