Справа № 2-  154 / 2009 р.

                                              Р І Ш Е Н Н Я                                         .

                                        І М” Я  М        У К Р А Ї Н И

    03  грудня  2009  року  Середино-Будський  районній суд  Сумської  області  у  складі:

головуючої  -  судді -  Дубінчиної  Т.М..

при  секретарі         -  Новіковій  І.В..

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  у  м.С-Буді  цивільну   справу  за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  встановлення порядку  користування  земельною  ділянкою та усунення  перешкод у  здійсненні  права  користуватися  нею,-

                                         в с т а н о в и в:

             Позивачка ОСОБА_1   звернулась  до  суду  з  позовом,

в  якому просить встановити  порядок  користування земельною  ділянкою і  усунути  перешкоди  з  боку  відповідача в  зв»язку з  користуванням  цією  землею.

      Свої  вимоги  позивачка  обґрунтовує  наступним.

В 1964р. в с. З-Новгородське, Середино-Будського району був зданий в експлуатацію трьохквартирний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 а дві інших - ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Земля під будинком зайнята господарчими будівлями та двором і належить З-Новгородській селищній Раді, яка не приватизована. Право власності на квартиру підтверджено технічним паспортом.

До 1992 року взаємини між всіма сусідами були добрі. Але коли в 1992р. ОСОБА_2. самовільно побудував паркан, розташований від кута будинку до будівлі, позначеної на схематичному плані літерою «Г», тобто до погребні і почались свари. ОСОБА_2. вирішив, що територія за парканом належить йому і не став пускати туди її та  її чоловіка ОСОБА_4  Вони вимушені ходити між будівлями, позначеними на схематичному плані літерами «Д» і «Г», тому що в кутку двора розташований їх сарай, а далі знаходиться город, де вони садять картоплю, моркву, капусту та інші овочі. Крім того, у них є своя  худоба ,тому на городі кожного дня вони  рвуть траву.

Але починаючи з 1992р. ОСОБА_2. став перешкоджати їм здійснювати своє право на користування загальним двором, зокрема проходити між будівлями, позначеними на плані літерами «Д» і «Г».

На протязі цього періоду ОСОБА_2. неодноразово погрожував їм фізичною розправою, а іноді розпускав руки, наносячи їй та  її чоловіку побої.  Вона неодноразово зверталася до селищної Ради, міліції, але це не приносило результатів.

    27 липня 2009р. внаслідок їх  скарги в селищну Раду, була створена комісія,яка

- зробила висновок, що ОСОБА_2. незаконно перешкоджає в пересуванню сусідів по території двору, самовільно побудував паркан, прийшла до висновку, що поділити територію двору на три неможливо через розміри та конфігурацію прибудинкової території.

Вважає, що відповідач ОСОБА_2 порушує вимоги ст. 42 Земельного Кодексу України щодо порядку використання земельної ділянки на якій розташований багатоквартирний житловий будинок. Також ОСОБА_2. порушує вимоги ст. 103 Земельного кодексу України відносно добросусідства.

        У  судовому  засіданні  позивачка  ОСОБА_1 на  своїх  вимогах наполягає  з  підстав,  викладених  у  позовній  заяві,  пояснила,  що земельні  ділянки  ні  в  кого  з  співвласників  не  приватизовані.  Між  домами землі  спільного  користування,  двір  не  поділений.  А  ОСОБА_2. побудував  паркани, навіс весною  2009  року і  раніше, перегородив  двір,   перешкоджає  їм  користуватися  двором загального  користування,  не  пускає  їх  ходити  по  двору,  постійно  погрожує  розправою.

     Відповідач ОСОБА_2. позовні  вимоги ОСОБА_1 не  визнав,  суду  пояснив,  що дійсно  він  побудував  паркани, навіси, на  які  вказує  ОСОБА_1  і   комісія,  але  вважає,  що  побудував  він  всі  споруди  на  своєму  дворі,  на  своїй  території,  а  не на  дворі загального  користування. Ці  землі  не  належать  Зноб-Новгородській    раді,  а  належать  Унечській  дистанції цивільних  споруд.

         Суд,  розглянувши  матеріали  справи,  вислухавши  пояснення сторін,  свідків,,    вважає , що  позовні  вимоги   ОСОБА_1  обґрунтовані  і  підлягають  частковому задоволенню .

      Згідно  ст.42 Земельного  Кодексу України :

. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

2. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

3. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

4. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

       Згідно ст..391 Цивільного  Кодексу  України :

« Власник  має  право вимагати усунення  перешкод у   здійсненні ним права користування та  розпорядження своїм  майном «.

        Судом встановлене  наступне. .

       На  підставі  договору  купівлі  -продажу  від  08.12.1992  року ОСОБА_1 належить  43/100 житлового  будинку з  надвірними  будівлями  ,  розташованими  за  адресою  АДРЕСА_1 що  підтверджується  копією  договору купівлі-продажу, технічним паспортом  на  дім.

     На  підставі  свідоцтва на  право  особистої  власності на  жилий  будинок від 27 лютого 1995  року, 30/100 житлового  будинку,  розташованого    за  адресою  АДРЕСА_2 належить  ОСОБА_2, що  підтверджується  копією  свідоцтва,технічним  паспортом.    

   Земля,  на  якій  знаходиться  дім  по  АДРЕСА_1 знаходиться  на  території Зноб-Новгородської  сільради. Згідно  довідок  Зноб-Новгородської  сільради від 01 грудня  2009  року  за  №№ 77, 78,  гр..ОСОБА_1  та  гр..ОСОБА_2 мають  не  приватизовані  земельні  ділянки для  ведення особистого підсобного  господарства загальною  площею 0,15  га, які  розташовані по  АДРЕСА_1 і  знаходяться  у   їх  постійному  користуванні.

    Як  вбачається  з схематичного  плану земельної  ділянки  по АДРЕСА_1у

селищі  Зноб-Новгородське,  земля між власниками  домів  не  розділена. знаходиться   у  загальному  користуванні співвласників квартир.

     Між  сусідами  ОСОБА_1-позивачкою  по  справі  і  ОСОБА_2.-відповідачем виникають  постійні  конфлікти  з  приводу  користування  двором. ОСОБА_2. побудував на дворі  загального  користування   паркани,  навіс,  перешкоджає  користуватись  ОСОБА_1.  спільною  землею,  вважаючи,  що земля, на  який  він побудував  паркани, належить  йому.

   Ці обставини  підтвердили  допитані  в  суді  свідки.

   Свідок ОСОБА_5 –секретар Зноб-Новгородського  виконкому  суду  пояснила,  що протягом  багатьох  років у  виконком  надходять  скарги  від

ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  з  приводу  користування землею  у  дворі. Земля  у  цьому  дворі  не  приватизована  власниками  квартир. Землі  знаходяться  на  території

Зноб-Новгородської  сільради. Вона неодноразово  виходила розбиратися  зі  скаргами . Дійсно. ОСОБА_2. збудував  самовільно  паркани  та  навіс  у  дворі  загального  користування, перешкоджає ОСОБА_1 користуватися  спільним  двором.  

    Свідок   ОСОБА_6 – начальник  відділу містобудівництва,  архітектури та  житлово-комунального  господарства райдержадміністрації,  суду  пояснив,  що  сусіди багатоквартирних жилих  домів  мають  рівні  права на  користування придомовою  земельною  ділянкою. Якщо  земля  знаходиться  в  межах  населеного  пункту,  то всі  будівлі на  цій  землі робляться  з   згоди  сільради. Земля біля  дому  по  АДРЕСА_1  ні  в  кого з  власників  квартир  не  приватизована.  Земля  належить  Державі.  Двір неможливо  поділити. Всі  повинні  користуватись  спільно  загальним  двором, а  ОСОБА_2  відгородив  свою  квартиру  парканами,  навісом. Дійсно,  у  плані  земельної  ділянки  ОСОБА_2.  нанесені  паркани,  навіс, але  в план   заносяться  всі фактичні прибудови. Ці  прибудови  споруджені  самостійно  ОСОБА_2.  без  дозволу  сільради.  Він  входив  у  склад  комісії, яка  23  жовтня  2009  року обстежила при будинкову  територію в  АДРЕСА_1. Було  встановлено,  що  гр.-ном  ОСОБА_2. поставлена  огорожа,  яка  перешкоджає гр..ОСОБА_1  вільне  пересування по  при  будинковій  території .

      Свідок ОСОБА_7-  депутат  Зноб-Новгородської  міськради  суду  пояснив,  що він 23  жовтня  2009  року входив  у  склад  комісії,  яка обстежила прибудинкову  територію в  АДРЕСА_1. Дійсно,  ОСОБА_2. у  дворі  загального  користування  збудував   паркани, навіс  з  дерева між  двома  приватизованими  квартирами-  своєю  та  ОСОБА_1,  мотивуючи  тим, що  то  його  територія.

    Як  вбачається  з акту  обстеження при будинкової  території у  АДРЕСА_1 земельна  ділянка під трьохквартирним житловим  будинком знаходиться в  державній  власності і  є  у  постійному  користуванні всіх  трьох  сімей. Гр.-ном  ОСОБА_2.  поставлена огорожа ,  яка  перешкоджає гр..ОСОБА_1 вільне  пересування по  при  будинковій  території ( огорожа  поставлена  з  трьох частин : 1  частина від  сараю в  сторону  будинку  висотою 1,75 м., довжиною  2,25  м. ; 2  частина -  від  будинку до  самовільно збудованого  навісу гр..ОСОБА_2, висотою  2,07  м., довжиною 7, 72  м.  ;  3  частина- від  самовільно  збудованого  навісу до  льоху ,  висотою 1,92  м., довжиною 5,80 м. )  Також  гр.-нин  ОСОБА_2 самовільно  збудував  навіс розмірами 3,25  м. х 2,15  м. Розміри  та  конфігурація прибудинкової  території, на  який  розташований житловий  будинок на  належні до  нього  будівлі та  споруди,  розташування самих господарчих  споруд та  земельних  ділянок для  обслуговування жилого  будинку виключають можливість  поділу цієї  території на  трьох господарів. Цю прибудинкову територію доцільно залишити у  спільному користуванні  мешканців цього  будинку ( л.д.34).

     Враховуючи вищевикладене,  не  підлягають  задоволенню  вимоги  ОСОБА_1  у  частині  встановлення порядку   користування земельною  ділянкою.

     Що  стосується інших  позовних  вимог ОСОБА_1,  то вони  обґрунтовані і  підлягають  задоволенню.  Дійсно,  ОСОБА_2 не  має  права  загороджувати частину прибудинкової  території   і чинити  перешкоди у  вільному  пересуванні сусідів по території  без  згоди на  це  всіх співвласників трьохквартирного житлового  будинку.  Землі  ні  в  кого  з  співвласників  не  приватизовані і   посилання  ОСОБА_2  на  те,  що  він  збудував  споруди  на  своїй  території – необґрунтовані. Ніякої  згоди   сільради ,  як  того  вимагає Закон ,на  будівлю  цих  споруд  ОСОБА_2. не

має, тобто побудував  їх  самостійно.  

            На  підставі  вищевикладеного,  керуючись  ст.ст.10,209, 88  ЦПК  України, ст.ст. 42, 103 Земельного  Кодексу України, 391  ЦК  України, суд,-

                                  В и р і ш и в:

          Задовольнити    частково позов ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  встановлення порядку  користування  земельною  ділянкою та усунення  перешкод у  здійсненні  права  користуватися  нею.-

        Зобов»язати  ОСОБА_2 усунути  перешкоди в  користуванні земельною ділянкою,  розташованою при  будинковій території трьохквартирного житлового  будинку по  АДРЕСА_1  у  селищі  Зноб-Новгородське С-Будського  р-ну  Сумської  області.

    Зобов»язати ОСОБА_2 знести  зведені  ним  самовільно

споруди  на вищевказаній  земельній  ділянці,  а  саме  : огорожу від  кута  будинку  до  будівлі, позначеної  на  схематичному  плані літерою  « Г»,  поставлену  з  трьох частин (1  частина від  сараю в  сторону  будинку  висотою 1,75 м., довжиною  2,25  м. ; 2  частина -  від  будинку до  самовільно збудованого  навісу гр..ОСОБА_2., висотою  2,07  м., довжиною 7, 72  м.  ;  3  частина- від  самовільно  збудованого  навісу до  льоху ,  висотою 1,92  м., довжиною 5,80 м. ) ,  а  також знести самовільно  збудований  ОСОБА_2. навіс розмірами 3,25  м. х 2,15  .

     В  останній  частині  позовних  вимог  ОСОБА_1  відмовити  за  необгрунтованністю.

       Стягнути з  ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_1  судові  витрати : держмито-8 грн. 50  коп.  та 38 грн. – витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи,  а  всього 46 грн. 50  коп.

             На рішення може бути протягом десяти днів після його оголошення подана заява про апеляційне оскаження рішення, а протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження може бути подана апеляційна скарга.

     Рішення  набране  на  комп’ютері  і  має  силу  оригіналу.

Суддя  С-Будського   райсуду  Сумської  області                    Т.М.  Дубінчина.