Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 404/2382/14-ц

№ провадження 22-ц/781/293/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А. В.

Доповідач Дуковський О. Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.02.2018 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М. Єгорової С.М.

розглянувши в порядку ч.2 ст. 369 ЦПК цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.10.2017 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заявник вказував, що 26.11.2015 року Апеляційним судом Кіровоградської області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 700005585 від 14.04.2008 року в сумі 613866,15 грн., яка складається з заборгованості по кредиту 80859,67 грн., заборгованості по відсотках 52515,21 грн., пені 80000,00 грн., та судовий збір в розмірі 3654 грн.

26.09.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» та публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено Договір факторингу № 2016-ЗАБ/ДГ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 700005585 від 14.04.2008 року перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 700005585 від 14.04.2008 року було укладено договір поруки між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 №700005585-П .

Просив на підставі ст.ст. 512,514 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» замінити публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.10.2017 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача, а саме публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» у справі № 404/2382/14-ц.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду боржник - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу,в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Зазначає, що судом першої інстанції під час постановлення ухвали суду були неправильно застосовані норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції не досліджено факт стосовно наявності відкритого виконавчого провадження у справі, не досліджено факту, що боржнику не було відомо про Договір факторингу між ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» та публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» і не досліджувалися докази укладення такого договору. Також судом не взято до уваги, що первісний стягувач пропустив строки для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Заявник - ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ухвала Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.10.2017 року постановлена у відповідності до чинного законодавства. Вказує, що заміна сторони виконавчого провадження відбувалася на підставі чинного законодавства.

У прохальній частині відзиву заявник помилково посилається на ухвалу суду, що не стосується даної справи.

Згідно з ч.1,3 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи категорію та складність даної справи, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, доводів відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції послався на відповідність даної заяви ст..ст. 512,514 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 378 ЦПК України, що діяла на час розгляду заяви.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2008 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитним договір № 700005585. Згідно умов якого ПАТ «Альфа-Банк» надав позичальнику грошові кошти у розмірі 15 310,81 доларів США, для придбання автомобіля FIAT Punto Active, строком користування до 15 квітня 2015 року з відсотковою ставкою 14,50% річних (том 1 ма.с.5-9).

В забезпечення кредитних зобов'язань між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 14 квітня 2008 року № 700005585-П (том 1а.с.11). За умовами якого ОСОБА_2, як поручитель поручається за виконання позичальником ОСОБА_5 обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і боржник. У разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору та систематичного порушення боржником своїх зобов'язань по сплаті кредиту позичальнику та поручителю було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, заборгованість за відсотками та пені за невиконання умов договору.

У добровільному порядку позичальником та поручителем не було погашено заборгованість за кредитним договором ,а тому публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося за захистом до суду.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.11.2015 року задоволено частково позов публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 613 866,15 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 80 859,67 грн.; заборгованості по відсотках 52515,21грн.; пені 80 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 3654 грн. (том 1 а.с. 209 -216).

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» та публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено Договір факторингу від 26.09.2016 року № 2016-ЗАБ/ДГ (том 2 а.с.4-6).

Відповідно до вказаного вище договору право грошової вимоги за кредитним договором № 700005585 П від 14.04.2008 року перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

Заявник звертаючись з заявою про зміну стягувача, як доказ надав копію вказаного вище договору факторингу від 26.09.2016 року, і цей договір був досліджений судом першої інстанції, як належний та допустимий доказ у справі, а також акт прймання - передачі реєстру боржників від 26.09.2016 року до договору факторингу (том 2 а.с 7).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» зареєстровано в установленому порядку як фінансова установа, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи (том 2 а.с. 78).

Твердження ОСОБА_2 про те, що існують сумніви щодо укладення договору факторингу є необґрунтованими і безпідставними

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.11.2015 року набрало чинності, а тому підлягає виконанню сторонами, які набули статусу стягувач та боржник. У разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання.

Згідно ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до п.1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Якщо виконавче провадження не було відкрито це не є підставою для відмови у задоволенні заяви про зміну сторони виконавчого провадження, як на це посилається ОСОБА_2, оскільки законодавством не передбачено, що заміна сторони виконавчого провадження можлива виключно за наявності відкритого виконавчого провадження на примусове виконання судового рішення

В результаті укладення договору факторингу не внесено жодних змін до умов кредитного договору та умов договору поруки, та не було змінено обсяг відповідальності поручителя, а лише сталася заміна особи кредитора.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням.

Згода боржника на заміну кредитора законодавством не передбачена, а повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні має на меті виключно захист інтересів нового кредитора, який бере на себе ризик щодо несприятливих для себе наслідків у зв'язку із таким неповідомленням боржника, але це не є підставою для відмови у заміні стягувача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо не повідомлення боржника про укладення договору факторингу є необґрунтованими.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» має право вимоги за договором поруки, оскільки зміни в особі боржника не відбулися, а у відповідності до ст.. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора, в тому числі права вимоги до виконання зобов'язання, яке забезпечене порукою.

Відповідно до ст. 378 ЦПК України, чинній на час розгляду справи за заявою, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

У зв'язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно вимог до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження , що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про заміну сторони виконавчого провадження у справі, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.10.2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

13.02.2018 року - виготовлено повне судове рішення.

Головуючий:

Судді: