КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-31406/08
№ 2а-3990/08 Головуючий у 1 інстанції Мультян М.Б.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.
Демченко Т.І
за участю:
позивача – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2008 року ОСОБА_5 (далі-позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (далі-відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача по відмові у наданні йому статусу інваліда війни другої групи та зобов’язання відповідача надати йому статус інваліда війни другої групи та видати відповідне посвідчення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено .
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Вінницьким окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 проходив з 30.10.1978 року по 06.07.1998 року військову службу в органах Служби безпеки України.
10.06.1998 року згідно наказу №39-ос був звільнений із військової служби за віком.
5 липня 1991 року підчас виконання службового завдання потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, під час якої отримав черепно-мозкову травму та інші тілесні ушкодження. В результаті службового розслідування дані тілесні ушкодження були визнанні такими, що отримані під час виконання службових обов’язків. Після звільнення розпочав лікування, а після погіршення стану здоров’я позивачеві було призначено 2 групу інвалідності, що підтверджується довідкою серії АВ №001306.
Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи в довідці серії АВ №001306 причиною інвалідності визнано захворювання, що отримано в період проходження військової служби.
21.11.2007 року позивач звернувся до начальника УСБУ у Вінницькій області з заявою про визнання його інвалідом війни, так як травми були отримані під час виконання службових обов’язків.
20.12.2007 року позивачеві була надана відповідь, в якій зокрема зазначалось, що підстав для надання статусу інваліда війни немає.
Позивач вважає, що йому незаконно відмовлено в наданні статусу інваліда 2 групи, тому і звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Колегія суддів знаходить, що при вирішенні даного спору Вінницьким окружним адміністративним було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та вірно вирішено заявлений спір.
При цьому апеляційна інстанція виходить з того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову.
Відповідно до положень Закону України, а саме п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У відповідності до п. 4 «Положення про медико-соціальну експертизу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. N 83 визначено, що причинами інвалідності є - захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби.
Отже, повинен бути встановлений прямий причинний зв'язок між захворюванням, внаслідок якого настала інвалідність і виконанням службових обов’язків. Зокрема, повинно бути доведено позивачем, що саме отримані ним під час служби в органах Служби безпеки України травми стали причиною захворювання, яке привело до інвалідності.
Так як позивачем зазначені обставини не доведені, то підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.
Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії , необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року – без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю.Коротких
Ухвала в повному обсязі складена 23.11.2009 р.