КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-31498/08
№ 2а-8104/08 Головуючий у 1 інстанції Сауляк Ю.В.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.
Демченко Т.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Замостянського районного відділу міліції УМВС України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Замостянського районного відділу УМВС України у Вінницькій області про відмуну рішення про депортацію,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2008 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Замостянського районного відділу УМВС України у Вінницькій області (далі – відповідач), в якому просив відмінити рішення заступника начальника Замостянського районного відділу УМВС України у Вінницькій області від 14 квітня 2008 року №16/08 про його видворення за межі України.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення заступника начальника Замостянського районного відділу УМВС України у Вінницькій області від 14 квітня 2008 року №16/08 про видворення позивача за межі України.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Вінницьким окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вінницький окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційна інстанція погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Колегія суддів знаходить, що при вирішенні даного спору Вінницьким окружним адміністративним судом було правильно застосовано норми матеріального ї процесуального права та вірно вирішено заявлений спір.
Як вбачається із матеріалів справи громадянин Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Рішення начальника Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 від 14 квітня 2008 року був видворений за межі України із забороною в’їзду строком на два роки.
Відповідно до вказаного Рішення підставою для видворення стало те, що позивач неодноразово порушував норми діючого законодавства України, зокрема: порушував порядок реєстрації - так позивач був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, а фактично проживає у м. Вінниці; займається торгівлею промислових товарів на ринку «Привокзальний» без документів на право здійснення торгівельної діяльності; вчиняв адміністративні правопорушення передбачені ст. 173 та ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначені підстави та порядок видворення іноземців за межі України. Зокрема згідно ст. 30 зазначеного Закону за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Статтею 32 цього Закону передбачено, що іноземець та особа без громадянства, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Тобто, з аналізу положень вищезазначеної статті вбачається, що вчинення іноземцем або особою без громадянства адміністративного правопорушння не є обов’язковою підставою для його видворення. Тому в даному випадку, притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до ст.ст. 173, 185 КУпАП не є вагомою підставою для видворення позивача за межі України
Крім того, судом першої інстанції було вірно встановлено, що ОСОБА_1 не порушував порядку реєстрації іноземців, так як позивач хоч і зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується його паспортом, однак в даному випадку лише тимчасово перебував у АДРЕСА_2.
Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано жодних доказів щодо протиправного зайняття позивачем торгівельною діяльністю.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності рішення про видворення позивача за межі України.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.
Таким чином, апеляційну скаргу Замостянського районного відділу міліції УМВС України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Замостянського районного відділу УМВС України у Вінницькій області про відмуну рішення про депортацію , необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Замостянського районного відділу міліції УМВС України у Вінницькій області залишити без задоволення , постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2008 року – без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких
Ухвала в повному обсязі складена 23.11.2009 р.