Справа № 2-2613/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2009 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Овсієнко Ю.К.,
при секретарі Безкоровайній Н.В.
за участю: позивача-відповідача ОСОБА_1,
відповідача-позивача ОСОБА_2В, представника відповідача-позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності та поділ майна подружжя, -
в с т а н о в и в :
07 липня 2009 року позивач-відповідач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ майна подружжя. Свої вимоги мотивувала тим, що 04 листопада 2003 року уклала шлюб із ОСОБА_2 з яким вона вела спільне господарство та мала спільний бюджет. Спільне життя з відповідачем не склалось і на даний час ОСОБА_4 звернулась з позовною заявою до суду про розірвання шлюбу. Позивач-відповідач стверджує, що в період шлюбу з ОСОБА_2 за спільні сімейні кошти ми придбали будинок № 68/1 по вул. Транспортна в м. Чернігові. Договір купівлі-продажу вказаного будинку було зареєстровано на ОСОБА_2 Добровільної згоди про розподіл спільного майна, набутого в період шлюбу, сторони не досягли. Звертаючись до суду ОСОБА_4 просить визнати будинок № 68/1 по вул. Транспортна в м. Чернігові спільним майном подружжя та визнати право власності за нею на Ѕ частину зазначеного будинку та стягнути судові витрати.
З зустрічною позовною заявою до суду звернуся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності та поділ майна подружжя. Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_2 до шлюбу вже мав у своєї власності частини квартир за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2. Дані частини квартир були продані ним і саме за ці гроші був придбаний будинок по вул. Транспортній, буд. № 68\1 за 17609 грн. Відповідач-позивач стверджує, що за весь час шлюбу ОСОБА_4 не працювала. Своїх доходів не мала і була на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_4 має своє постійне місце мешкання де мешкає і в цей час. ОСОБА_2 іншого житла не має. ОСОБА_2 вважає, що це житло належить йому на праві власності в цілому і розділу не підлягає, так як воно було набуте їм самостійно і було набуто взамін проданих ним частин квартир, що були його власністю і за кошти які були його неподільною власністю до укладення шлюбу. За час шлюбу сторони придбали: спальний гарнітур, холодильник, мебльовану стінку, кухонну газову плиту, телевізор, відеоплеєр, пилосос, м’які меблі, половики, кухонний гарнітур, музичний центр, пральну машину, кухонну газову витяжку. Звертаючись до суду ОСОБА_2В просить визнати за ним право власності на будинок № 68/1 по вул. Транспортна в м. Чернігові. Виділити ОСОБА_2 з спільної сумісної власності подружжя наступне майно: спальний гарнітур, холодильник, мебльовану стінку, кухонну газову плиту, телевізор на загальну суму 5859 грн. Виділити ОСОБА_4 з спільної сумісної власності подружжя наступне майно: відеоплеєр, пилосос, м’які меблі, половики, кухонний гарнітур, музичний центр, пральну машину, кухонну газову витяжку. Стягнути з ОСОБА_4 на свою користь судові витрати.
В судовому засіданні позивач-відповідач позов підтримала просила його задовольнити, послалась на обставини викладені в первісному позові. Зустрічний позов визнала в частині поділу домашніх речей, в інший частині просила відмовити.
Відповідач-позивач та його представник в судовому засіданні первісний позов не визнали в його задоволенні просили відмовити, зустрічний позов підтримали, просили задовольнити, пояснили, що частина будинку по вул. Транспортній, буд. № 68 була придбана ОСОБА_2 за кошти отримані ним як частку від продажу приватизованої квартири, яка належала йому, його брату та батькам.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, суд вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню повністю, а зустрічна позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і сторонами не заперечується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 04 листопада 2003 року уклали шлюб . (а.с.5). За час шлюбу сторони придбали таке майно: спальний гарнітур, холодильник, мебльовану стінку, кухонну газову плиту, телевізор, відеоплеєр, пилосос, м’які меблі, половики, кухонний гарнітур, музичний центр, пральну машину, кухонну газову витяжку.
Згідно договору купівлі-продажу від 16.04.2005 року ОСОБА_2 придбав 1/2 частину будинку № 68 по вул. Транспортній за 17609 грн. Загальна вартість нерухомого майна становить 35218 грн. (а.с. 21).
Згідно договору купівлі-продажу від 18.02.2005 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 продали квартиру АДРЕСА_3, яка належить продавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.11.2003 р. Продаж квартири вчинено за 128400,00 грн. (а.с.32).
Виходячи зі змісту ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 69 ч.1 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України, суд може збільшити частку майна дружини, якщо з нею проживає дитина, якщо розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення її фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідно до ст.71 ч.1 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід виділити у власність з спільної сумісної власності подружжя наступне майно: спальний гарнітур, холодильник, мебльовану стінку, кухонну газову плиту, телевізор на загальну суму 5859 грн.
ОСОБА_4 слід виділити у власність з спільної сумісної власності подружжя наступне майно: відеоплеєр, пилосос, м’які меблі, половики, кухонний гарнітур, музичний центр, пральну машину, кухонну газову витяжку.
Враховуючи, що 1/2 частина житлового будинок № 68 по вул. Транспортна в м. Чернігові був придбаний за рахунок коштів, отриманих від продажу квартири, яка належала ОСОБА_2 як співвласнику, суд приходить до висновку, що спірний житловий будинок не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому в задоволенні вимог первісного позову про визнання права власності на 1/2 частину будинку № 68/1 слід відмовити.
Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Враховуючи, що право власності на 1/2 частину будинку № 68 по вул. Транспортна в м. Чернігові належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, тому підстав для додаткового визнання за ним права власності в судовому порядку не має.
Також, згідно ст. 88 ЦПК України, з позивача-відповідача підлягають стягненню на користь відповідача-позивача понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 58 грн. 59 коп. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Витрати відповідача-позивача на правову допомогу стягненню з позивача-відповідача не підлягають, оскільки адвокат, який надавав юридичні послуги, не є особою, що надає правову допомогу відповідно до ст. 56 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 56, 57-61, 79, 88, 208, 209 ЦПК України, ст.ст. 316, 321, 328, 367, 368 ЦК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, -
в и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити повністю.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_2 з спільної сумісної власності подружжя наступне майно: спальний гарнітур, холодильник, мебльовану стінку, кухонну газову плиту, телевізор на загальну суму 5859 грн.
Виділити ОСОБА_4 з спільної сумісної власності подружжя наступне майно: відеоплеєр, пилосос, м’які меблі, половики, кухонний гарнітур, музичний центр, пральну машину, кухонну газову витяжку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 58 грн. 59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду в сумі 30 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення, протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя Ю.К.Овсієнко