УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючої судді - Верховець Т.М.,

суддів - Корнієнко Т.Ю., Ноздрякова В.М.,

з участю прокурора - Євхименко В.В.,

захисників - Олійника Ф.В., Маховика М.В., ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34,

засуджених - ОСОБА_7, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора Євхименка В.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисників Олійника Ф.В., Микал Л.І., ОСОБА_34, засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2009 року,

встановила :

Цим вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.ОсиповичіМогильовської області Республіки Білорусь, громадянина України, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, працював головою Козелецької районної державної адміністрації, проживає в

Справа № 11а1835 Категорія КК: ч. 3 ст. 368

Головуючий у першій інстанції Ясельський А.М.

Доповідач Корнієнко Т. Ю.

АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, не судимий згідно ст. 89 КК України ,

засуджено за ч.3 ст.368 КК України і призначено покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських обов'язків строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Остер Козелецького районуЧернігівської області, громадянина України, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює приватним підприємцем, проживає в АДРЕСА_3, не судимий,

засуджено за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України і призначено покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 з 15.03.2005 року працював на посаді голови Козелецької районної державної адміністрації (далі - Козелецька РДА), яка згідно ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 року № 586-ХІV із змінами і доповненнями, є місцевим органом виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, в даному випадку, на території Козелецького району Чернігівської області, в тому числі, відповідно до ст. 13 та ст. 21 зазначеного Закону України здійснює повноваження по вирішенню питань використання землі та розпорядження землями державної власності відповідно до закону. При цьому, відповідно до ст.ст. 6, 8, 39 та 41 вказаного Закону України «Про державні місцеві адміністрації» та функціональних повноважень голови райдержадміністрації, затверджених розпорядженням голови Козелецької РДА від 20.04.2007 року № 189 він одноособово очолював зазначену районну державну адміністрацію, здійснював керівництво нею, видаючи одноособово в межах своїх повноважень розпорядження, які являлись обов'язковими для виконання на території Козелецького району всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. ОСОБА_7, являючись службовою особою, що здійснює функції представника влади та займає відповідальне становище, на протязі квітня-червня 2007 року вимагав та отримав при пособництві ОСОБА_9 хабар в особливо великому розмірі за наступних обставин.

Так, в один із днів квітня 2007 року житель м. Києва ОСОБА_10 в приміщенні адміністративної будівлі звернувся до голови Козелецької РДА ОСОБА_7 з проханням вирішити, відповідно до вимог ст. 116, 118 та 121 Земельного кодексу України (в редакції Закону 2001 року із змінами і доповненнями), питання про виділення у безоплатну власність шести земельних ділянок розміром по 2 гектари кожна загальною площею 12 га, розташованої поблизу села Крехаїв Козелецького району Чернігівської області, під ведення особистого селянського господарства його матері і п'ятьом колегам по роботі. Довідавшись від ОСОБА_10 про місце розташування земельних ділянок, ОСОБА_7 повідомив йому, що питання може бути вирішено на виділення тільки трьох земельних ділянок загальним розміром 6 гектарів, оскільки на інші 6 гектарів землі в зазначеному місці вже претендують інші підприємства, а детальніше по зазначеному питанню він з ОСОБА_10 обговорить ситуацію пізніше. В один із днів кінця квітня - початку травня 2007 року ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_10 та запропонував зустрітись і обговорити питання виділення земельних ділянок, призначивши зустріч на автодорозі Київ-Чернігів на кордоні Чернігівської та Київської областей. Під час цієї зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10, що питання виділення 12 гектарів землі в зазначеному ОСОБА_10 місціможливо виділити тільки відхиливши претензії на цю землю інших претендентів, але за таку послугу за виділення землі ОСОБА_10 повинен сплатити ОСОБА_7 за 6 гектарів по 1000 доларів США за одну сотку, тобто, грошові кошти в сумі 600000 доларів США. Тим самим, ОСОБА_7 поставив ОСОБА_10 умови, в разі невиконання яких ОСОБА_10 не міг вирішити питання про отримання у власність для своєї матері та колег по роботі земельних ділянок загальною площею 12 гектарів в одному місці. Розуміючи це та те, що з нього вимагають хабар за позитивне вирішення його питань, ОСОБА_10 погодився виконати вимоги ОСОБА_7, але попросив знизити суму хабара до 500000 доларів США, на що ОСОБА_7 дав згоду на зниження суми хабара і визначив йогоостаточно в розмірі 550000 доларів США, що відповідно до курсу Національногобанку України складає 2 777 500 гривень та являється особливо великим розміром, оскільки сума хабара в 500 і більше разів перевищує неоподаткованиймінімум доходів громадян, встановлений законодавством України. При цьому, відповідно до домовленості між ОСОБА_7 та ОСОБА_10, передача хабара повинна бути здійснена в два етапи: перший - всумі 200 000 доларів США після підписання ОСОБА_7, як головою Козелецької РДА, розпорядження про дачу дозволу на виготовлення технічної документації на шість ділянок землі розміром 2 га кожна в загальній кількості 12 га; остаточну суму в 350 000 доларів США - після підписання ОСОБА_7 розпорядження про надання зазначених земельних ділянок у власність матері ОСОБА_10 та п'ятьом його колегам.

Після зазначеної домовленості, в період часу 04-05 травня 2007 року, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 подали на ім'я Голови Козелецької РДА ОСОБА_7 відповідні заяви про дачу дозволу на виготовлення технічної документації та передачу у приватну власність безоплатно земельних ділянок розміром 2 гектари кожна, після чого ОСОБА_7, діючи в межах своєї компетенції, наклав на них відповідну резолюцію про їх розгляд, а 11.05.2007 року, як голова Козелецької РДА видав розпорядження № 230 про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Крехаївської сільської ради громадянам ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Після підписання розпорядження, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 про зазначене та поставив вимогу про передачу першого траншу хабара, на що останній дав свою згоду. 23.05.2007 року ОСОБА_7 в телефонній розмові домовився з ОСОБА_10, що передача грошових коштів повинна відбутись в м. Бровари Київської області на стоянці автомобілів біля торгівельно-розважального центра. Цього ж дня, біля 13 годин 50 хвилин ОСОБА_10 на автомобілі прибув на автостоянку біля торгівельно-розважального центру, розташованого в м. Бровари Київської області, вул. Київська - 316, де в телефонній розмові довідався від ОСОБА_7, що грошові кошти необхідно передати його знайомому на ім'я ОСОБА_15. При цьому, ОСОБА_7, з метою перестороги на випадок викриття його правоохоронними органами за скоєння неправомірних дій, попросив свого рідного брата ОСОБА_9, який не був обізнаний про вимагання хабара ОСОБА_7 у ОСОБА_10, але достовірно знав, що його брат являється головою Козелецької РДА, тобто, службовою особою, що займає відповідальне становище, отримати грошові кошти від ОСОБА_10, призначені для нього. Також, ОСОБА_9 був обізнаний, що ОСОБА_10 передається ОСОБА_7 хабар за виділення земельних ділянок та сума хабара складає 550 000 доларів США. Близько 13 години 55 хвилин ОСОБА_10 в автомобілі, на якому прибув до зазначеного вище місця зустрічі, передав ОСОБА_9, не знаючи, що він рідний брат ОСОБА_7, а останній прийняв приналежні для останнього, замість обумовлених 200 000, 150 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України складає 757 500 гривень. При цьому, ОСОБА_7, знаходячись в районі розташування торгівельно-розважального центру, не в полі зору ОСОБА_10, візуально контролював передачу зазначеної суми хабара. Після отримання хабара, за домовленістю з ОСОБА_7, ОСОБА_9 привіз указані грошові кошти до себе на квартиру за адресою АДРЕСА_3, де вони і зберігались.

Після виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та їх розгляду, ОСОБА_7, як голова Козелецької РДА, діючи в межах своєї компетенції, 14 червня 2007 року видав розпорядження № 293, яким було надано земельні ділянки у власність зазначеним громадянам розміром 2 гектари кожному загальною площею 12 гектарів. Після підписання розпорядження, ОСОБА_7 повідомив про це ОСОБА_10 та 21.06.2007 року зустрівся з останнім на автодорозі Київ - Чернігів в районі смт. Козелець Чернігівської області, де запропонував ОСОБА_10 передати остаточну обумовлену суму хабара. При цьому, ОСОБА_10 спробував знизити суму хабара, але ОСОБА_7 не погодився на це. За обумовленою домовленістю ОСОБА_10 повинен був передати остаточну суму хабара ранком 23.06.2007 року через ОСОБА_9 в м. Києві на вул. Ревуцького. 23.06.2007 року о 10 годині 05 хвилин ОСОБА_10 на автомобілі прибув на вул. Ревуцького м. Києва і в районі розташування будинку № 13, в 10 годин 06 хвилин, в даному автомобілі передав ОСОБА_9, а останній прийняв приналежні для останнього, замість обумовлених 400 000, 50 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України складає 252 500 гривень, зазначивши, що остаточну суму грошових коштів привезе пізніше. При цьому, ОСОБА_7, знаходячись на тій же вулиці Ревуцького, не в полі зору ОСОБА_10, візуально контролював передачу зазначеної суми хабара. Після передачі хабара ОСОБА_9 та ОСОБА_7, кожний окремо, на автомобілях прибули у двір будинку № 49 по вул. Тростянецький м. Києва, де близько 10 години 30 хвилин були викриті співробітниками управління Служби Безпеки України в Чернігівській області, які там же у вказаному дворі, вилучили зазначені грошові кошти в сумі 50 000 доларів США.

Тим самим, ОСОБА_7 за два прийоми отримав при пособництві ОСОБА_9 від ОСОБА_10 хабар в особливо великому розмірі на загальну суму 200 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України складає 1 010 000 гривень.

В апеляції та доповненні до неї захисники засуджених - адвокати Олійник Ф.В. та Микал Л.І. просять скасувати вирок суду і направити справу для проведення додаткового розслідування. Апелянти вважають, що викладене у вироку формулювання обвинувачення не ґрунтується на матеріалах справи. Мотивація дій ОСОБА_7, який ніби-то отримав хабара, як і спонукальні мотиви дачі - отримання грошей, по справі не з'ясовані. Апелянти вважають, що в порушення вимог ст.22,64 КПК України, досудове і судове слідство по справі проведено не повно, не об'єктивно, односторонньо, з явно обвинувальним нахилом. На думку захисників при провадженні досудового і судового слідства були істотно порушені норми кримінально - процесуального закону при проведенні оперативно - слідчих дій працівниками УСБУ Чернігівської обл. до порушення кримінальної справи, а саме застосування оперативно - технічних засобів працівниками УСБУ Чернігівської обл. без відповідних постанов Апеляційного суду Чернігівської обл. та при проведенні слідчих дій працівниками УСБУ Чернігівської обл. після порушення кримінальної справи прокуратурою Чернігівської обл., що розслідування справи проводила особа, яка підлягала відводу, а обвинувачення в суді підтримував прокурор Євхименко В.В. - підлеглий прокурора Чернігівської обл. Василевського В.В., з яким у ОСОБА_7 були конфліктні службові стосунки, що до справи не долучені документи, які спростовують обвинувачення і підтверджують показання засуджених на їх захист, не допитані всі свідки по справі.

Як вважають захисники, висновки суду щодо вимагання хабара, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, є суперечливими.

На думку захисників, дії ОСОБА_7 не можуть бути кваліфіковані як вимагання хабара, оскільки він ніколи не висловлював погроз про ненадання земельної ділянки, якщо не буде сплачено хабар, і не створював ніяких умов, за яких ОСОБА_10 був змушений дати хабар, і в питаннях отримання земельної ділянки ніяким чином не зачіпались і не обмежувались законні права та інтереси особисто ОСОБА_10, також захисники посилаються на те, що суд в основу вироку поклав докази, які здобуті незаконним шляхом і є неприпустимими.

Крім того, апелянти вказують на те, що судом не вмотивовано, що ОСОБА_9 був обізнаний, що ОСОБА_10 передається ОСОБА_7 хабар за виділення земельних ділянок, та що ця сума складає 550 тис. доларів США, і ці обставини в суді не доведено. При наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Захисники також вважають, що про долю предмету хабара суд прийняв не правильне рішення.

На думку захисників, дії ОСОБА_7 можуть бути кваліфіковані лише як зловживання службовим становищем за ст.364 ч.1 КК України, а призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Апеляція засудженого ОСОБА_7 з доповненнями до неї за змістом аналогічна апеляції захисників.

Засуджений ОСОБА_9 та його захисник - ОСОБА_34 в своїх апеляціях посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вказують на те, що ОСОБА_7 отримуючи гроші від ОСОБА_10 за вказівкою брата вважав, що ОСОБА_10 купує в нього земельну ділянку і передає за неї аванс, і він не був обізнаний про дії ОСОБА_7. Вважають, що вина ОСОБА_7 не доведена. Крім того, захисник вказує на те, що суд, застосовуючи конфіскацію майна щодо ОСОБА_7 проігнорував ту обставину, що у належній ОСОБА_7 квартирі проживають неповнолітні діти.

Просять вирок суду скасувати, а засудженого ОСОБА_7 виправдати.

Прокурор, який підтримував обвинувачення у суді першої інстанції Євхименко В.В., в своїй апеляції, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеність вини засуджених, кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_9 та призначену йому міру покарання, просить скасувати вирок суду відносно засудження ОСОБА_7, посилаючись на те, що суду, визнаючи його винним в тому, що він будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище одержав хабар в особливо великому розмірі, вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, оскільки таке обвинувачення йому не пред'являлось. Крім того, як зазначає прокурор, при кваліфікації його дій суд не вказав кваліфікуючу ознаку - одержання хабара, поєднане з вимаганням хабара, без відповідної мотивації, і просить постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара в сумі 200 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 1 010 000 гривень, тобто хабара в особливо великому розмірі, поєднаного з вимаганням хабара на суму 550 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 2 777 500 грн. і є особливо великим розміром та призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських обов'язків строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції засуджених та захисників, захисників та засуджених, які частково підтримали апеляцію прокурора щодо неправильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_7, та підтримали свої апеляції, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, захисників та засуджених підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про те, що ОСОБА_7 є службовою особою, яка займала відповідальне становище і об'єм його повноважень, зокрема щодо розпорядження землями державної власності, судом встановлено правильно з посиланням на відповідні нормативні акти і належним чином мотивовано у вироку.

Об'єм повноважень та функціональних обов'язків ОСОБА_7, як голови райдержадміністрації, в апеляціях не заперечується.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи вчиненого засудженими злочину.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку суду, ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та перевірених судом доказах, детально викладених у вироку.

Так, суд послався на показання засудженого ОСОБА_7 про те, що 25.04.2007 року до нього звернувся ОСОБА_10, який хотів придбати земельну ділянку в с.Крехаїв Козелецького району Чернігівської області для введення бізнесу. Він пояснив ОСОБА_10, що можливо виділити лише частину земельної ділянки, яка його зацікавила, бо другу частину земельної ділянки він вже пообіцяв іншій фірмі. Однак ОСОБА_10 хотів придбати всю земельну ділянку. З ОСОБА_10 він домовлявся про передачу 550 000 доларів США, щоб заплатити керівництву фірми, яка претендувала на другу половину земельної ділянки, але на цій фірмі потім передумали. Він вирішив забрати запропоновані ОСОБА_10 гроші і домовитись з фірмою потім. Визнав, що 23.05.2007 року в м. Бровари ОСОБА_10 передав йому аванс в сумі 150 000 доларів США через брата, ОСОБА_9. Далі, як слідує з показань ОСОБА_7, він 23.06.2007 року попередив брата, що відбудеться зустріч з ОСОБА_10. На зустріч з ОСОБА_10 на вулицю Ревуцького в м. Києві вони з братом приїхали на різних автомобілях. Коли під'їхав ОСОБА_10, він почав лагодити свій автомобіль, а брат з ОСОБА_10 від'їхали. Через кілька хвилин брат зателефонував і сказав, що їде додому. Він теж поїхав до будинку, де мешкає брат, де був затриманий співробітниками Чернігівського СБУ.

Як стверджував ОСОБА_7, його брат не знав для чого призначались гроші, які він попросив його забрати у ОСОБА_10, він вважав, що це гроші за його земельну ділянку в Конче-Заспі.

Засуджений ОСОБА_9 на досудовому слідстві і в суді також підтвердив факт отримання ним від ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_7 грошей в сумі 150 000 доларів США 23.05.2007 року та 50 000 доларів США 23.06.2007 року, але за його твердженнями, він вважав, що гроші, отримані ним від ОСОБА_10 - це аванс за земельну ділянку його дружини, яка розташована в Козині і продажем якої займався його брат.

Передаючи йому 50000 доларів США, ОСОБА_10 сказав, що решту грошей йому зможуть підвезти через сорок хвилин, на що він погодився, і вони домовились зустрітись об 11 годині. Після цього він зателефонував брату і повідомив його про хід справи, однак пізніше був затриманий .

В підтвердження вини засуджених, суд послався на :

- показання під час судового слідства свідка ОСОБА_18, який займає посаду сільського голови с.Крехаїв Козелецького району Чернігівської області, про те, що в травні 2007 року до нього звернувся ОСОБА_10 з приводу придбання у власність земельної ділянки площею 12-14 га. Він пояснив ОСОБА_10, що земельна ділянка, на яку він претендує, знаходиться за межами с. Крехаїв, тому йому слід звертатись до Голови Козелецької районної державної адміністрації ОСОБА_7, до компетенції якого відноситься вирішення даного питання;

- показання свідка ОСОБА_19 під час досудового та судового слідства про те, що в травні 2007 року на прохання ОСОБА_10 він познайомив його з ОСОБА_7, щоб вирішити питання про придбання у власність земельної ділянки в Козелецькому районі Чернігівської області, знайомство відбулось в робочому кабінеті ОСОБА_7;

- показання свідка ОСОБА_10 під час судового слідства про те, що в квітні 2007 року він звернувся до Голови Козелецької районної державної адміністрації ОСОБА_7 з приводу виділення по 2 га землі поблизу с. Крехаїв для його матері і п'яти співробітників, а всього земельної ділянки площею 12 га, на що останній повідомив, що може виділити лише 6 га землі в цьому місці, бо на інші 6 га землі вже є претенденти. Через декілька днів йому зателефонував ОСОБА_7 та домовився про зустріч, під час якої повідомив, що люди, які претендували на інші 6 га готові поступитись ними на його користь, але за це він повинен передати 600 000 доларів США. Він запропонував знизити суму до 500 000 доларів США, ОСОБА_7 погодився на суму в 550 000 доларів США. Розуміючи, що, якщо не заплатить гроші, землю не отримає, він погодився. Вони домовились, що гроші будуть передаватись в два етапи. Перший раз 200 000 доларів США після підписання ОСОБА_7 розпорядження про виготовлення проектів технічної документації на землю, а остаточну суму, після підписання розпорядження про передачу землі у власність та підписання відповідних державних актів про право власності на землю. Приблизно в середині травня 2007 року ОСОБА_7 повідомив, що підписав перше розпорядження про дачу дозволу на виготовлення технічної документації на землю і що йому, ОСОБА_10, потрібно розрахуватись. Він звернувся до колеги по роботі, який дав йому в борг 150 тисяч доларів США, та попросив колег переписати номери цих грошових купюр перед тим як передати їх ОСОБА_7. З ОСОБА_7 домовились про зустріч в м. Бровари біля розважального центру «Термінал» 23 травня 2007 року. Коли приїхав у призначене місце, то йому зателефонував ОСОБА_7 і сказав, що гроші в нього забере чоловік на ім'я ОСОБА_9, що той і зробив. На початку червня 2007 року знову зустрівся з ОСОБА_7. При зустрічі останній повідомив, що вже підписав розпорядження на видачу державних актів, а тому йому потрібно було передати решту грошей. Тоді він, ОСОБА_10, 21.06.2007р. звернувся з заявою про вимагання у нього хабара до управління СБУ у Чернігівській області. Після чого, 23.06.2007 року за вказівкою ОСОБА_7 він зустрівся на вул. Ревуцького в м. Києві з ОСОБА_9, та передав йому гроші в сумі 50 тисяч доларів США, а решту 350 тисяч доларів США пообіцяв віддати через півгодини. Після чого, ОСОБА_9 був затриманий працівниками управління СБУ у Чернігівській області. Ніякої земельної ділянки в Козині у ОСОБА_7 він не купував.

На досудовому слідстві при відтворенні обстановки та обставин події свідок ОСОБА_10, детально показав де і як відбувалась передача хабара, відповідно перша передача хабара в сумі 150 тисяч доларів США відбулась на автостоянці торгівельно-розважального комплексу за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська - 316, друга - в сумі 50 тисяч доларів США - відбулась в м. Києві на вул. Ревуцького проти будинку № 13. (том 3, а.с. 63-65).

Показання свідка ОСОБА_10 про передачу ним хабара ОСОБА_7 підтверджені наведеними у вироку доказами.

Так, до матеріалів справи долучена заява ОСОБА_10 про вимагання у нього головою Козелецької районної державної адміністрації ОСОБА_7 хабара в сумі 550 тисяч доларів США за виділення шести земельних ділянок загальним розміром 12 гектарів біля с. Крехаїв Козелецького району та передачі ним ОСОБА_7, через чоловіка на ім'я ОСОБА_9, в травні 2007 року 150 тисяч доларів США. (том 1, а.с. 20-22).

Згідно протоколу вилучення та огляду ОСОБА_10 видав співробітникам СБУ дві мікрокасети, на яких за допомогою диктофона «Панасонік» він записав розмови з ОСОБА_7 та ОСОБА_9. (том 1, а.с. - 37, том 3, а.с. 125- 126);

За висновком судової експертизи звукозапису № 7257 від 31.07.2007 року, на цих мікрокасетах зафіксовано 11 фонограм розмов, зміст яких наведено в додатку. Досліджувані фонограми, записані на мікрокасетах, зафіксовані за допомогою наданого на дослідження диктофону «Панасонік» і є оригіналами. Досліджувані фонограми зафіксовані неперервно та монтажу не піддавались. На одній мікрокасеті зафіксовано 4 фонограми розмов, на іншій - 7. (том 4, а.с. 115- 118).

Зустрічі, що відбувались між ОСОБА_10 та підсудними зафіксовані на трьох відеокасетах, які приєднані до матеріалів справи як речові докази. (т.3 а.с.277-280).

За даними протоколу огляду та вручення грошових коштів, 22.06.2007 року співробітниками УСБУ в Чернігівській області було отримано від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 50 тисяч доларів США купюрами по 100 доларів кожна в кількості 500 штук, переписані їх номери та серії, після чого повернуті ОСОБА_10 для участі у проведенні оперативно-розшукових заходів з метою отримання фактичних даних про одержання хабара ОСОБА_7, (том 1, а.с. 90-98);

Згідно протоколу огляду місця події від 23.06.2007 року, проведеного із застосуванням відео зйомки, у дворі будинку № 49 по вул. Тростянецька м. Києва

виявлено валізу, в якій знаходяться грошові кошти в сумі 50 тисяч доларів США

номіналом по 100 доларів кожна купюра. На 10 купюрах в ультра-фіолетовому освітленні виявлено напис „368". ОСОБА_9 при цьому пояснив, що він ніякого відношення до валізи з грошовими коштами не має, про неї йому нічого не відомо, кому належать гроші - йому не відомо. ОСОБА_7 також знаходився поруч у дворі. (том 1, а.с. 101-102);

Як вбачається з протоколу огляду валізи, яка була вилучена під час огляду місця події у дворі будинку № 49 по вул. Тростянецька м. Києва, в ній знаходились 50 тисяч доларів США купюрами номіналом по 100 доларів кожна, номери та серії купюр грошових коштів, що знаходились у валізі, відповідають номерам та серіям грошових купюр, вказаних в протоколі огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_10 (том 1, а.с. 104-127);

Згідно з протоколом обшуку від 23.06.2007 року в квартирі ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 знайдено та вилучено грошові кошти в сумі 150 000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США, в протоколі зазначені серії та номера кожної купюри.

(том 1. а.с. 134-156);

Та обставина, що вилучені у ОСОБА_9 гроші в сумі 150 000 доларів США передані йому саме ОСОБА_10, підтверджено крім показань ОСОБА_10, показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що в травні 2007 року він позичив своєму співробітнику ОСОБА_10 150 тис. доларів США та показаннями свідків ОСОБА_21, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 під час судового слідства про те, що в кінці травня 2007 року на прохання ОСОБА_10 в офісі ООО «Фокстрот» по вул. Дорогожицькій, 1 в м. Києві разом вони переписували серійні номери грошових купюр на суму 150 тисяч доларів США, які їм дав ОСОБА_10 і розповів, що в нього вимагають хабар, і ці гроші він мав віддати як хабар.

Згідно показань свідка ОСОБА_21 голова якоїсь адміністрації вимагає хабар за землю, свідок ОСОБА_13 також показала, що зі слів ОСОБА_10 ці грошові кошти він збирається передати як хабар голові Козелецької райдержадміністрації. Свідок ОСОБА_12 показала, що зі слів ОСОБА_10 з нього вимагають хабар, і 150 000 доларів США не кінцева сума.

Показання свідків ОСОБА_21, ОСОБА_12, та ОСОБА_13 підтверджені даними висновку комп'ютерно-технічної експертизи №783к системних блоків комп'ютерів, вилучених в офісі ТОВ «Фокстрот», на яких виявлено файли з серіями та номерами грошових купюр, що створювались 22.05.2007 року. Виявлені в файлах номери та серії грошових купюр відповідають серіям та номерам грошових купюр, вилучених під час проведення обшуку в квартирі засудженого ОСОБА_9. (том 4, а.с. 38-72);

Наведені у вироку показання свідків дані в ході судового слідства і в ході досудового слідства послідовні, не містять істотних суперечностей, підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів і сумніву в їх достовірності не викликають.

Згідно показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в суді та на досудовому слідстві, кожному з них на праві приватної власності належить земельна ділянка в Козелецькому районі Чернігівської області, яку їм допоміг отримати ОСОБА_10. Про обставини отримання земельної ділянки та її цільового призначення, свідок ОСОБА_22 показав, що у квітні 2007 року до нього звернувся ОСОБА_10, та запропонував стати власником земельної ділянки в Козелецькому районі Чернігівської області. Між ними була усна домовленість, що після отримання ним у власність зазначеної земельної ділянки, ОСОБА_10 буде використовувати її для ведення бізнесу, відсотки від якого він також буде отримувати, на що він погодився.

До кримінальної справи як речові докази долучені копії проектів землеустрою щодо виділення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності на території Крехаївської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, оформлених на ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, в яких знаходяться копії розпоряджень № 230 від 11.05.2007 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Крехаївської сільської ради» з додатком списку вказаних вище громадян, яким надається дозвіл на виготовлення вказаного проекту відведення земельних ділянок у розмірі 2 гектари кожний та № 293 від 14.06.2007 року «Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства» із додатком списку громадян, яким надані ділянки у власність розміром по 2 гектари кожному, а саме, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, та копії державних актів на землю на ОСОБА_11, серія НОМЕР_1; ОСОБА_12, серія НОМЕР_2; ОСОБА_13, серія НОМЕР_3; ОСОБА_14, серія НОМЕР_4; ОСОБА_15, серія НОМЕР_5 та ОСОБА_16, серія НОМЕР_6. Вказані державні акти, які датовані 22.06.2007 року, та зазначені розпорядження підписані ОСОБА_7 як головою Козелецької районної державної адміністрації, його підпис скріплено гербовою печаткою адміністрації. (том 1, а.с. 181-322).

Приєднання до справи копій документів не суперечить вимогам процесуального закону, тому доводи захисників про те, що до матеріалів справи не долучені оригінали державних актів на землю та проекти землеустрою державних актів на землю та проекти землеустрою надумані.

Доводи захисників про те, що досудовим слідством допущено істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, які виразилось в тому, що розслідування проводила особа, яка підлягала відводу, а обвинувачення підтримував прокурор Євхименко, які є підлеглим прокурора Чернігівської обл. Василевського, з яким у ОСОБА_7 були конфліктні службові стосунки, колегія суддів вважає безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальна справа стосовно ОСОБА_7 порушена постановою прокурора Чернігівської обл. Василевським А.Г. 22.06.2007 року і проведення досудового слідства було доручено начальнику слідчого відділу прокуратури Чернігівської обл. Калиті Д.В. Копія цієї постанови ОСОБА_7 вручена 23.06.2007 року і йому був роз'яснений порядок її оскарження, про що свідчить його розписка ( т.1 а.с.2). 22 червня 2007 року, згідно постанови прокурора Чернігівської обл. Василевського А.Г., була створена слідча група, контроль за роботою якої прокурор Чернігівської обл. залишив за собою. ( т.1.а.с.3). Ознайомившись з даною постановою 23.06.2007 року, ОСОБА_7 в протоколі про оголошення підозрюваному постанови про створення слідчої групи власноручно вказав, що відводів не має.( т.1 а.с.4). Згідно постанови Генерального прокурора України Медведько О.І. від 25.06.2007 року, підслідність по даній кримінальній справі визначена органам прокуратури Чернігівської обл.

Обставини звернення ОСОБА_10 до УСБУ Чернігівської обл. 21.06.2007 р., складання протоколів за його участю, вилучення диктофона, здійснення ОСОБА_10 аудіозапису телефонних розмов з ОСОБА_7 та ін. перевірені судом першої інстанції. В матеріалах справи (т.1 а.с.20-22) міститься заява ОСОБА_10 до управління СБУ в Чернігівській обл. від 21.06.2007 року про вимагання у нього хабара головою Козелецької районної адміністрації ОСОБА_7 550 000 доларів США за отримання земельної ділянки розміром 12,76 га поблизу с. Крехаїв по заявах від його матері та колег по роботі, з якими він звернувся за дорученням. До заяви ОСОБА_10 додав аудіо касету «Панасонік ТС-60» та аудіо касету «ТДК ТС-90». Заява ОСОБА_10 зареєстрована в управлінні СБУ за № 1/97-з/23. В судовому засіданні ОСОБА_10 підтвердив, що він добровільно видав ці аудіо мікрокасети працівникам СБУ Чернігівської обл.

Засуджені в судовому засіданні не заперечували зміст розмов між ними та ОСОБА_10, які зафіксовані на цих касетах, і самі посилались на їх зміст під час розгляду їх апеляцій. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутність підпису ОСОБА_10 в протоколі вилучення (т.1 а.с.39), а також те, що судом не були допитані поняті, які були присутні при вилученні та огляді цих мікро касет, не тягне за собою визнання цих доказів недопустимими.

Диктофон у ОСОБА_10 був вилучений 25.06.2007 року на підставі постанови про проведення виїмки від 25.06.2007 року, про що складено протокол виїмки та огляду. Дата складання протоколу сумнівів у колегії суддів не викликає. Вилучений у ОСОБА_10 диктофон приєднано до матеріалів справи як речовий доказ за постановою слідчого від 11.09.2007 р. ( т.3 а.с.124-126). Як видно з протоколу судового засідання, ОСОБА_10 пояснив у суді, що 21.06.2007 року він передав співробітникам СБУ Чернігівської обл. диктофон і касети, однак диктофон йому повернули, а вилучили лише 25.06.2006 року.

Згідно повідомлення Чернігівської філії ЗАТ «Український мобільний зв'язок», номери телефонів належать: НОМЕР_7 - ОСОБА_7, НОМЕР_8 - ОСОБА_9, НОМЕР_9 - Козелецькій райдержадміністрації.

Зі змісту телефонної розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, зафіксованої на аудіомікрокасету « Панасонік МС-60» вбачається, що саме ОСОБА_7 призначав час зустрічі ОСОБА_10 біля мегамаркету в м.Бровари, попереджав про необхідність дотримуватись обережності і корегування ним подальших дій при зустрічі.

З цієї розмови видно, що ОСОБА_7 на обумовленому місці зустрічі бачив на якому автомобілі прибув ОСОБА_10, давав йому вказівку підійти до автомобіля «Субару» синього кольору, з д.н.з НОМЕР_10, уточнював місце і маршрут ОСОБА_10 до цього автомобіля, давав вказівку передати обумовлене ними ОСОБА_9, який знаходиться в цьому автомобілі, який після передачі повинен йому зателефонувати, при цьому уточнювалась сума «один, п'ять, ноль», яка передавалась, замість обумовленої «два». З розмови між ОСОБА_10 і чоловіком, до якого він сів у автомобіль, вбачається, що передавались п'ятнадцять пачок, сто п'ятдесят. ( т.1 а.с.38-40)

Згідно протоколу судового засідання ці документи були досліджені в судовому засіданні.

За даними роздруківок телефонних з'єднань з мобільного телефону ОСОБА_7 ( тел.№ НОМЕР_7 ) в 12.год.55 хв. він здійснював дзвінок абоненту НОМЕР_11 в зоні покриття вежі, розташованої на 16 км. Броварського проспекту, після чого отримав вхідний дзвінок о 13 год. 52 хв. в м. Бровари в районі гаражного кооперативу по вул. Металургів,54, після чого о 14 год. та о 14.год.01 хв. зареєстровано вихідний дзвінок в зоні вежі, розташованої в м. Бровари по вул. Кутузова,61 на тел. № НОМЕР_8, який належить його брату ОСОБА_7, який в цей же час знаходився поруч, оскільки за даними роздруківок телефонних з'єднань, в цей час вхідні дзвінки він отримував також в цій зоні покриття, після чого на цей же номер в зоні покриття веж в с. Калинівка о 14 год. 14 хв. та с. Семиполки Броварського р-ну о 14 год. 18 хв., тобто в напрямку руху від м. Бровари до м. Остер Чернігівської обл..

Зміст телефонних розмов, зафіксованих ОСОБА_10 також підтверджує, що ОСОБА_7 спостерігав зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_9.

23.06.2007 року в період часу з 09год.38хв. до 09 год. 52 хв. згідно роздруківок телефонних з'єднань абонент телефонного номеру НОМЕР_12 знаходився в районі вул.. Харківське шосе,57 - Кошиця,1/38 в м. Києві, тобто поблизу місця знаходження ОСОБА_9, який повинен був отримати гроші від ОСОБА_10.

Отже, виходячи з наведеного суд першої інстанції зробив правильний висновок, що ОСОБА_7 контролював передачу хабара 23.05.2007 року в районі розташування торгово - розважального центру м. Бровари, таким чином доводи апеляції в цій частині не грунтуються на матеріалах справи.

Безпідставними є також твердження захисту про неповноту та однобічність досудового слідства.

Доводи засудженого ОСОБА_7 та його захисників про те, що суд допустився неповноти дослідження доказів у справі, не допитавши за їх клопотанням як свідків ОСОБА_25 / директора ПП» Сінав»/, ОСОБА_26 / начальник обл. інспекції по охороні пам'яток історії та культури/, ОСОБА_27 /головного державного санітарного лікаря району/, ОСОБА_28/ начальника Козелецького районного відділу земельних ресурсів/, ОСОБА_29/ головного спеціаліста центрального відділу з охорони навколишнього природного середовища/ для спростування показань свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_7 в силу свого службового становища сприяв прискоренню оформлення земельних ділянок у власність матері ОСОБА_10 та його знайомим, безпідставні, оскільки крім вимагання та отримання хабара ОСОБА_7 інші обвинувачення не пред'являлись, і згідно ст. 275 КПК України, суд розглядає справу тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Як вбачається з протоколу судового засідання суд дослідив показання цих свідків на досудовому слідстві при оголошенні матеріалів справи, і, розглядаючи клопотання про їх допит в судовому засіданні, визнав це недоцільним.

Та обставина, що судом не викликаний і не допитаний як свідок ОСОБА_30, від якого ОСОБА_10 подавалась заява на отримання земельної ділянки в с. Крехаїв, також не впливає на повноту досудового та судового слідства, оскільки земельна ділянка йому не виділялась.

Ні в суді, ні на досудовому слідстві свідок ОСОБА_18 не повідомляв, що йому було відомо про передачу ОСОБА_10 грошей ОСОБА_7, тому доводи апеляції захисника та засудженого про те, що судом не усунуті суперечності в показаннях ОСОБА_10 та ОСОБА_18 стосовно того, за що передавались гроші ОСОБА_10 ОСОБА_7, за сприяння залагодження відмови інших конкурентів чи за повне оформлення земельних ділянок у власність - надумані.

Суд першої інстанції, приєднуючи до матеріалів справи документи, які підтверджують право власності дружини ОСОБА_9, ОСОБА_34, на дві земельні ділянки, загальною площею 0,30 га в смт. Козині, та про їх вартість, дані про оголошення цих земельних ділянок для продажу ( т.5 а.с. 302- 330), дослідив ці документи. Також суд дослідив і інші документи, які були приєднані до матеріалів справи при обговоренні питання про їх приєднання до матеріалів справи, зокрема, про те, що на земельну ділянку поблизу с. Крехаїв, яку отримали у власність рідні та знайомі ОСОБА_10, були інші претенденти - ТОВ «Кора-Девелопмент», «Тера- сойл», «Тера- Девелопмент».( т.6 а.с. 14-24), і оскільки дані, які містяться в цих документах, не стосуються обставин даної справи, не прийняв їх до уваги. Як вбачається з цих документів, заяви від інших претендентів на дану земельну ділянку надійшли після того, як голова Козелецької РДА ОСОБА_7 підписав розпорядження про дозвіл на виготовлення технічної документації на передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_11 та ін.

ТОВ «Кора-Девелопмент», «Тера - сойл», «Тера - Девелопмент» не мали права власності на дані земельні ділянки, у них не було жодних правових підстав для отримання будь - якої компенсації і вони ніяким чином не могли вплинути на вирішення компетентними особами питання про виділення земельних ділянок. Ні на досудовому слідстві, ні в суді першої інстанції ОСОБА_7 не вказав кому конкретно з керівництва цих підприємств він збирався передати «відступні», і не пояснив, в зв'язку з чим у нього виник такий обов'язок перед цими юридичними особами.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у допиті як свідків керівників підприємств ТОВ «Кора- Девелопмент», «Тера- сойл», «Тера- Девелопмент» ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_37.

Судом, з наведенням мотивів, обґрунтовано визнано, що показання засудженого ОСОБА_7 про те, що він одержав гроші в сумі 200000 доларів США від ОСОБА_10 не як хабар, а як компенсацію фірмі за згоду останньої поступитися земельною ділянкою, яку хотів одержати ОСОБА_10, не відповідають фактичним даним, отримані від ОСОБА_10 гроші нікому не були передані в якості компенсації, чи відступних, як на це вказує засуджений ОСОБА_7, такі компенсації чи відступні не передбачені законом.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_7 також не вказав конкретно на особу, якій повинен був, як він стверджує, передати 550 000 доларів США, і не вказав на обставини, які його змусили до вчинення таких незаконних дій. Про надуманість даної версії свідчить також те, що передана ОСОБА_10 сума 150 000 доларів США протягом місяця зберігались вдома у його брата.

Суд, з наведенням мотивів обґрунтовано визнав, що показання засудженого ОСОБА_9 про те, що він одержав гроші в сумі 200 000 доларів США від ОСОБА_10 не як хабар для свого брата, а як аванс за купівлю-продаж земельної ділянки в с.Козин, не відповідають дійсності, оскільки вони повністю спростовані наведеними у вироку показаннями свідків, показаннями засудженого ОСОБА_7, речовими доказами, сукупністю досліджених доказів по справі, і суд правильно розцінив їх, як бажання підсудного уникнути кримінальної відповідальності.

Та обставина, що засуджений ОСОБА_9 займався продажем земельної ділянки в с. Козині, яка належить його сім'ї, сама по собі не свідчить про те, що ОСОБА_10 купував цю землю і давав за неї аванс. В суді першої інстанції і на досудовому слідстві, під час очної ставки, проведеної між ОСОБА_10 та ОСОБА_9, ОСОБА_10 показав, що з ОСОБА_9 зустрічався тільки два рази - під час передачі грошових коштів для ОСОБА_7, що ці грошові кошти - це хабар, а не оплата за земельну ділянку в Козині Київської області, що він не купував земельної ділянки у ОСОБА_9, згідно протоколу огляду мобільного телефону, який належав засудженому ОСОБА_9, в його базі номерів не вказано навіть номер телефону ОСОБА_10

Істотних порушень кримінально - процесуального закону в діях працівників УСБУ Чернігівської обл. при проведенні оперативно - слідчих дій, як на це посилаються засуджений ОСОБА_7 та його захисники, колегія суддів не вбачає.

Походження грошових коштів, які ОСОБА_10 передав ОСОБА_7 не впливає на об'єм пред'явленого йому обвинувачення.

Суд першої інстанції повно і об'єктивно дослідив докази по справі і дав їм належну оцінку у вироку, однак при кваліфікації дій засудженого ОСОБА_7 допустився помилок, тому доводи апеляцій в цій частині частково обґрунтовані.

Згідно вироку суду, ОСОБА_7 визнано винним в тому, що він будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище одержав хабар в особливо великому розмірі.

Однак, посада Голови райдержадміністрації за змістом примітки 2 до ст.368 КК України відноситься до службових осіб, які займають відповідальне становище. Суд, вказуючи при кваліфікації дій ОСОБА_7 на особливість відповідального становища вийшов за межі пред'явленого йому обвинувачення, і посилання на цю кваліфікуючу ознаку дій засудженого колегія суддів вважає за необхідне виключити із мотивувальної частини вироку.

Крім того, ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення у вимаганні хабара. Це обвинувачення орган досудового слідства мотивував тим, що ОСОБА_7 поставив ОСОБА_10 умови, згідно яких можливо виділити для його матері та колег по роботі земельні ділянки, загальною площею 12 гектарів в одному місці, тільки відхиливши претензії на цю землю інших претендентів, і за цю послугу він повинен сплатити ОСОБА_7 за 6 гектарів по 1000 доларів США за одну сотку, тобто, грошові кошти в сумі 600000 доларів США. В разі невиконання цих умов ОСОБА_10 не міг вирішити питання про отримання у власність для своєї матері та колег по роботі земельних ділянок загальною площею 12 гектарів в одному місці. Розуміючи це та те, що з нього вимагають хабар за позитивне вирішення його питань, ОСОБА_10 погодився виконати вимоги ОСОБА_7, але попросив знизити суму хабара до 500000 доларів США, на що ОСОБА_7 дав згоду на зниження суми хабара і визначив його остаточно в розмірі 550000 доларів США.

Ці обставини обвинувачення суд визнав встановленими, проте при кваліфікації дій засудженого ОСОБА_7 юридичної оцінки цим діям не дав, чим допустив порушення кримінально - процесуального закону.

Відповідно до змісту ст.368 КК України, вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Як вбачається з обвинувачення і з матеріалів справи наслідками невиконання поставлених ОСОБА_7 умов могло бути лише отримання знайомими ОСОБА_10 не 12 га, а 6 га землі в певному місці, або отримання ними земельних ділянок не в одному місці.

Як встановлено судом, і це видно з матеріалів справи, ОСОБА_10 від свого імені з заявою про передачу йому у власність земельної ділянки до Козелецької РДА не звертався, а тому ОСОБА_7 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, ніяким чином не створював особисто щодо нього умов, за яких він був би вимушеним дати хабар з метою запобігти шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів.

У разі неотримання у власність його колегами земельних ділянок в одному місці ніяких шкідливих наслідків для його прав та законних інтересів не могло настати.

Що стосується можливості таких наслідків для осіб, в інтересах яких діяв ОСОБА_10, то особисто вони не проявляли ніякої ініціативи для отримання земельних ділянок поблизу с.Крехаїв в Козелецькому р-ні, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, погодились оформити цю землю у власність на пропозицію ОСОБА_10, не бачивши цих земельних ділянок в натурі і не маючи наміру використовувати їх за цільовим призначенням, хабара за отримання цих земельних ділянок у заявників ніхто не вимагав, і їх права та законні інтереси ніяким чином не були порушені. З заявами про визнання їх потерпілими у справі вони до правоохоронних органів не звертались.

Одні лише наміри ОСОБА_10 в майбутньому орендувати цю земельну ділянку у її власників, та використовувати, як слідує з його показань, не за цільовим призначенням, не свідчать про реальність його прав та законних інтересів, які могли б бути порушеними відмовою в наданні цих земельних ділянок заявникам.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що апеляція засудженого та його захисників в цій частині обґрунтована, в діях ОСОБА_7 відсутній такий склад злочину як вимагання хабара, а тому посилання суду у вироку на вчинення ним дій, пов'язаних з вимаганням хабара, необхідно виключити з мотивувальної частини вироку.

Виключення з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення ОСОБА_7 вимагання хабара і виключення визначення його важливого посадового становища як особливого при кваліфікації його дій не впливає в цілому на кваліфікацію його дій за ч.3 ст.368 КК України за іншими доведеними ознаками, а саме що він будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав хабар в особливо великому розмірі.

Твердження захисників та засудженого ОСОБА_7 в апеляціях про те, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.368 КК України, і він міг бути засудженим лише за ч. 1 ст. 364 КК України не ґрунтуються на матеріалах справи.

Як ОСОБА_7, так і ОСОБА_10 усвідомлювали, що ОСОБА_10 дає хабар з метою задоволення інтересів осіб, від імені яких ОСОБА_10 подав заяви про виділення їм земельних ділянок, незважаючи на завуальованість мети його отримання.

Походження грошей, які ОСОБА_10 передав в якості хабара, як на це звертають увагу апелянти, не впливає на об'єм пред'явленого обвинувачення.

Доводи захисників та засуджених про те, що ОСОБА_9 не був обізнаний про те, що ОСОБА_10 передавав його брату хабар, колегія суддів вважає надуманими. Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_9 був задіяний в схемі отримання - дачі хабара в силу родинних стосунків з ОСОБА_9, в указаній схемі його роль біла чітко визначена, він виконував лише ті конкретні дії, які йому доручав виконувати брат. Поведінка його, як особи, яка дотримувалась певних заходів перестороги, його поведінка під час затримання, коли він заперечував свою причетність до валізи, в якій знаходились отримані ним від ОСОБА_10 гроші, та під час обшуку, коли він заперечував, що у нього в квартирі зберігаються гроші, які все ж таки були виявлені, сам механізм передачі грошей, те що гроші ретельно не перераховувались, їх передача не оформлялась відповідними документами, місце передачі грошей, його поведінка під час затримання, яка є закономірною за бажання знищити докази, не відповідають тій мотивації при відчуженні своєї власності, на яку вказав ОСОБА_9 щодо отримання ним грошей від ОСОБА_10, і свідчать про його обізнаність про дійсні обставини справи.

Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні ними за викладених у вироку обставинах злочинів, за які їх засуджено.

Дії ОСОБА_9 правильно кваліфіковані судом за ст. 27 ч.5, 368 ч.3 як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара в особливо великому розмірі.

Доводи апеляції про порушення права на захист ОСОБА_9 безпідставні.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси засуджених суперечать між собою, тому здійснення їх захисту одним адвокатом не відповідає вимогам ст.61 КПК України. ОСОБА_9 особисто подав до суду заяву про відмову від захисника Олійника Ф.В., і, перебуваючи на підписці про невиїзд, він мав можливість запросити собі іншого захисника, або звернутись до суду з заявою про призначення йому захисника в порядку ст.47 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушення права засуджених на захист.

При призначенні покарання засудженим суд першої інстанції дотримався вимог ст.65 КК України, врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, тяжкість наслідків, які настали від їх дій, роль кожного у вчиненому злочині, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані, що характеризують їх особи, і призначив кожному з них покарання у виді позбавлення волі.

Зокрема, при обранні міри покарання засудженому ОСОБА_7, суд врахував дані про особу винного, який не судимий згідно ст. 89 КК України, по місцю роботи та місцю проживання характеризується позитивно, його сімейний стан, вік та стан здоров'я, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і обрав йому покарання у виді позбавлення волі.

Обираючи покарання засудженому ОСОБА_9 суд, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його роль у вчиненому, особу винного, який не судимий, характеризується позитивно, його сімейний стан, вік та стан здоров'я, а також те, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудного, тобто фактично врахував ряд обставин, як такі, що пом'якшують покарання, і призначив йому покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 69 КК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання кожному з засуджених за своїм видом і розміром відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним про їх особи.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи засудженого ОСОБА_9 та його захисника про суворість призначеного покарання заслуговують на увагу в частині застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке є власністю засудженого.

Зважаючи на те, що засуджений ОСОБА_9 був втягнутий в злочинну діяльність своїм братом в силу родинних стосунків, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, був зайнятий суспільно - корисною працею, має на утриманні трьох дітей, дві його дочки (одна з них хоча і досягла повноліття, але не працює) не мають матері, навчаються у вищих навчальних закладах, і потребують батьківського піклування та матеріального забезпечення, колегія суддів вважає можливим пом'якшити йому додаткове покарання, та застосувати часткову конфіскацію майна.

Оскільки відносно ОСОБА_10 відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України, питання про предмет хабара суд першої інстанції вирішив правильно.

Істотних порушень кримінально - процесуального закону, які б тягнули за собою скасування вироку, як про це ставиться питання в апеляціях, по справі не виявлено.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора Євхименка В.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисників Олійника Ф.В., Микал Л.І., ОСОБА_34, засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2009 року, задовольнити частково.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2009 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_9 змінити.

Виключити із мотивувальної частини вироку вказівку про вимагання ОСОБА_7 хабара, та виключити із мотивувальної частини вироку, де дається юридична кваліфікація вчиненого ним злочину, посилання на його відповідальне службове становище як особливе.

Вирок суду в частині призначення додаткового покарання ОСОБА_9 у виді конфіскації майна змінити, пом'якшити додаткове покарання у виді конфіскації майна до 1/3 частини майна, яке є власністю засудженого.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді:

Верховець Т.М. Корнієнко Т.Ю. Ноздряков В.М.