КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-39902/08
№ 2-а-361/08 Головуючий у 1 інстанції Левченко А.В.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.
Демченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Бориспільської районної державної адміністрації Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2008 року по справі за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області до Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області Главаті Павла Йосиповича, за участю третіх осіб – Державного підприємства «Бориспільський лісгосп» та ОСОБА_6 про визнання протиправним і скасування розпорядження Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель ДП «Бориспільський лісгосп» в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району» № 2175 від 03 квітня 2008 року,-
ВСТАНОВИВ:
В червні 2008 року Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом до Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області Главаті Павла Йосиповича, в якому просив визнати протиправним і скасування розпорядження Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель ДП «Бориспільський лісгосп» в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району» № 2175 від 03 квітня 2008 року.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2008 року позов Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель ДП «Бориспільський лісгосп» в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району» № 2175 від 03 квітня 2008 року.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2008 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачем.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 2175 від 03 квітня 2008 року ОСОБА_6 було надано дозвіл на складання землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,9998 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель Державного підприємства «Бориспільський лісгосп» в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.
28 травня 2008 року Бориспільським міжрайонним прокурором було внесено протест на розпорядження відповідача з вимогою про його скасування. На думку прокурора, при винесенні спірного розпорядження відповідачем були порушені вимоги ст. ст. 22, 57 Лісового кодексу України та ст.ст. 141,142 Земельного кодексу України.
Даний протест прокурора 06 червня 2008 року був відхилений головою Бориспільської районної державної адміністрації Главаті П.Й. при його розгляді.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів вважає зазначити наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», при виявленні порушень закону, прокурор або його заступник у межах своє компетенції мають право опротестувати рішення посадових осіб.
Положенням ч. 2 та 3 ст. 21 вказаного Закону передбачено, що протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду, прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Бориспільського району звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача, вказуючи на його незаконність в частині надання дозволу на складання проекту щодо відведення у власність земельної ділянки без попереднього погодження або відмови землекористувача.
Відповідно до п. «г» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать землі лісового фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціальні підрозділи, для ведення лісового господарства.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 32 Лісового кодексу України до повноважень районних державних адміністрацій у сфері лісових відносин належить право передачі у власність, надання у постійне користування для не лісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.
Однак, ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України передбачає, що надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 143 Земельного Кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.
Колегією суддів встановлено, що на даний час законним користувачем земельної ділянки, щодо якої винесено оскаржуване розпорядження і ця обставина не оспорювалася сторонами у суді першої інстанції, є ДП «Бориспільський лісгосп», яке не давало погодження на вилучення вказаної земельної ділянки із складу лісового фонду та від права постійного користування земельної ділянки добровільно не відмовлялось, що підтверджується листом ДП «Бориспільський лісгосп» № 243 від 28 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщин та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
У даному випадку ДП «Бориспільський лісгосп» взагалі не надавав згоду на вилучення із його користування земельної ділянки.
Згідно з роз'ясненням Державного комітету України з земельних ресурсів від 10.07.2009 року та відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення селянського господарства полають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної ради за місцем знаходження земельної ділянки і до заяви надається нотаріально засвідчена заява землекористувача на вилучення (викуп) земельної ділянки із зазначенням її розмірів і умов вилучення.
Таким чином, розпорядження голови Бориспільської РДА «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель ДП «Бориспільський лісгосп» № 2175 від 03 квітня 2008 року видане без погодження, або добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою землекористувача ДП «Бориспільський лісгосп», тому воно неправомірне і винесене з порушенням вимоги Земельного кодексу України.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Бориспільської районної державної адміністрації Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2008 року – залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2008 року – залишити без змін .
Матеріали справи повернути до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких
Повний текст ухвали складено та підписано - 23.11.2009 р.