ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: не з'явилися.

УСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.04.2006р. задоволено позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності на будівлю зупинкового павільйону площею 31.1.кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, та стягнуто з відповідача судові витрати.

Фізична особа -ОСОБА_1 звернувся до касаційної інстанції зі скаргою, якою просив рішення господарського суду Миколаївської області від 20.04.2006р. скасувати, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. В обґрунтування своїх вимог звертав увагу на те, що під час розгляду справи господарським судом не встановлено власника спірного нерухомого майна.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Визнаючи за приватним підприємцем ОСОБА_2 право власності на майно та вилучаючи його у Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропрод -3КА”, суд виходив із наявності між сторонами укладеного 25.07.2003р. договору часткової участі в реконструкції торгівельного комплексу з зупинковим павільйоном, з урахуваннями того, що відповідач у добровільному порядку відмовився передати оспорюване майно.

Проте, як убачається зі змісту, долученого до касаційної скарги, договору купівлі-продажу від 28.02.2006р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропрод -ЗКА” передано спірне майно у власність фізичним особам - ОСОБА_1 та ОСОБА_3  на 83/200 частки будівлі зупинкового павільйону.  

Беручи до уваги, що на час ухвалення рішення власником спірного майна виступав ОСОБА_1, який не був залучений до участі в справі, ухвалене рішення підлягає скасуванню через неповно встановлені  обставини справи.

Відповідно до частини 2 статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів у справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, ухвалене  рішення  підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.04.2006р. у справі № 9/103/06 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.