Справа № 2-1779/09

  РІШЕННЯ  

Іменем України  

 30 липня 2009 року                                                                                                      м.Чернігів                                                                                                  

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючої – судді           Маслюк Н.В.

               при секретарі                              Дасюк Н.В., Ващиліній Т.В..

за участю представника позивача-відповідача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, відповідача-позивача ОСОБА_3, представника відповідача-позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Чернігівської обласної дирекції філії «Центральне РУ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості по кредитному договору та договору поруки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Чернігівської обласної дирекції філії «Центральне РУ», ОСОБА_2 про визнання договору поруки нікчемним,

Встановив:  

ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення 17641 грн. 62 коп. заборгованості по кредитному договору (а.с.3-4). Заявлені вимоги позивач  обґрунтовує тим, що 14.12.2006 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 22-148/06-ШД, згідно якого позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності банк надає кредитні ресурси в сумі 8500 грн., зі сплатою 0,0001% річних з кінцевим терміном повернення до 13.12.2009 року. Відповідно до умов Договору відповідач ОСОБА_2 зобов’язався щомісячно в термін з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі 236 грн. і нарахованими процентами та сплачувати комісійну  винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 148 грн. 75 коп. Проте, умови договору щодо своєчасного внесення вказаних у Договорі платежів ОСОБА_2 порушені, внаслідок чого станом на 01.02.2009 року виникла заборгованість у розмірі 17641 грн. 62 коп., яка складається із заборгованості по кредиту, простроченій комісії та пені. В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним Договором, укладено 14.12.2006 року Договір поруки № 22-148/06-ШД-П з ОСОБА_3, який зобов’язався відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_2 по вказаному вище кредитному договору. У добровільному порядку кошти за кредитним договором на рахунок Банку боржниками не внесені, тому позивач просить розірвати договір кредиту та стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість по кредитному договору в сумі 17641 грн. 62 коп. та понесені судові витрати.

Під час попереднього судового засідання відповідачем ОСОБА_3 подано зустрічний позов до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Чернігівської обласної дирекції філії «Центральне РУ», ОСОБА_2, відповідно до якого просить визнати, на підставі ст.. 203, 207, 215, 547 ЦК України, договір поруки недійсним (а.с.25-26). Заявлені вимоги мотивує тим, що він не укладав з Банком та ОСОБА_2 договору поруки № 22-148/06-ШД-П від 14.12.2006 року, про що свідчить відсутність його підпису на вказаному договорі.  

08 липня 2009 року відповідачем-позивачем ОСОБА_3 подано уточнення до вимог по зустрічному позову (а.с.75), відповідно до яких просить визнати, на підставі ст.. 203, 207, 215, 547 ЦК України, договір поруки нікчемним.

     У судовому засіданні представник позивача-відповідача позов підтримав повністю та просив його задовольнити з підстав,  зазначених в позовній заяві. Доповнив, що незважаючи на неодноразові звернення працівників банку, в добровільному порядку відповідачі не вчиняють дій спрямованих на повернення банку кредитних коштів, процентів та пені.  Зустрічний позов не визнав, просив в його  задоволенні відмовити, оскільки у заяві-анкеті на отримання кредиту у розділі «Відомості про поручителя» стоїть підпис відповідача ОСОБА_3

     Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зокрема погоджується із розміром заборгованості по кредиту та простроченій комісії, однак не погоджується із розміром нарахованої пені. Зустрічний позов визнав повністю.

     Після оголошеної в судовому засіданні перерви відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений (а.с.78,85), про поважні причини неявки суду не повідомив, заява про відкладення розгляду справи до суду не надходила. Суд, у відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України, визнав можливим продовжити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів.

Відповідач-позивач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позов не визнали, зустрічний позов підтримали, просили визнати договір поруки від 14.12.2006 року нікчемним, при цьому посилались на обставини, викладені в зустрічному позові. ОСОБА_3 суду пояснив, що він дійсно звертався до Банку з приводу оформлення кредитного договору, однак договір поруки не укладав, про що свідчить відсутність його підпису в даному договорі. Зазначив, що довідку про доходи до банку не подавав, оскільки не працював у ПП «Медіа-портал», що підтверджується його трудовою книжкою.      

     Допитана в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила, що вона працювала в банку, займалася оформленням документів на укладання кредитного договору з ОСОБА_2 До Банку приходили разом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вона проводила перевірку щодо правильності заповнення заяви-анкети на отримання кредиту позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_3 Зазначила, що в кредитному договорі та договорі поруки повинні бути підписи. Однак, щодо зазначення прізвища та ініціалів та відсутності підпису в договорі поруки в графі «Поручитель»  нічого пояснити не може.

Вислухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позови в межах заявлених вимог та на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що позов ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.12.2006 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 22-148/06-ШД, згідно якого позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності банк надає кредитні ресурси в сумі 8500 грн., зі сплатою 0,0001% річних з кінцевим терміном повернення до 13.12.2009 року (а.с.5-6).  

Банк зобов’язання за вказаним Договором виконав у повному обсязі, що підтверджується копією меморіального ордеру № 6943095 від 14.12.2006р. (а.с.15).  

Відповідно до п.п.3.3, 4.3, 4.7 кредитного договору позичальник зобов’язувався щомісячно в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі 236 грн. 00 коп. та нарахованими процентами, сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами відповідно до графіку зниження розміру заборгованості (додаток № 1, який є невід’ємною частиною цього договору (а.с.7)  та сплачувати комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 148 грн. 75 коп.

ОСОБА_2 взяті на себе  обов’язки за цим договором – забезпечення своєчасного повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів та комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів не виконує. Як вбачається із розрахунків Банку (а.с.11) станом на 01.02.2009 року погашення кредиту здійснювалось із порушенням встановленого кредитним договором графіку, кредит погашався не щомісячно, внаслідок чого виникла заборгованість по тілу кредиту в сумі 5552 грн. 75 коп., заборгованість по оплаті щомісячної комісії за користування кредитом в сумі 1982 грн. 50 коп.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати відсотків, позичальник повинен сплатити банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язання сплати процентів за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

Враховуючи, що ОСОБА_2 порушив строки повернення кредитних ресурсів та сплати відсотків, тому згідно п.6.1 Договору повинен сплатити банку пеню за несвоєчасне  погашення кредиту, комісії за період з 11.01.2007 року по 01.02.2009 року в сумі 10954 грн. 72 коп. (а.с.11).

Виходячи з розрахунку на а.с.11 загальна заборгованість за кредитним договором становить 17641 грн 62 коп.  

Відповідно до п.3.5 кредитного договору банк має право зупинити видачу кредитних ресурсів, відмовити позичальнику в продовженні строку дії договору, а також вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов кредитного договору, якщо позичальник у період дії цього Договору порушував будь-які умови цього Договору, у тому числі: позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі  здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом, процентами і комісійною винагородою.  

Відповідно до ст.. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.  

Таким чином, банк має право розірвати Договір та стягнути  заборгованість за кредитом, включаючи комісійну винагороду.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися порукою.  

Відповідно до договору поруки № 22-148/06-ШД-П від 14.12.2006 року, укладеного  між Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_2 та ОСОБА_3, поручитель ОСОБА_3 зобов’язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_2 зобов’язань за Кредитним договором № 22-148/06-ШД від 14.12.2006 року (а.с.8-9).

Як зазначено в ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідно до ст.. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.  

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Як вбачається з договору поруки № 22-148/06-ШД-П від 14.12.2006 року, в графах «Поручитель», «Від поручителя» відсутній підпис ОСОБА_3, а зазначено лише прізвище та ініціали (а.с.8-9). Дана обставина не спростовується представником позивача-відповідача.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає при розгляді справи доведено, що договір поруки № 22-148/06-ШД-П від 14.12.2006 року вчинений із недодержанням письмової форми, що підтверджується відсутністю в договорі підпису поручителя, а тому такий договір слід визнати нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК України, недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати комісій, а нікчемний договір поруки не підлягає забезпеченню, а тому позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Чернігівської обласної дирекції філії «Центральне РУ» слід задовольнити частково, розірвати кредитний договір та стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 22-148/06-ШД від 14.12.2006 року в сумі  17641 грн. 62 коп.

Позивачем-відповідачем ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.1-2), які згідно ст..88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

Крім того, підлягають стягненню з позивача-відповідача ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та відповідача ОСОБА_2 на користь відповідача-позивача ОСОБА_3 в дольовому порядку 07 грн. 50 коп.  на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи та 08 грн. 50 коп. судового збору (а.с. 24-25-а).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.10, 11, 57-64, 88, 208-209, 213, 215-218, 292 ЦПК України,  ст.ст.  11, 215, 525, 526, 543, 547-548, 553-554, 611, 651, 653, 1050 ЦК України, суд , -

Вирішив:

     Позов Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Чернігівської обласної дирекції філії «Центральне РУ» - задовольнити частково.

     Зустрічний позов ОСОБА_3 – задовольнити.

Визнати договір поруки № 22-148/06-ЩДП від 14.12.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – нікчемним.

Кредитний договір № 22-148/06-ШД від 14.12.2006 року, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 - розірвати.      

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Чернігівської обласної дирекції філії «Центральне РУ» 17641 (сімнадцять тисяч шістсот сорок одну) грн.. 62 коп. заборгованості за кредитним договором № 22-148/06-ШД від 14.12.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Чернігівської обласної дирекції філії «Центральне РУ» 173 грн. 19 коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Чернігівської обласної дирекції філії «Центральне РУ» на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в сумі 07 грн. 50 коп. – з кожного по 03 грн. 75 коп..

Стягнути з ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Чернігівської обласної дирекції філії «Центральне РУ» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 08 грн. 50 коп. – з кожного по 04 грн. 25 коп..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

  Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                                             Н.В.МАСЛЮК