Справа № 2-2134/09

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМУКРАЇНИ  

29 липня 2009 року                                                                                                   м. Чернігів                                                                                    

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі:  головуючого – судді           Маслюк Н.В.

при секретарі                             Ващиліній Т.В.

за участю представника позивача       ОСОБА_1, ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові  цивільну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства “Банк „Демарк” до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

ВАТ “Банк „Демарк” звернулось до суду з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення 16091 грн. 94 коп. заборгованості за кредитним договором,  160 грн. 92 коп. судового збору та 250 грн. витрат на ІТЗ. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує  тим, що 14.05.2008 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ВАТ “Банк „Демарк” був укладений кредитний договір № 560 про надання кредиту в сумі 15 000 грн., зі сплатою 26 % річних, з кінцевим строком повернення 13.05.2009 року. 31.10.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений Договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № 560 від 14.08.2008 року, відповідно до якого відсоткова ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 30 % річних. Відповідно до п.п. 3.4.1, 3.5.1 кредитного договору  відповідач  зобов'язався погасити кредит у строк по 13.05.2009 року, а також погасити відсотки за користування кредитом в строк по останній робочий день звітного місяця. Зобов'язання по Кредитному договору  відповідач  виконав частково, зокрема сплатив повністю відсотки за користування кредитом за період з 14.05.2008 року по 30.11.2008 року, однак починаючи з грудня 2008 року припинив сплату відсотків, суму основного боргу до цього часу не повернув. У зв’язку з чим, відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 нарахована пеня. Станом на 08.05.2009 року загальна сума боргу, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками та пені, становить 16091 грн. 94 коп.  В забезпечення даного кредиту 14.05.2008 року було укладено договір поруки № 560/1 з ОСОБА_2, яка відповідає по визначених кредитним договором зобов’язаннях солідарно з ОСОБА_3 У добровільному порядку кошти за кредитним договором на рахунок ОСОБА_4 боржниками не внесені.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути солідарно з відповідачів борг за кредитним договором та договором поруки в сумі 16 091 грн. 94 коп., 160 грн 92 коп судового збору, 30 грн. втрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також стягнути з відповідача ОСОБА_3 283 грн 69 коп за надане оголошення в пресі. Крім того, представник позивача просила повернути 220 грн зайво сплачених витрат за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Суду пояснила, що дійсно вона укладала договір поруки, вона його читала, підписувала добровільно, оскільки гадала, що ОСОБА_3 діє добросовісно. Ніякого тиску під час підписання Договору поруки на неї не здійснювалось. Після укладання договору поруки постійно цікавилась чи виплачує ОСОБА_3 кредит, однак починаючи з січня 2009 ОСОБА_3 почала  ухилятися від сплати кредиту, на даний час місцезнаходження її невідоме. У зв’язку з чим, вона зверталась до прокуратури м.Чернігова з приводу прийняття відповідних заходів до ОСОБА_3  Погоджується сплачувати лише половину суми боргу, іншу частину  – вважає, що повинна сплатити ОСОБА_3.  

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, про день та час слухання справи повідомлена у відповідності до п.9 ст. 74 ЦПК України (а.с.56-57), про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. У відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у відсутність відповідача ОСОБА_3 за наявними в матеріалах справи доказами.

Вислухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 травня 2008 р. між ВАТ “Банк „Демарк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 560 про надання кредиту в сумі 15 000 грн. для забезпечення поточної діяльності, зі сплатою 26 % річних, з кінцевим строком повернення 13.05.2009 року (а.с.6-7).  

Отримання ОСОБА_3 кредиту в сумі 15 000 грн.    підтверджується меморіальним ордером № 560 від 14.05.2008 року ( а.с.12).  

31 жовтня 2008 року між ВАТ «Банк «Демарк» та Липа.М. було підписано договір №1 про внесення змін до кредитного договору №560 від 14.05.2008 року, відповідно до якого відсоткова ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 30% річних (а.с.8).  

Відповідно до п.п.3.4.1 та 3.5.1 кредитного договору, позичальник зобов’язаний погасити кредит та відсотки у строк до 13.05.2009 року.

Згідно з п. 7.3. договору у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі позичальник сплачує банку за користування кредитом підвищену процентну ставку в розмірі 30 % річних.  

ОСОБА_3.М. умови зазначеного кредитного договору щодо своєчасного повернення ОСОБА_4 наданих грошових коштів зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитом порушила. Станом на 08.05.2009 року заборгованість по сплаті основного боргу по кредиту становить 14 400 грн, заборгованість за відсотками за період з 01.05.2009 року по 08.05.2009 року – 96 грн 00 коп, заборгованість за простроченими відсотками за період з 01.12.2008 року по 30.04.2009 року – 1 523 грн 00 коп. (а.с.11).

Відповідно до п.7.4. та 7.5 договору визначено, що при порушенні строку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених  платежів за кредитом та несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості і до дати здійснення платежу за кредитом в повному обсязі та повного погашення заборгованості по відсоткам у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що ОСОБА_3 порушила строки погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, тому згідно п.п. 7.4, 7.5  Договору повинна сплатити банку пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01.01.2009 року по 08.05.2009 року в сумі 72 грн. 94 коп. (а.с.11).

Виходячи з розрахунку на а.с.11 загальна заборгованість за кредитним договором становить 16 091 грн 94 коп.  

В забезпечення виконання зобов’язань по вказаному кредитному договору між позивачем, позичальником – відповідачем ОСОБА_3 та з поручителем – відповідачем ОСОБА_2  було укладено договір поруки № 560/1 від 14.05.2008р., відповідно до п.1.1 якого відповідач ОСОБА_2 зобов’язалася відповідати перед позивачем в повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем ОСОБА_3 умов кредитного договору.  

Згідно п.1.1 Договору поруки та  ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання,  боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.  

Відповідно до п.2.2 Договору поруки, у випадку невиконання зобов’язань Позичальником у строки визначені кредитним Договором, ОСОБА_4 на протязі 3-х банківських днів направляє письмову вимогу на адресу Поручителя.

 Судом встановлено, що на адресу поручителя  ОСОБА_4 направлялась письмова вимога (а.с. 13, 16), проте, як поручитель ОСОБА_2 так і позичальник ОСОБА_3 у добровільному порядку не вчиняють дій спрямованих на повернення банку кредитних коштів, процентів та пені, що свідчить про ухилення від виконання своїх зобов’язання перед позивачем.

 Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором.  

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 порушила зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, а її поручителем виступала ОСОБА_2, то на підставі ст.ст. 526, 543, 553, 554, 611, 1046, 1052, 1054 ЦК України позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у солідарному порядку.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.1-2, 56), які відповідно до ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в дольовому порядку, зокрема 160 грн. 92 коп. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Крім того, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача 283 грн.69 коп. витрат за виклик відповідача через оголошення в пресі.

Згідно п.1 ч.2 ст. 83 ЦПК України, сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається у разі внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством.  

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 року №693, яка набула чинності 14.07.2009 року, скасовано Постанову Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року №361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно – технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ», якою було встановлено розмір даних витрат за категорію справ майнового характеру – 250 грн..

За таких обставин, судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 220 грн. 00 коп. підлягають поверненню ВАТ “Банк „Демарк”.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 83, 88, 209, 213-215, 218, 292 ЦПК України, ст.ст. 526, 549-554, 610, 611, 1046, 1048,1049, 1050 ЦК України,  суд, -

Вирішив:  

      Позов Відкритого акціонерного товариства “Банк „Демарк” до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.  

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк „Демарк” – 16 091 (шістнадцять тисяч дев’яносто одну) грн. 94 коп. заборгованості за кредитним договором №560 від 14.05.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк „Демарк” судовий збір в розмірі 160 грн. 92 коп. – з кожного по 80 грн 46 коп.  

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк „Демарк” витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. - з кожного по 15 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк „Демарк” 283 грн. 69 коп. витрат за надане оголошення в пресі.

Повернути Відкритому акціонерному товариству «Банк «Демарк» 220 грн. 00 коп. зайво сплачених за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, згідно платіжного доручення № 37621972 від 12.05.2009 року до державного бюджету м. Чернігова, банк ГУДК України в Чернігівській області, поточний рахунок № 31419631800002, код отримувача 22825965, код банку отримувача 853592.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення, протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

  Суддя Новозаводського

районного суду м.Чернігова                                                         Н.В. Маслюк