Заводський районний суд м. Миколаєва

м. Миколаїв, вул. Радісна, 3, 54020, (0512) 47-80-02

2-615/2010

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 р. Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Кваші С.В.

при секретарі - Вдовиченко І.С., Дем’янюк I.A.

адвокаті - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3. ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3130,79 грн. завданої при дорожньо-транспортній пригоді її здоров’ю джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачці, а також моральної шкоди у 10000 грн., витрат на юридичну допомогу 1000 грн., 51 витрат по оплаті судового збору.

Ухвалою суду від 23 березня 2010 р. в якості співвідповідача по справі залучено ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні позовні вимоги позивачкою були збільшені — просила стягнути матеріальну шкоду з врахуванням додаткових доказів на оплату медикаментів та витрат на оплату проїзду. А всього на суму 4305,44 грн. (3130,79 грн+ 531,75+282,90=3945,44 грн. витрат на придбання медикаментів - 360 грн. витрат на оплату проїзду=4305,44 грн.), решту вимог залишила без змін.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, вказуючи на те, що вона не керувала автомобілем під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди від якої постраждала позивачка. Цей автомобіль був проданий нею у червні 2009 р. ОСОБА_4 за генеральною довіреністю і саме той повинен відповідати за наслідки своїх дій.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_6 визнав/

Суд вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, на підставі ст. 1166. 1167, 1187 ЦК України, приходить до висновку про необхідність позовні вимоги задовольнити частково.

Так, судом встановлено, шо 28.06.2009 р. за участю технічно-справного автомобілю ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який діяв на підставі нотаріально посвідченої 12.06.2009 р. довіреності на експлуатацію даного транспортного засобу від власника ОСОБА_3, сталося зіткнення із ГАЗ 2705, реєстраційний номер НОМЕР_2 (маршрутне таксі), під час якого пасажир автомобілю ГАЗ - ОСОБА_2 отримаїа тілесні ушкодження.

Винність ОСОБА_4 у скоєнні ДТП підтверджується його визнанням, що він за цим фактом був притягнений до адміністративної відповідальності і на нього рішенням суду був накладений штраф, а також копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.07.2009p., в якій встановлено, шо ОСОБА_4 керуючи автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв вказане ДТП внаслідок грубого порушення пунктів 12.1, 13.1. Правил дорожнього руху.

Згідно зворотного повідомлення міської лікарні швидкої медичної допомоги від 30.06.2009р. у ОСОБА_2 виявлено струс головного мозку, забій м'яких тканей теменно- потиличної області голови області Рекомендовано лікування у невропатолога.

01.07.2009р. ОСОБА_2 консультувалася у невропатолога та травматолога, які підтвердили наявність у неї - закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, забій шийного відділу хребта.

Згідно медичної карти стаціонарного лікування, міської лікарні №3 за № 5779/520, ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 02.07.2009 р. по 17.07.2009 р. із діагнозом черепна-мозкова травма, забій потиличної області голови.

За виписним епікризом з історії хвороби за № 5779/520 у ОСОБА_2 діагностовано - закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій м’яких тканей теменно- потиличної області, шийного відділу.

Надалі, з 21.07.2009 р. по 31.07.2009 р. ОСОБА_2 у плановому порядку знову була госпіталізована на стаціонарне лікування з діагнозом: стан після перенесеного струсу головного мозку, шийного відділу хребта із супутнім діагнозом - наслідки атрофії зіркового нерву обох очей, сітківки (1996 p.).

У відповідності до наведених обставин вбачається причинно-наслідковий зв'язок між дорожньо-транспортною пригодою та спричиненням шкоди здоров’ю позивачці.

З пояснень відповідачів випливає, що 12.06.2009 р. між ними був укладений фактично договір купівлі-продажу автомобілю ВАЗ 2101, реєстраційний номер BE 4812 АР. За умовами усної домовленості ОСОБА_4 повинен сплачувати продавцю ОСОБА_7 за автомобіль частинами. Останній платіж, як встановлено у суді, він передав ОСОБА_3 у травні 2010 Р-

Право користування та володіння автомобілем було оформлено на його ім'я ОСОБА_3 шляхом видачі генеральної довіреності посвідченою приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за р. №1114.

На теперішній час право власності у встановленому законодавством порядку ОСОБА_4 від ОСОБА_9 не набув.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до приписів закону матеріальну відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки повинен нести відповідач ОСОБА_4, так як він на відповідній правовій підставі - нотаріальній довіреності - володів автомобілем ВАЗ 2101. реєстраційний номер BE 4812 АР і внаслідок саме його неправомірних дій було скоєне ДТП, при якому одержала тілесні ушкодження ОСОБА_2

Матеріальна шкода в заявленому позивачкою розмірі 3945,44 грн. на оплату медикаментів підтверджена сукупністю належних доказів - оплаченими товарними, фіскальними чеками, рахунками, що відповідають приписаному лікуванню за номенклатурою. Також підлягають стягненню витрати понесені позивачкою на регулярні навідування її батьками під час лікування в сумі 360 грн.

Тому на підставі ст. 1187 ЦК України на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 підлягає стягненню сума матеріальної шкоди у 4305,44 грн.

Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України в разі завдання неправомірними діями, чи бездіяльністю моральної шкоди фізичній особі, вона (шкода) відшкодовується особою, яка її завдала.

Суд вважає, шо підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди в даному випадку також існують, оскільки внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 позивачка була вимушена змінити звичайний образ життя, тривалий час лікуватися, нанесені тілесні ушкодження, з врахуванням того, шо позивачка є інвалідом 1 групи за зором, негативно вплили на її стан здоров ' я.

Достатньою компенсацією моральної шкоди суд вважає суму у 8000 грн.

Судові витрати - витрати на правову допомогу адвоката 1000 грн., судовий збір -51 грн., підтверджені належними письмовими доказами і на підставі ст. 79, 889 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4В, на користь ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. 5-8,10-11, 212-215. 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 суму у 13356,44 грн. (матеріальна шкода 4305,44 грн.+ моральна шкода 8000 грн.+ судові витрати 1051 грн.)

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 294, 296 ЦПК України до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва С.В. Кваша